Рішення № 46126282, 01.07.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/704/2015(м)

263/5694/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Турченко О.В.

Категорія 59 Доповідач Песоцька Л.І.

РІШЕННЯ

Іменем України

1 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Ткаченко Т.Б., Мальцевої Є.Є.

при секретарі Меркуловій Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» до комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» і Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа Департамент міського майна Маріупольської міської ради Донецької області, про зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 травня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (далі профспілка) звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з часу її створення у вересні 2013 року відповідач комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (далі КП «МТТУ») на неодноразові звернення відмовляє у наданні приміщення для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників, вказуючи на те, що власником приміщень підприємства є Маріупольська міська рада Донецької області, яка зобов'язана забезпечити профспілкову організацію приміщенням. Департамент міського майна Маріупольської міської ради на звернення профспілки про надання приміщення запропонував звернутися до КП «МТТУ». Крім того, КП «МТТУ» відмовляє в утриманні та перерахуванні членських профспілкових внесків із заробітної плати працівників на рахунок профспілки.

З урахуванням уточнень позивач просив зобов'язати КП «МТТУ» і Маріупольську міську раду надати приміщення для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників з усім необхідним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням та прибиранням та зобов'язати КП «МТТУ» щомісячно безоплатно утримувати із заробітної плати членів профспілкової організації профспілкові членські внески в розмірі 1% та перераховувати їх на розрахунковий рахунок профспілки.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 травня 2015 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача Пазій О.І., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У судове засідання представник Маріупольської міської ради Донецької області і представник Департаменту міського майна Маріупольської міської ради Донецької області повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені (а.с. 60-62). Від представника Департаменту міського майна Маріупольської міської ради надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута за відсутності осіб, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача Пазій О.І., яка підтримала апеляційну скаргу, представника КП «МТТУ» Ляшенка С.С., який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог до КП «МТТУ» з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва № 206 про реєстрацію профспілкової організації 5 вересня 2013 року зареєстрована первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (а.с. 6). Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 02 жовтня 2013 року первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5-6 т.1).

Пунктом 11.8.2 колективної угоди, укладеної КП «МТТУ, передбачено, що для забезпечення діяльності профспілкового комітету, проведення зборів працівників підприємство зобов'язується надавати безоплатно приміщення з необхідним оснащенням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, охороною.

На звернення первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників КП «МТТУ» у жовтні та листопаді 2013 року про надання приміщення, необхідного для роботи профспілкового виборного органу та проведення зборів працівників, КП «МТТУ» повідомило про відсутність можливості вирішити це питання, оскільки власником приміщень, що знаходяться на його балансі, є територіальна громада м. Маріуполя.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до КП «МТТУ» про надання приміщення для роботи профспілки, суд виходив із того, що у відповідача відсутні власні вільні нежитлові приміщення; статутом підприємства заборонено безоплатно передавати майно іншим юридичним особам; інша профспілкова організація, що діє на підприємстві, користується приміщенням за договором оренди з Управлінням (департаментом) міського майна Маріупольської міської ради зі сплатою орендної плати.

З висновками суду, як такими, що не ґрунтуються на законі, погодитись не можна.

Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 249 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти створенню належних умов для діяльності первинних профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі, організації. Приміщення для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників, які є членами професійної спілки, з усім необхідним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною надається власником або уповноваженим ним органом у порядку, передбаченому колективним договором. За наявності письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, власник або уповноважений ним орган щомісяця безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок професійної спілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в строки, визначені цим договором чи угодою. Власник або уповноважений ним орган не вправі затримувати перерахування зазначених коштів.

Спори, пов'язані з невиконанням власником або уповноваженим ним органом цих обов'язків, розглядаються у судовому порядку.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» роботодавець зобов'язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації. Надання для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників приміщень з усім необхідним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною здійснюється роботодавцем у порядку, передбаченому колективним договором (угодою). За наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Відповідно до статуту КП «МТТУ» є комунальним підприємством зі статусом юридичної особи, майно підприємства є комунальною власністю і закріплено за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє та користується майном на свій розсуд, здійснює відносно нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та статуту підприємства (а.с. 191 - 203 т.1).

Згідно зі свідоцтвами про право власності на нерухоме майно КП «МТТУ» користується будівлями у м. Маріуполі, які є комунальною власністю: по вул. Бахчиванджи № 55, загальною площею 6550,4 кв. м; по пр. Ілліча № 155, загальною площею 4803,6 кв. м; по вул. Гурамішвілі № 123, площею 2034,1 кв. м; по вул. Миколаївській № 92, площею 4009,0 кв. м; по вул. Миколаївській № 94, площею 1250,3 кв. м; по вул. Варганова № 5, площею 2657,6 кв. м (а.с. 141-147 т.1).

Пунктом 11.8 колективного договору, укладеного між КП «МТТУ» і первинною профспілковою організацією підприємства, передбачено, що роботодавець зобов'язується забезпечувати реалізацію прав і гарантій діяльності профспілок, передбачених діючим законодавством, не допускати втручання в діяльність, обмеження прав профспілок або перешкоджання їх здійсненню. Для забезпечення діяльності профспілкового комітету, проведення зборів працівників підприємства надавати безоплатно приміщення з необхідним оснащенням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом та охороною (а.с. 166 т.1).

Судом не враховано встановлені обставини, положення закону та колективного договору, укладеного КП «МТТУ», і безпідставно відмовлено в задоволені позову про зобов'язання підприємства надати первинній профспілковій організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників КП «МТТУ» приміщення.

Посилання на відсутність у відповідача власних нежитлових приміщень не є підставою для відмови у позові. Підприємство взяло на себе зобов'язання забезпечити профспілкові організації, що діють на підприємстві, приміщенням для роботи профспілкового виборного органу та проведення зборів працівників підприємства і згідно закону має виконати це зобов'язання за рахунок приміщень, що знаходяться в його користуванні.

Не можна погодитись з посиланням суду, як на підставу відмови у позові, на те, що статутом підприємства заборонено безоплатно передавати майно іншим юридичним особам.

Відповідно до п. 5.8 Статуту КП «МТТУ» підприємство дійсно не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним чи фізичним особам, крім випадків, передбачених законом.

Проте, надання підприємством приміщення для роботи профспілкового органу і проведення зборів, по-перше, передбачено законом; по-друге, здійснюється для забезпечення діяльності профспілкової організації, створеної працівниками цього підприємства.

З повідомлення голови профспілкової організації КП «МТТУ» від 25 травня 2015 року вбачається, що вказана профспілкова організація діє на підприємстві і забезпечена приміщенням в будівлі КП «МТТУ» по вул. Миколаївській № 92 у м. Маріуполі відповідно до положень ст. 249 КЗпП України та п. 11.8 колективного договору (а.с. 250 т. 1).

Згідно договору оренди приміщення від 2 квітня 2007 року, укладеного між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради і Маріупольським міським комітетом профспілки працівників підприємництва, останній користується на умовах оренди одним з приміщень по вул. Миколаївській № 92 (а.с. 248-249 т.1).

Тому посилання суду на те, що первинна профспілкова організація КП «МТТУ» користується приміщенням на умовах оренди, не підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в позові про зобов'язання КП «МТТУ» щомісячно безоплатно утримувати із заробітної плати членів профспілки профспілкові членські внески та перераховувати їх на розрахунковий рахунок профспілки, суд виходив із того, що ці вимоги відповідачем добровільно задоволені в період розгляду справи.

Проте задоволення відповідачем позовних вимог після пред'явлення позову саме по собі не є підставою для відмови у позові. Зі справи вбачається, що позивач наполягав на незаконності відмови відповідача від утримання профспілкових членських внесків та перерахування профспілці і наполягав на задоволенні своїх вимог.

Крім того, у засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін пояснили, що в теперішній час підприємством не утримуються членські внески із заробітної плати працівників, членів профспілки.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позову до КП «МТТУ» про зобов'язання надати приміщення та утримувати членські профспілкові внески, як таке, що не відповідає положенням ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 247 КЗпП України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Підстав для скасування рішення суду в частині відмови в позові до Маріупольської міської ради немає. Судом правильно зазначено про те, що Маріупольська міська рада не є належним відповідачем за заявленими вимогами, оскільки за законом на роботодавця покладено обов'язок надати приміщення для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників.

У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. за подання апеляційних скарги на ухвалу та рішення суду (а.с. 109 т. 1, 14 т. 2). Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з КП «МТТУ» на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування витрат на судовий збір 121 грн. 80 коп.

З урахуванням задоволення позову до КП «МТТУ» з останнього в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 травня 2015 року скасувати в частині відмови у позові до комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління».

Позов первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» до комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» про зобов'язання надати приміщення та утримувати членські профспілкові внески задовольнити.

Зобов'язати комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» надати первинній профспілковій організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» приміщення для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників, які є членами професійної спілки, з необхідним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням і щомісячно безоплатно утримувати із заробітної плати та перераховувати на рахунок первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» членські профспілкові внески працівників, які є членами профспілки.

У решті рішення залишити без змін.

Стягнути з комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» на користь первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» у відшкодування витрат на сплату судового збору 121 грн. 80 коп. і в дохід держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді