Постанова № 461533, 12.02.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.07

Справа №АС10/731-06.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді –Малафеєвої І.В.,

секретаря судового засідання –Логоша О.М.

розглянувши справу

За позовом товариство з обмеженою відповідача»Торгово-промисловий фонд» м.Суми

до відповідача державної податкової інспекції м.Суми

про скасування податкових повідомлень - рішень

Представники:

Від позивача Шеремет Т.О. (доруч. № 338 від 22.12.2006 р.)

Від відповідача Устименко О.М.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 01.02.2007 до 07.02.2007 р. до 12 год. 10 хв., з 07.02.2007 р. до 12.02.2007 р. 09 год. 50 хв.

Суть спору: Позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0001442302/0/48676, № 0001771707/0/17-319/1/33390065/49805, прийняті на підставі акту від 17.07.2006 р. №4544/235/33390065/80.

Відповідач проти позову заперечує, податкові повідомлення-рішення вважає законними та обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Оспорюванні рішення прийняті за результатами виїзної планової перевірки ТОВ «Торгово-промисловий фонд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 16.03.2005р. по 31.03.2006р. (акт від 17.07.2006р. №4544/235/33390065/80. Перевірка розпочата 15.06.2006р. , про що зроблено запис в журналі реєстрації перевірок суб’єкта господарювання.

Перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток підприємств встановлено заниження податку на прибуток за 2005 рік на суму 7383,00 грн. і за 1 квартал 2006 року на суму 24,00 грн., чим порушено ПП..4.1.1. п. 4.1. ст..4; п.5.9. ст..5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами і доповненнями).

Дане порушення платником не заперечується ,що підтверджується фактом подання ТОВ "Торгово-промисловий фонд" до ДПІ в м .Суми уточнених розрахунків податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств за півріччя та за 3 квартали 2005 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Уточнюючі розрахунки були направлені 15.06.2006 року, як свідчить поштовий штемпель на конверті ( тобто під час проведення перевірки платника податків). При чому, на поштовому штемпелі на описі вкладеного, що надійшов до ДПІ в м .Суми від скаржника, чітко видно дату відправлення - 15.06.2006р,уточнюючі розрахунки за підписом керівника підприємства датовані 15.06.06р.

Відповідно до пункту 17.2. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 -III (із змінами і доповненнями) "Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку".

Уточнюючий розрахунок № 59317 від 20.06.2006 року податкового зобов'язання до декларації по податку на прибуток підприємства до уваги при перевірці не брався, оскільки надійшов під час її здійснення, тобто, в порушення пункту 17.2. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІП (із змінами і доповненнями).

Посилання позивача на те, що уточнені розрахунки податкових зобов’язань були направлені ним за 10 днів до початку виїзної планової документальної перевірки суперечить матеріалам справи, в самих цих розрахунках підписом керівника підприємства та печаткою завірена дата заповнення розрахунків – 15.02.2006р., т. б. вже в день перевірки, така ж дата – і на оригіналі опису вкладення до цінного листа (яким уточнюючи розрахунку відправлялися), наданому відповідачем до огляду в судовому засіданні (копія – арк.. справи 74). Отже, податковим органом правомірно донараховано позивачу 12560,50 грн. податкового зобов’язання з податку на прибуток повідомленням-рішенням №0001142302/0/48676.

Крім того, перевіркою виявлено порушення пп..4.2.9 п.4.2. ст..4; п.8.1.ст.. 8 та п.19.2. ст7.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003р. (із змінами і доповненнями) "До складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) ..." , а саме: в липні та в грудні 2005 року без утримання податку з доходів фізичних осіб, працівникам підприємства, згідно звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт відшкодовувались кошти сплачені для поповнення рахунку власних телефонів (авансові звіти: б/№ від 28.07.2005 року - Волкову В.О. відшкодовано 483,00грн.; № 0000086 від 20.12.2004року Колюка В.М. відшкодовано 600,00грн.).

Під час перевірки ТОВ "Торгово-промисловий фонд" не надало документів, які підтверджували б належність телефонів, якими користуються Волков В.О. та Колюка В.М., до службових телефонів підприємства. При перевірці були використані документи, які були надані підприємством перевіряючим, про що в акті розписався директор ТОВ "Торгово-промисловий фонд" - О.А. Степанець.

Серед наданих для перевірки документів наявні квитанції про сплату за послуги стільникового зв'язку ЗАТ "Український мобільний зв’язок", де в графі "призначення платежу і від кого" зазначаються номери телефонів, прізвище та ініціали осіб, які укладали угоди на отримання послуг зв'язку (власники номерів), та номери цих Договорів, а саме: Волкова Володимира Олександровича та Колюки Василя Михайловича. Жодної інформації щодо належності оплачуваних номерів ТОВ "Торгово-промисловий фонд" в представлених до перевірки документах не міститься.

Відповідно до пп..4.2.9. п.4.2.ст..4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003р. (із змінами і доповненнями) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Також, згідно пп.. 8.1.1 п. 8.1. ст..8 того ж Закону "Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Тому посилання позивача на пп.. 4.3.2. п.4.3. ст..4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003р. (із змінами і доповненнями) "До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): ... сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону" є необґрунтованим.

Отже, з огляду на викладене ТОВ "Торгово-промисловий фонд" повинно було утримати і перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з наданих їм додаткових благ в сумі 192,67грн. податкове повідомлення-рішення про донарахування цієї суми із штрафних (фінансових) санкцій №00017717007/0/17-319/1/33390065/49805 відповідачем прийнято правомірно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, неправомірними і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

3. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписаний 15.02.2007 р.