Ухвала суду № 46139945, 23.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 438/170/15 Головуючий у 1 інстанції: Посисень Л.М.

Провадження № 22-ц/783/3044/15 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія: 6

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.

Суддів: Ніткевича А.В., Павлишина О.Ф.

Секретар: Гацій І.І.

З участю заявник ОСОБА_2, позивачки ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 19 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_6 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу , дарування та розподілу спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 19 лютого 2015 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 12 квітня 2011 року в частині накладення арешту на спільне сумісне майно подружжя та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, пов»язані з відчуженням цього майна, а саме: матеріали та обладнання, що були придбані та використані в процесі та для побудови незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1.

В решті заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову згідно ухвали Бориславського міського суду Львівської області від 12.04.2011 року відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 03.04.2012 року, а саме:

1). Накладення арешту на незавершене будівництво житлового будинку АДРЕСА_1, який зведено з матеріалів та у процесі побудови якого використано обладнання, що є об»єктом спільного сумісного майна подружжя та є предметом даного судового спору, зареєстроване на даний час за співвідповідачем у справі ОСОБА_2, яка проживає у АДРЕСА_2;

2). Заборонити співвідповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, що пов»язані із відчуженням, переданням в оренду чи у користування третім особам незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1;

3). Заборонити співвідповідачу ОСОБА_2 проводити будь-які ремонтні чи інші дії, пов»язані із використанням, реконструкцією, зміною чи переплануванням незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_3

В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з ухвалою, вважає її такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Зокрема, в порушення вимог ст.154 ЦПК України суд розглянув заяву про скасування заходів забезпечення позову без повідомлення сторін у справі. Крім цього, оскаржуваною ухвалою скасовано заходи забезпечення позову, що були вжиті згідно ухвал суду від 12.04.2011 року та 03.04.2012 року, однак такий зміст ухвали суперечить положенням першого речення ч.6 ст.154 ЦПК України та рішенню Бориславського міського суду Львівської області від 07 жовтня 2014 року, що вступило в законну силу, згідно якого визнано недійсним договір №1 від 14 квітня 2011 року про купівлю-продаж будівельних матеріалів з яких самочинно побудоване незавершене будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1, що був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, а відтак фактично визнано її право на це майно як спільне сумісне майно подружжя. Стверджує, що оскаржувана ухвала грубо порушує її законні права та інтереси, оскільки внаслідок її постановлення відповідачі будуть мати можливість вчиняти незаконні дії щодо користування, розпорядження та відчуження будівельних матеріалів з яких побудований спірний будинок, який є спільним майном подружжя..

Крім цього, суд допустив грубе порушення норм процесуального права при видачі копії ухвали, не зазначивши на ній, що така не набрала законної сили, оскільки таке порушення може призвести до передчасного її виконання ДВС.

Зазначає, що оскаржувана ухвала призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення, що прийняте внаслідок вирішення спору, яким частково задоволені її позовні вимоги.

Просить скасувати оскаржувану нею ухвалу, та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, що були вжиті згідно з ухвалами Бориславського міського суду від 12.04.2011 року та від 03.04.2012 року.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 12.04.2011 року частково задоволено заяву позивачки ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя та земельної ділянки. Накладено арешт на спільно нажите майно подружжя та заборонено відповідачу вчиняти будь-які дії, пов»язані з відчуженням цього майна.

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 03 квітня 2012 року задоволено заяву позивачки ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Бориславського нотаріального округу ОСОБА_6 про розподіл спільного майна подружжя та земельної ділянки, визнання недійсними та скасування договорів.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у спосіб передбачений ч.1 ст.152 ЦПК України.

У п.4 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає спір.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_2, суд виходив з того, що оскільки рішенням колегії суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 02.02.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задоволено, по справі прийнято рішення, яке набрало законної сили 02.02.2015 року, відтак немає необхідності у заходах забезпечення позову.

З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується, оскільки вжиті заходи забезпечення позову у відповідності до ст.151 ЦПК України вжиті до вирішення спору по суті та виконання рішення, що набрало законної сили.

Як вбачається з ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів, поділ спільного майна подружжя відкрито касаційне провадження.

Задоволення заяви ОСОБА_2 та скасування заходів забезпечення позову може утруднити у майбутньому виконання рішення суду.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У відповідності до ст.312 ч.1 п.2 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п. 2, 312 ч.1 п.2, 314 ч.1п.6, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 19 лютого 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 16.02.2015 року про скасування заходів забезпечення позову, застосованих відповідно до ухвали Бориславського міського суду Львівської області від 12.04.2011 року та від 03.04.2012 року .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді А.В.Ніткевич

О.Ф.Павлишин