Ухвала суду № 46140427, 21.05.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-986/11Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/573/15 Доповідач - Сташків Б.І.Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Кузьма Р. М., Жолудько Л. Д.,

при секретарі - Баляс Т.І.

з участю представника АТ Ощадбанк - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, третьої особи Тернопільського обласного управління АТ Ощадбанк про зобов'язання повернути автомобіль,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2015 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу про визнання неправомірними дій державного виконавця, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції не надано жодних доказів того, що існує реальна загроза приховувння описаного й арештованого майна, не наведено жодного факту порушення правил зберігання автомобіля.

Крім цього, вважає, що судом першої інстанції не дано оцінки діям ДВС при порушенні п. 4.2.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністрества юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року, яка передбачає, що арештоване майно може передаватися іншій особі на зберігання лише за наявності відмови боржника від прийняття майна.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на обставини викладені в ній.

Представник Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, відповідає матеріалам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2. не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець здійснив заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, провівши у встановленому Законом України Про виконавче провадження порядку опис і арешт належного боржнику майна та передав його на зберігання ТзОВ Укрспецторг Групп.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що в процесі примусового виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14.07.2011 року у справі про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ВАТ Державний ощадний банк України заборгованості за кредитним договором в сумі 57740, 54 грн. та 697,41 грн. судових витрат, державним виконавцем у зв'язку із повторним пред'явленням стягувачем виконавчого листа до виконання 14.08.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39370437.

21.08.2013 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна боржника, згідно якого описано транспортний засіб ГАЗ 330232, 2007 року випуску, ДНЗ ВО 8344 АІ, та майно, на яке накладено арешт передано на відповідальне зберігання представнику ТзОВ Укрспецторг Групп.

Згідно вимог ст. 57 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999 року арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту.

Згідно ч.1 ст. 59 вищевказаного Закону майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дій державного виконавця щодо опису та арешту майна боржника автомобіля, та передачі його на зберігання іншій особі із метою його збереження.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції при здійсненні оцінки дій ДВС не враховано вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказане положення застосовується лише при виконання рішення суду про забезпечення позову, а не на стадії виконання рішення суду.

Так, Згідно п. 4.2.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністрества юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року якщо опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, державний виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

Враховуючи те, що відповідно до вимог ст.ст.17, 19, 25, 57, 59 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем дотримано порядок виконання рішення суду даної категорії, правомірно накладено арешт на майно боржника та передано його на зберігання іншій особі, а не боржнику з метою його збереження, та подальшого звернення стягнення на нього в рахунок погашення боргу, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена із дотриманням вимог матеріального та процесуального права та відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст.307, 312, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2015 року року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_4