Постанова № 46139138, 03.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/276/15

Єдиний унікальний № 310/2357/15-п Головуючий в 1-й інстанції Пшеничний І.А.

Категорія - ст.130 ч.2 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., за участі ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 травня 2015 року стосовно ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 травня 2015 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, притягнуто:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює завідувачем Бердянського міжрайонного відділення СМЄ, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення прав керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Також зазначеною постановою з ОСОБА_2 постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 36, 54 грн.

Як зазначено в постанові, ОСОБА_2 05.03.2015 року о 15 год. 30 хв., по Мелітопольському шосе в м. Бердянську, біля перехрестя з вул. Крупської, керував автомобілем НОМЕР_1 з явно вираженими ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, незвязна мова), від проходження медичного огляду на стан спяніння відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3, посилаючись на незаконність постанови через однобічність зясування усіх обставин справи, відсутність достовірних доказів його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення, зазначає, що суддя залишив поза увагою, що огляд на стан алкогольного спяніння в порушення вимог закону, проводився без присутності двох свідків. Крім того, в порушення законодавства суд розглянув адміністративну справу за його відсутності, при наявності поважних причин, якими була обумовлена його неявка у судове засідання. Тому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній інстанції захисник ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи зазначених вимог закону не виконав.

Так, виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 05.03.2015 року, які визнані судом доведеними і покладені в основу постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, останній 05.03.2015 року о 15 год. 30 хв., по Мелітопольському шосе в м. Бердянську, біля перехрестя з вул. Крупської, керував автомобілем НОМЕР_1 з явно вираженими ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, незвязна мова), від проходження медичного огляду на стан спяніння відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України (а.с. 3).

В обґрунтування доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення, суд, зокрема послався у своїй постанові на протокол про адміністративне правопорушення від 05.03.2015 року (а.с. 3), результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння, відповідно до якого останній відмовився від проходження огляду (а.с. 4).

Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.

Частиною 3 наведеної вище статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоровя.

Згідно з пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) «водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоровя».

Виходячи з пункту 8 вказаного Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоровя уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки спяніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, ураховуючи наведене, відмова особи від проходження такого огляду, як обєктивна ознака правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, може мати місце лише при наявності відмови особи від проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу і у відповідному закладі охорони здоровя в присутності двох свідків.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 05.03.2015 року та результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння останнього вбачається, що відмова ОСОБА_2 від проходження такого огляду з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу і у відповідному закладі охорони здоровя проводилась у відсутності двох свідків (а.с. 3-4).

Наведені обставини вказують на те, що працівником ВДАІ було порушено встановлений порядок огляду на стан спяніння ОСОБА_2, а тому відмова останнього в аспекті обєктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не може бути визнана необґрунтованою.

За таких обставин, достовірні, допустимі докази, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у матеріалах справи відсутні.

Ураховуючи наведене, а також вимоги ч. 5 ст. 266 КУпАП про те, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 травня 2015 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, із застосуванням стягнення у вигляді позбавлення прав керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки без оплатного вилучення транспортного засобу, скасувати, а провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закрити у звязку з відсутністю в діях останнього складу зазначеного правопорушення.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1