Вирок № 46129529, 25.06.2015, Козівський районний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/542/15-к

Справа № 1-кп/600/41/2015

25 червня 2015 року

Козівський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого судді: Кренцель М.І.

при секретарі: Колодій Р.С.

за участю: прокурора: Самойлов П.Г.

потерпілі: ОСОБА_1

ОСОБА_2

підсудний: ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні Козівського районного суду, кримінальне провадження №12015210110000052 від 28 лютого 2015 року стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Тернопіль, громадянин України, українець неодружений, освіта середня спеціальна, не депутат, житель АДРЕСА_1, тимчасово не працює, не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2015 року, близько 18 години 30 хвилин, водій ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем «DAEWOO Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався проїзною частиною автомобільної дороги М-12 «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка» у с.Великий Ходачків, Козівського району в напрямку м.Тернопіль.

Під час руху водій ОСОБА_3 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п.п.1.5, 2.3.(б.д) ПДР України.

Рухаючись у вказаному напрямку із швидкістю 55…58 км./год. і наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1-5.35.2 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 (зебра) ПДР України, по якому у напрямку з ліва-на право в темпі повільної ходи рухались пішоходи ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Водій ОСОБА_3 в порушення вимог п.18.1 ПДР України, не зменшив швидкість свого руху та в подальшому не зупинився перед пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходам, а продовжив рух.

Внаслідок порушення ПДР України ОСОБА_3 не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, що не своєчасно застосував екстрене гальмування, чим позбавив себе можливості зупинити керований автомобіль «DAEWOO Lanos» до лінії руху пішоходів та його передньою лівою частиною скоїв наїзд на ОСОБА_1 та ОСОБА_2

В результаті вищевказаного ДТП пішоходу ОСОБА_4 спричинено черепно-мозкову травму у вигляді синця повік і крововиливу у сполучні оболонки правого ока, рани правої половини чола, садна правої половини обличчя, закритого перелому верхньої щелепи в ділянці передньо-верхньої стінки правого верхньощелепного синуса з крововиливом у його порожнину та крововиливу над тверду мозкову оболонку лівої скроневої частки головного мозку і забою речовини головного мозку у цій частці, які відповідно до п.2.2.1 (в) і 2.2.2 «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів правих велико- і малогомілкової кісток у верхній третині, закритого перелому третього правого ребра, синця і садна правої гомілки, саден чола, ділянок колінних і гомілково-ступеневих суглобів та кистей, які відповідно до п.2.2.1 (в) і 2.2.2 «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.5, 2.3.(б.д), 18.1 ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що він дійсно 28 лютого 2015 року не застосував екстрене гальмування автомобіля на пішохідному переході в с.В.Ходачків, Козівського району, що призвело до наїзду на потерпілих.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3, його вина у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доведена зібраними у справі доказами.

Оскільки підсудний в судовому засіданні повністю визнав свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, розкаявся, дав показання згідно змісту пред'явленого йому обвинувачення, погодився зі всіма доказами по справі, досліджувати будь-які інші докази по справі крім його власного зізнання, не потрібно, вимоги ст. 349 КПК України йому зрозумілі.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в судовому засіданні заявили, що претензій морального та матеріального характеру до підсудного не мають, не заперечують щодо обрання міри покарання підсудному ОСОБА_3 у вигляді штрафу та не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження

До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, згідно ст. 66 КК України слід віднести щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_3, згідно із ст. 67 КК України, не має.

Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість скоєного злочину, згідно до вимог ст.12 КК України, особу обвинуваченого, його характеризуючі данні, що за місцем мешкання характеризується позитивно, його відношення до скоєного, щире каяття у скоєному, визнання вини, добровільне відшкодування завданого збитку, суд приходить до висновку, що достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_3, є покарання не пов'язане з обмеженням волі.

Судові витрати у справі за проведення судової експертизи підлягають стягненню із підсудного на користь держави, оскільки підтверджуються розрахунком її вартості.

На підставі вище зазначеного та керуючись вимогами ч.3 ст. 349 ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, витрати на залучення експертів для проведення експертиз в дохід держави, а саме за проведення автотехнічної експертизи № 5-127/15 від 09 березня 2015 року в сумі 614,40 грн.; транспортно-трасологічної експертизи №5-126/15 від 17 березня 2015 року в сумі 768,00 грн.; інженерно-технічної експертизи № 5-150/15 від 01 квітня 2015 року в сумі 122,76 грн.; інженерно-технічної експертизи № 5-235/15 від 26 травня 2015 року в сумі 184,14 грн., загальна сума витрат становить 1689,30 грн.

Одержувач платежу УДК м.Тернопіль 24060300 код 37977726, банк ГУДКУ у Тернопільській області МФО 838012, р/р 31110115700002.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Козівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: підпис

З оригіналом: вірно