Постанова № 46152350, 03.07.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5842/15-п

Провадження № 3/359/1735/2015

Протокол №0367/125120101/15

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 липня 2015 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю за участю прокурора Холоденко А.С., представника митниці ОСОБА_1, особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_2, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці Міндоходів, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Чернігів, місце проживання: Україна, АДРЕСА_1, працює: фізична особа-підприємець, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ES732162, виданий 12.01.2015 року, орган що видав: 7434, ідентифікаційний номер: 30491009194, -

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 03.06.2015р. о 11 год 00 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, який відлітав з України до Туреччини, м. Стамбул, літаком авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», рейсом №РS0713 своїми діями обрав канал позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має приблизно еквівалент 10 000 євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 11 870 доларів США та 20 євро, що знаходились в особистій сумні пасажира (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_2, зазначена готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не падав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався, банківських документів на право вивезення готівки понад норму пасажир не надав.

Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_2, під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_2, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню на червоному коридорі та з поданням дозвільних банківських документів на суму готівки, що перевищує еквівалент 10 000 євро для резидентів України відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р.. та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил №0367/125120101/15 один примірник якого вручено під підпис громадянину України ОСОБА_2 і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, кошти в рахунок забезпечення штрафу працівниками митниці не вилучались.

На підставі статті 511 Митного кодексу України за цим протоколом тимчасово вилучено: 870 доларів США.

Підстав для повторного перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав. Зазначив, що правопорушення вчинив ненавмисно і з необережності, оскільки не знав точного офіційного курсу валют. Валюту не приховував, вона належить йому особисто. Він являється фізичною особою-підприємцем і вилучена валюта це його особистий дохід від підприємницької діяльності. Має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Просив не конфісковувати вилучену валюту та обмежитись штрафом.

Прокурор та представник митниці просили суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, думку прокурора та представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях громадянина України ОСОБА_2 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Так, дійсно громадянин України ОСОБА_2 допустив порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянина України ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки протокол складено 03.06.2015 року.

Вина правопорушника підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, даними службової записки та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 870 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Вивезення даної суми з України допускається, за умови її декларування митному органу та наявності банківської довідки на підтвердження її походження.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу. При цьому у судовому засіданні ні прокурор, ні представник митниці не довели і навіть не стверджувли, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Їх пояснення щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст.471 МК України, як обов'язкове.

Шкода, яку громадянин України ОСОБА_2 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він вивіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території іншої держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на громадянина України ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар».

Думку представника митниці щодо відсутності «індивідуального надмірного тягаря» по відношенню до ОСОБА_2, оскільки останній є підприємцем, валюта призначалась для придбання товарів для здійснення підприємницької діяльності, а вилучення валюти не призводить до припинення діяльності підприємця та з цього приводу відсутні негативні наслідки для ОСОБА_2 та його родини, - суддя не приймає до уваги, зважаючи на позицію, викладену в зазначеній Конвенції.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

При прийнятті рішення слід врахувати, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії В00 № 842260 ОСОБА_2 являється фізичною особо-підприємцем. На підтвердження законного походження вилученої валюти надав податкові декларації платника єдиного податку та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Крім того, ОСОБА_3 одружений і має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії 1-ЕЛ № 036783 та свідоцтвами про народження Серії 1-ЕЛ № 043462 та Серії 1-ЕЛ № 094584.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку прокурора та представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України. При цьому судом враховано, майновий стан правопорушника, що правопорушення вчинено з необережності та вперше.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_2 в подальшому.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянина України ОСОБА_2В , на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 33 КУпАП -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0367/125120101/15 року від 03.06.2015 року валюту в розмірі 870 (вісімсот сімдесят) доларів США повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ES732162, виданий 12.01.2015 року, орган що видав: 7434, ідентифікаційний номер: 30491009194.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Державний бюджет України; Код ЄДРПОУ: 38007070; код банку: 821018; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області; рахунок: №31117106705004, код класифікації доходів бюджету: 21081100, код виду надходжень бюджету: 050: ОСОБА_2, №359/5842/15-п).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області, отримувач коштів Бориспільське УДКСУ (м. Бориспіль): 22030001) судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України на користь Київської митниці міндоходів (р/р № 35211035089083, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 29 грн. 55 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С.М. Вознюк