Рішення № 46124854, 30.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №328/3445/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Петренко Л.В.

Провадження № 22-ц/778/1442/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючий Кримська О.М.,

Судді Гончар М.С.

ОСОБА_2,

При секретарі Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 25 грудня 2014 року у справі за позовом приватного підприємства «Токмак-Центр» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, стягнення боргу кредитором спадкодавця,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року ПП «Токмак-Центр» звернулося до суду із вказаним позовом, який в подальшому уточнили та обґрунтовували наступним.

Судовим наказом Токмацького районного суду Запорізької області від 20.01.2011 року з боржника ОСОБА_5, який проживав за адресою: 71701, АДРЕСА_1 стягнуто на користь ДП «Токмак-Плюс» ПП «Токмак-Центр» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 2735,16 грн., індекс інфляції 1672,57 грн., 3% річних 132,83 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 4570 грн. 56 коп..

ОСОБА_5 помер 16.07.2011 року. Спадкоємцем за законом після нього є відповідач у справі - ОСОБА_4

Позивачем дотримано порядок предявлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, що підтверджується претензією кредитора з відміткою про отримання Токмацькою державною нотаріальною конторою і підписом нотаріуса.

ОСОБА_4 зареєстрував право власності на 1/2 частину спадщини на вказану квартиру 14.03.2012 року , а ОСОБА_3 на 1/2 частину спадщини цієї ж квартири 20.12.2012 року.

Свої зобовязання на надання житлово-комунальних послуг підприємство виконує в повному обсязі.

Боржники свої зобовязання щодо оплати за отримані житлово-комунальні послуги не виконують. Заборгованість за період з 01.03.2012 року по 01.05.2014 року за отримані послуги склала 1609,20 грн. За весь час затримки розрахунку, сума інфляційних втрат становить 20,68 грн. та 3% річних 108,98 грн..

За цей період зі сторони відповідачів не оформлено жодної претензії щодо якості та кількості наданих послуг по обслуговуванню будинку № 24 по вул. Революційна м. Токмака та прибудинкової території.

Посилаючись на вказані обставини, просили суд стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 солідарно на користь ПП «Токмак-Центр» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.03.2012 року по 01.05.2014 року в розмірі основного боргу 1609,20 грн., інфляційних втрат 20,68 грн., трьох відсотків річних 108,98 грн., та судовий збір в розмірі 243,60 грн., а всього 1982,46 грн.; стягнути з ОСОБА_4 заборгованість на користь ПП «Токмак-Центр» за судовим наказом Токмацького районного суду Запорізької області від 20.01.2011 року, справа №2-н-12/2011 в розмірі 4570,56 грн..

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 25 грудня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПП «Токмак-Центр» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в період з 01.03.2012 року по 01.05.2014 року в розмірі основного боргу 1609,20 грн., інфляційних витрат 20,68 грн., трьох відсотків річних 108,98 грн., а всього 1738,86 грн..

Стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість на користь ПП «Токмак-Центр» за судовим наказом Токмацького районного суду Запорізької області від 20.01.2011 року, справа №2-н-12/2011 в розмірі 4570,56 грн..

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частинах на користь ПП «Токмак-Центр» судовий збір у розмірі 243,60 грн..

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Від ПП «Токмак-Центр» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказують, що викладені в апеляційній скарзі доводи полягають лише в переоцінці доказів, які належним чином перевірені і оцінені судом першої інстанції і не доводять порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, просять суд апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін (а.с.180-182).

Особи, що беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) (а.с.174-178, 210, 258, 265).

Неодноразово справа призначалась до розгляду на 24 березня 2015 року; на 05 травня 2015 року ; на 02 червня 2015 року, 30 червня 2015 року.

Відповідач ОСОБА_4 в жодне судове засідання не зявився, повідомлявся про місце та час розгляду справи за адресою, яку він зазначив у зверненні до Токмацького міськрайонного центру зайнятості ( лист № 1303 від 19.12.2014 року а.с.116) та у заяві про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5В , поданої 02 березня 2012 року до Токмацької державної нотаріальної контори. ( а.с.223,226). Рекомендовані листи повертались до суду із зазначенням причини невручення « адресат не проживає»

За іншою адресою, яка міститься в матеріалах справи м. Токмак, вул.. Пролетарська,11/60, рекомендовані листи повертались до суду із зазначенням причин невручення « по закінченню терміну зберігання».

Інших відомостей щодо місця знаходження відповідача матеріали справи не містять.

В судове засідання, призначене на 30 червня 2015 року відповідач ОСОБА_4 повідомлявся через оголошення в газеті «Запорізька правда» та через виконавчий комітет Токмацької міської ради, які повідомили, що вручити судову повістку відповідачу ОСОБА_4 було неможливим у звязку з його відмовою про її одержання ( а.с.267, 268-269).

Представник ПП «Токмак-Центр» надіслав письмову заяву, де просять розглядати справу за відсутності представника підприємства ( а.с.253).

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності відповідача ОСОБА_4 та представника ПП «Токмак-Центр».

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 грудня 2012 року ОСОБА_3 є спадкоємцем 1\2 частині квартири АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_6, яка померла 29 квітня 2004 року ( а.с.84)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 березня 2012 року власником 1\2 частини квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5, який помер 16.07.2011 року ( а.с.111)

Рішенням Виконкому Токмацької міської ради № 143 від 22 червня 2006 року ПП «Токмак-Центр» визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території ( а.с.11).

Рішенням Виконкому Токмацької міської ради № 224 від 28 серпня 2008 року визначені тарифи на житлово-комунальні послуги ( а.с.12).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виробник має право вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих послуг від виконавців.

За положеннями ч. 1 ст. 32 вищезазначеного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісяця відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із розрахунком ПП «Токмак-Центр», який здійснено позивачем у відповідності до рішення виконавчого комітету Токмацької міської ради № 224 від 28 серпня 2008 року, сума заборгованості за житлово-комунальні послуги відповідачів за період з 01 березня 2012 року по 01 жовтня 2014 року складає 1609 грн. 20 коп.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України нараховано суму інфляційних втрат 20 грн. 68 коп. та 3% річних на вказану суму 108 грн.98 коп. ( а.с.19-20).

Названий розрахунок відповідачами не спростовано належним та допустимими доказами у відповідності до ст.. 58 , 59 ЦПК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів та заперечень, виходячи з положень ст.. 57, 60 ЦПК України, ч. ч. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Проте, стягуючи суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з відповідачів у солідарному порядку, місцевий суд не врахував наступні положення матеріального права.

Стаття 322 ЦК України передбачає, що саме власник майна зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором і законом.

Згідно із ст.. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобовязаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобовязаннями, повязаними із спільним майном.

Солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобовязання ( ст..541 ЦК України).

Отже, зважаючи на те, що квартира належить кожному з відповідачів у рівних долях кожен співвласник повинен відповідати за зобовязанями відповідно до своєї частки у належному відповідачам житлі.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки спадкове майно належить відповідачам від дня відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття, а тому відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг та мають у рівних частках відповідати за заборгованістю, яка утворилася з 01 березня 2012 року.

Отже, суму заборгованості необхідно розділи по 1\2 та стягнути суму основного боргу по 804грн. 60 коп. з кожного (1609,20 грн.\2), суму інфляційних витрат по 10 грн. 34 коп. з кожного ( 20,68 грн.\2), суму трьох відсотків річних по 54 грн.49 коп. з кожного (108,98 грн.\2), а всього по 869 грн. 43 коп.

Встановлено, що 20 січня 2011 року за заявою ПП «Токмак-Центр» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_5 суми заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 4570,56 коп. Строк предявлення судового наказу визначено до 10 березня 2012 року ( а.с.120)

16 липня 2011 року ОСОБА_5 помер.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.511 ЦК України, підставами зміни кредитора у зобовязанні є правонаступництво.

В силу ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобовязані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобовязаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобовязані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленості між спадкоємцями та кредитором не встановлено.

Відповідно до п. 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (у редакції від 7 березня 2012 року), нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги

Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №12/12 щодо майна померлого 16 липня 2011 року ОСОБА_5 , ПП «Токмак-Центр» 25 січня 2012 року звернулись до Токмацької державної нотаріальної контори з претензією кредитора до спадкоємця про сплату заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги, яка доведена нотаріусом до відома ОСОБА_4 та розяснено положення ст.. 1282 ЦК України про обовязок задоволення вимог кредитора ( а.с.224, 226).

Задовольняючи позовні вимоги у цій частині, судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права при встановленні зазначених фактів та правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до розяснень, наданих у п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» - солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

З огляду на викладене та враховуючи положення ст.. 88 ЦПК України, розмір судового збору підлягає стягненню з кожного відповідача окремо у рівних частках (243грн.60коп. \2= 121грн. 80 коп.).

Доводи апеляційної скарги про те, що спадкоємці в різний час прийняли спадщину, а тому з них має бути стягнута сума пропорційна часу прийняття спадщини є безпідставними та ці обставини не впливають на визначення суми заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги виходячи з наступного.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини(глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України "Оформлення права на спадщину).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина пята статті1268 ЦК України).

ОСОБА_6 висновки, викладені у Постанові Верховного Суду України у справі №6-33цс15 від 08.04.2015 року.

Посилання апеляційної скарги на те, що фактично послуги по утриманню будинку та прибудинкової території ПП «Токмак-Центр» надавалися не в повному обсязі та неналежної якості є неприйнятними.

Відповідач ОСОБА_3 не надав складених та підписаних у встановленому законом порядку актів-претензій щодо неналежного надання позивачем послуг по утриманню будинку та прибудинкової території у будинку №24 по вул. Революційній у м. Токмак Запорізької області хоча це є його обовязком відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Твердження апелянта про те, що відповідач ОСОБА_4 не був повідомлений позивачем про наявність боргу за судовим наказом, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься претензія, надіслана позивачем до Токмацької державної нотаріальної контори, яка доведена нотаріусом до відома ОСОБА_4 та розяснено положення ст.. 1282 ЦК України про обовязок задоволення вимог кредитора ( а.с.224, 226).

Доводи апелянта про те, що з нього безпідставно стягнуто судовий збір не ґрунтуються на законі, так як ст.. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору, згідно якої не передбачено звільнення від сплати судового збору осіб, що мають статус багатодітного батька.

Посилання апелянта на те, що між сторонами відсутній договір про надання житлово-комунальних послуг та на нього не може покладатись обовязок укласти такий договір, оскільки порушується принцип « добровільності « договору, є неприйнятними.

Неукладення договору про надання житлово-комунальних послуг між відповідачем та ПП «Токмак-Центр» не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог та стягнення заборгованості за такі послуги, так як укладення договору про надання житлово-комунальних послуг є обовязком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 та ст.. 627 ЦК України при укладенні договору, виборі контрагентів, визначені умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Твердження апелянта про порушення його процесуальних прав щодо участі в судовому засіданні, спростовуються матеріалами справи, в яких містяться повідомлення про вручення судових повісток в судові засідання, призначені на 02 грудня 2014 року, ( а.с.65), 10 грудня 2014 року, ( а.с.99), на 18 грудня 2014 року ( а.с.109) та надані ОСОБА_3 письмові заперечення по суті позовних вимог, які були дослідження судом першої інстанції ( а.с.66-76)

Інших доводів, з якими процесуальне законодавство повязує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

З мотивів, викладених вище, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги в період з 01.03.2012 року по 01.05.2014 року та судового збору підлягає скасуванню у ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідачів названих сум у рівних частках.

Позивачем судове рішення не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 315, 316, 317 ЦПК України, судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 25 грудня 2014 року у цій справі в частині стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги в період з 01.03.2012 року по 01.05.2014 року та судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту :

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПП «Токмак-Центр» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в період з 01.03.2012 року по 01.05.2014 року суму основного боргу 804 грн. 60 коп., суму інфляційних витрат 10 грн. 34 коп., 3% річних 54грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 121грн. 80коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПП «Токмак-Центр» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в період з 01.03.2012 року по 01.05.2014 року суму основного боргу 804 грн. 60 коп., суму інфляційних витрат 10 грн. 34 коп., 3% річних 54грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 121грн. 80коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: