Ухвала суду № 46147664, 27.06.2015, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

198/282/15-ц

2/0198/132/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2015 року суддя Юрївського районного суду Дніпропетровської області Гайдар І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків (упущеної вигоди) та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування збитків (упущеної вигоди) та моральної шкоди.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.119 ЦПК України, з наступних підстав.

За вимогами пункту 6 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що рішенням Юрївського районного суду Дніпропетровської області по справі № 198/43/15-ц визнано її особистою приватною власністю кошти в сумі 20000,00 грн., які були розміщені на рахунку в ПАТ «Платінум Банк». Під час судового розгляду вказаної справи було встановлено, що відповідач достроково припинив дію договору, чим спричинив збитки в розмірі 5013,72 грн. у вигляді недоотриманого доходу (відсотки за користування коштами).

Однак, позивачем до матеріалів позовної заяви не додана копія рішення Юрївського районного суду Дніпропетровської області, що набрало законної сили, яким встановлено вказану обставину.

Позивачем також не дотримано вимогу ч. 5 ст.119 ЦПК України, згідно з якою до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Питання щодо розміру та порядку сплати судового збору врегульовані в ЦПК України та Законі України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У випадку обєднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Подана позовна заява містить в собі дві позовні вимоги, а саме: майнова вимога щодо відшкодування збитків (упущеної вигоди), а також немайнова вимога щодо відшкодування моральної шкоди.

Згідно з п.п. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Отже, розмір належного до сплати судового збору в даному випадку складає: 243,6 грн. за вимогу майнового характеру, та 243,6 грн. за вимогу немайнового характеру.

Щодо клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору при поданні позову, то відповідно до положень ст. 82 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З цих же підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

З огляду на вимоги закону, звільнення від оплати судового збору може мати місце тільки у виняткових випадках і з урахуванням прав та законних інтересів сторін.

Позивач як на обставини для звільнення від сплати судового збору посилається на те, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а також несе значні видатки на утримання дитини та житла, в якому вони мешкають. Одночасно в клопотанні зазначає про отримані доходи у вигляді відсотків від розміщених в банках депозитів та державної допомоги на дитину.

Однак, позивач належних доказів перебування на її утриманні дитини, розміру понесених нею видатків, не надала, як і документу про суму коштів, отриманих від розміщення депозитів.

Враховуючи, що на підставі поданих документів встановити дійсний майновий стан сторони неможливо, правових підстав для звільнення від сплати судового збору не вбачається.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Виходячи з наведеного, вважаю за необхідне з викладених вище підстав залишити позовну заяву без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків.

Таким чином, позивачу пропонується усунути недоліки позовної заяви шляхом подання на адресу Юрївського районного суду Дніпропетровської області:

- оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 487,2 грн. або окремо за кожною вимогою як майнового, так і немайнового характеру по 243,6 грн., за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ В Юрївському районі; код отримувача 36877575; банк отрмувача ГУДКУ в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ; код банку отримувача 805012; рахунок отримувача 31213206700379;

- копії рішення Юрївського районного суду Дніпропетровської області, що набрало законної сили, у справі № 198/43/15-ц.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків (упущеної вигоди) та моральної шкоди залишити без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, надати позивачу строк 5 (пять) днів з дня отримання ним ухвали.

Розяснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат в порядку, встановленому ст. 294 ЦПК України.

Суддя: І.О.Гайдар