Рішення № 46140003, 30.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/2718/15 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 22-ц/783/4613/15 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Мікуш Ю.Р., Ніткевича А.В.,

з участю секретаря Іванової О.О.,

з участю: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Енергобанк» на рішення Галицького районного суду м.Львова від 17 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Енергобанк» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ «Енергобанк» про повернення строкового банківського вкладу. Позивач зазначав, що 8.01.2014 року між ним та відповідачем укладено договори строкового банківського вкладу, відповідно до яких ним розміщено у відповідача 20352 долари США. В подальшому позивач продовжував термін дії договорів та розмістив у відповідача 21940 доларів США. Посилався на те, що по закінченню терміну договорів 31.10.2014 року він звернувся до відділення банку з проханням повернути кошти та нараховані відсотки, однак йому було відмовлено. В подальшому починаючи з 31.10.2014 року йому було повернуто частину коштів, однак не повернутими залишились кошти в розмірі 9803,47 долари США. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача в його користь 9803,47 долари США, пеню в розмірі 435,11 долари США, упущену вигоду в розмірі 66,96 долари США, інфляційні втрати в розмірі 519,58 долари США.

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Енергобанк» в користь ОСОБА_2 11264 долари 03 центи. Стягнуто з ПАТ «Енергобанк» в дохід держави 2415 грн. 00 коп. судових витрат.

Рішення суду в частині стягнення пені оскаржило ПАТ «Енергобанк». В апеляційній скарзі представник стверджує про порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на момент заявлення позовних вимог в ПАТ «Енергобанк» не було розміщено жодного депозитного вкладу на ім»я позивача. Посилається на те, що на ім»я позивача в установі банку відкритий поточний рахунок, на якому розміщені грошові кошти, що були нараховані та не зняті після зарахування коштів з депозитних рахунків після закінчення строку їх розміщення, а також кошти, які були зараховані, в якості відсотків на залишок коштів на поточному рахунку. Стверджує про належне виконання банком умов щодо нарахування відсотків. Вважає безпідставним заявлення вимог щодо стягнення штрафних санкцій, починаючи з 31.10.2014 року. Вважає, що фактично є доведеними доводи позивача про звернення до банку з вимогою про повернення коштів лише 3.03.2015 року. Посилається на введення у ПАТ «Енергобанк» тимчасової адміністрації, під час якої не здійснюється нарахування неустойки та інших фінансових санкцій, а тому оскаржуване рішення щодо стягнення з відповідача 1460,56 доларів США пені є незаконним. Просить рішення суду змінити, відмовивши позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1460,56 доларів США пені, а в решті рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 про заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

А відтак, рішення суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги ПАТ «Енергобанк» - в частині задоволення позову про стягнення пені.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини.

28 травня 2014 року між позивачем та ПАТ «Енергобанк» укладено договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку «Ощадний вклад «Енергійний», відповідно до якого банк відкрив ОСОБА_2 рахунок № НОМЕР_1. (а.с.16-17)

8 січня 2014 року позивачем та ПАТ «Енергобанк» укладено два договори строкового банківського вкладу з виплатою відсотків в кінці строку, відповідно до яких банк прийняв на зберігання від ОСОБА_2 20352 долари США зі сплатою 9% річних , кінцевим строком розміщення - 8 квітня 2014 року. (а.с.6,8)

30 вересня 2014 року між позивачем та ПАТ «Енергобанк» укладено два договори строкового банківського вкладу з виплатою відсотків в кінці строку, відповідно до яких банк прийняв на зберігання від ОСОБА_2 21940 доларів США зі сплатою 9% річних, кінцевим терміном розміщення - 31 жовтня 2014 року. (а.с.10-11, 12-13)

3 березня 2015 року позивач звернувся у відділення банку із заявою про видачу вкладу в розмірі 9899 доларів США 96 центів. (а.с.14)

Згідно з ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Статтею 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що на день звернення позивача до суду банк не виконав в повному обсязі умов договорів строкового банківського вкладу, а тому підставною є вимога про стягнення суми вкладу та пені.

Однак з таким висновком суду колегія суддів не погоджується в повному обсязі у зв»язку з наступним.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 12.02. 2015 № 96 «Про віднесення ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.02.2015 № 29 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», згідно з яким з 13.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», код ЄДРПОУ 19357762, МФО 300272, місце знаходження: вул. Воздвиженська, 56, м. Київ.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» призначено провідного професіонала відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення Ільчука О.П.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» запроваджено строком на три місяці з 13.02.2015 по 12.05.2015 включно.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 93 від 30.04.2015 р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» до 11.06.2015 р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» Ільчука О.П. до 11.06.2015 включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у цих правовідносинах.

Пунктом 16 ст.2 цього Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим законом, а відповідно до п.6 ст.2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Тому, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми вказаного Закону є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації визначені ст.36 вказаного Закону України.

Відповідно до ч.5 ст.36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюються задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Після запровадження у банку тимчасової адміністрації та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої ст.52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Частиною 8 ст. 91 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора вимоги про зобов'язання банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Частиною 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що обмеження, встановлене п.1 ч.5 цієї статті, не поширюються на зобов'язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

А відтак, оскільки у ПАТ «Енергобанк» запроваджено тимчасову адміністрацію з 12.02.2015 року, то з вищезазначеної дати не здійснюються задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку про нарахування неустойки (штрафів, пені).

Таким чином рішення суду першої інстанції слід змінити, визначивши розмір пені, яка підлягає стягненню до 12.02.2015 року в сумі 617,19 доларів США, і в зв»язку з цим змінити загальну суму, яка підлягає стягненню, зменшивши її до 10646 доларів США 48 центів.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ПАТ «Енергобанк» задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 17 квітня 2015 року змінити в частині суми стягнення, зменшивши суму стягнення з 11 264 долари США 03 центи до 10 646 (десять тисяч шістсот сорок шість) доларів США 84 (вісімдесят чотири) центи.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий : Павлишин О.Ф.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Ніткевич А.В.