Рішення № 46124583, 10.06.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20237/14-ц

Провадження №2/761/385/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі: Криворучко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «Український центр підвищення платіжної дисципліни населення», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям, -

в с т а н о в и в :

В липні 2013р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_2, в якому просила суд: стягнути з відповідачки на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, у розмірі 116572,0 грн., що складає збиток завданий внаслідок пошкодження майна позивачки у розмірі 31426,0 грн., матеріальний збиток у вигляді вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт у розмірі 76596,0 грн., вартість звіту та висновку про вартість ремонтно-відновлювальних робіт у розмірі 1700,0 грн., вартість послуг нотаріуса за посвідчення довіреності на представлення інтересів позивача у розмірі 250,0 грн., вартість витрат на найм житла на період ремонту у розмірі 6600,0 грн.; завдану моральну шкоду у розмірі 20000,0 грн.; суму сплаченого судового збору.

В процесі розгляду судом до участі у справі було залучено третю особу ТОВ «Науково-технічне підприємство «Український центр підвищення платіжної дисципліни населення».

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 29 травня 2014р. відбулось залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності позивачці на підставі договору купівлі-продажу квартири від 10 лютого 1998р. Згідно акту «Про залиття житлової квартири» від 30 травня 2014р., складеного працівниками ТОВ «Науково-технічне підприємство «Український центр підвищення платіжної дисципліни населення», залиття квартири НОМЕР_1 відбулось з вище розташованої квартири НОМЕР_2 внаслідок пошкодження згону на різьбовому з'єднанні з рушникосушаркою. Роботи по заміні частини стояка гарячого водопостачання, монтаж та врізання рушникосушарки були виконані власниками квартири НОМЕР_2 без погодження з експлуатуючою організацією.

Відповідно до Звіту від 23 червня 2014р. про незалежну оцінку розміру збитку, завданого внаслідок залиття майна (меблів, килимів, світильників тощо), що знаходяться у квартирі АДРЕСА_1, розмір збитку становить 31426,0 грн.

Згідно Висновку №01/06/14 від 23 червня 2014р. експертного будівельно-технічного дослідження, матеріальний збиток (вартість ремонтно-відновлювальних робіт), завданий власнику квартири АДРЕСА_1, становить 76596,0 грн.

З метою встановлення фактичного збитку, завданого позивачці, останньою на проведення зазначеної вище оцінки було витрачено 1700,0 грн. Крім того, з метою захисту своїх законних прав, позивачка вимушена була оформити довіреність на представлення своїх інтересів, у зв'язку із чим понесла втрати у розмірі 250,0 грн.

Враховуючи, що квартира позивачки є однокімнатною та внаслідок проведення у ній будівельних ремонтних робіт позивачка вимушена була винаймати житло протягом двох місяців, у зв'язку із чим витрати становили 6600,0 грн.

Крім того, враховуючи вік позивачки, та те що квартира АДРЕСА_1 є єдиним її житлом, при цьому, залиття вчиняється не перший раз та впродовж декількох тижнів в зазначеній квартирі було відсутнє електропостачання, постійно відчувається сирість, волога та запах плісені, позивачці внаслідок даного залиття було завдану моральну шкоду, яку сторона позивача оцінює у 20000,0 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачка в добровільному порядку не відшкодовує заподіяну шкоду, позивачка вимушена була звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та з підстав викладених у ньому просив суд його задовольнити.

Представники відповідачки, в судовому засіданні проти позову заперечували, зазначивши, що факт залиття не оскаржують, при цьому на спростування причин його виникнення надали висновок експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження №0905 від 25 листопада 2014р., згідно якого залиття 30 травня 2014р. у квартирі АДРЕСА_2 сталось в результаті пошкодження різьбового з'єднання згону до рушникосушарки в приміщенні ванної кімнати та незабезпеченні доступу до всіх з'єднань водорозгібних труб при влаштуванні гіпсокартонних конструкцій, при цьому пошкодження згону на різьбовому з'єднанні з рушникосушаркою сталось у зв'язку з не проведенням робіт по захищенню місця зварювання (з'єднання) від ржавіння: незачищені від зварювального шлаку, непогрунтовані та непофарбувані, за що відповідальність несе експлуатуюча організація або особи, які самостійно без погодження з зазначеною організацією неякісно виконали роботи по з'єднанню штуцера зі стояком гарячої води та рушникосушаркою. Пошкодження згону на різьбовому з'єднанні могло статись при підвищеному тиску в мережі гарячого водопостачання. Надалі, у судове засідання сторона відповідача не з'явилась, поважності причин неявки суду повідомлено не було.

Третя особа, про час і місце судового розгляду оповіщалась у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явилась, свого представника не направила, про поважність причин його неявки суду не повідомила та не просила розглядати справу у її відсутність, заперечення проти позову не подала.

Свідок ОСОБА_3 суду повідомив, що він є сином позивачки та проживає в сусідньому з позивачкою будинку. 29 травня 2014р. приблизно о 03:30 год. йому зателефонувала позивачка та попросила прийти. Прибувши до квартири позивачки він побачив, що квартира затоплена, гаряча вода бігла зі стелі, по стінам, по плінтусам. Пошкоджено було всі речі, які знаходились в квартирі. Свідок викликав міліцію, аварійну службу, водоканал. Лише приблизно о 05:20 прибула аварійна служба міста та в підвальному приміщенні перекрили водопостачання, однак вода продовжувала йти зі стелі ще до сьомої години. В квартирі НОМЕР_2 ніхто не проживає. Приблизно о п'ятій годині ранку зазначену квартиру відкрила подруга відповідачки, хто їй повідомив про залиття свідку не відомо, до відчиненої квартири НОМЕР_2 разом із представниками аварійної служби та міліції зайшов і свідок та побачив, що в квартирі стояла гаряча вода, повсюду був пар, у ванній кімнаті був розірваний рушникосушарник. Свідок повідомив, що дане залиття було не першим, в 2008р. та 2013р. було залиття, однак сторони дійшли згоди щодо покриття збитків у досудовому порядку. В 2013р. залиття відбулось з тієї ж причини, ремонт проводив свідок за власні кошти та відправив свою матів на санаторно-курортне лікування. При цьому, свідок не міг пояснити суду чому у актах про залиття у 2013р. та 2014р. вказувалось, що останній ремонт проводився у 2009р., так як не був присутнім при їх складенні. Крім того, свідок зазначив, що в даній квартирі позивачка проживає сама, при цьому, після залиття протягом двох тижнів в квартирі АДРЕСА_1 не можна було користуватись будь-якими електричними приборами, що зумовлювало багато незручностей позивачці, якій проживати більш немає де. Також, свідок підтвердив, що наявні в матеріалах справи фотографії матеріального збитку дійсно зроблені у квартирі позивачки. Внаслідок даного залиття у матері свідка/позивачки був шоковий стан та перед інфарктний стан.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 29 травня 2014р. відбулося залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачці на праві приватної власності.

Відповідно до Акту про залиття житлової квартири від 30 травня 2014р. складеного працівниками ТОВ «Науково-технічне підприємство «Український центр підвищення платіжної дисципліни населення» було встановлено, що при обстеженні квартири позивачки з вище розташованої квартири НОМЕР_2 внаслідок пошкодження згону на різьбовому з'єднанні з рушникосушаркою. Роботи по зміні частини стояка гарячого водопостачання, монтаж та врізання рушникосушарки були виконані власниками квартири НОМЕР_2 без погодження з експлуатуючою організацією. При обстеженні було виявлено, що трубопровід був зашитий гіпсокартонними конструкціями, що ускладнило виявлення причини протікання та своєчасну заміну аварійної ділянки трубопроводу (а.с.42).

Судом встановлено, що на час залиття квартири позивачки НОМЕР_1, аищерозташована квартира АДРЕСА_2 належить відповідачці.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до Звіту від 23 червня 2014р. про незалежну оцінку розміру збитку, завданого внаслідок залиття майна (меблів, килимів, світильників тощо), що знаходяться у квартирі АДРЕСА_1, розмір збитку становить 31426,0 грн.

Згідно Висновку №01/06/14 від 23 червня 2014р. експертного будівельно-технічного дослідження, матеріальний збиток (вартість ремонтно-відновлювальних робіт), завданий власнику квартири АДРЕСА_1, становить 76596,0 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що залиття квартири позивачки АДРЕСА_1, яке мало місце 29 травня 2014р., відбулося саме з вини відповідачки, яка самовільно виконала роботи по зміні частини стояка гарячого водопостачання, монтаж та врізання рушникосушарки в квартирі НОМЕР_2 цього ж будинку, а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивачки у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 108022,0 грн.

При цьому, суд не бере до уваги висновок експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження №0905 від 25 листопада 2014р., який наданий стороною відповідача, зокрема щодо висновку про можливість пошкодження згону на різьбовому з'єднанні при підвищеному тиску в мережі гарячого водопостачання, оскільки дане твердження є припущенням та протягом судового розгляду не знайшло свого підтвердження.

Крім того, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015р. по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, яка не була проведена у зв'язку із не сплатою вартості її проведення стороною відповідача, а тому, в силу положень ст. 146 ЦПК України, суд визнає, що залиття квартири АДРЕСА_1 що мало місце 29 травня 2015р., сталось з вини відповідачки.

Враховуючи пенсійний вік позивачки, та необхідність судового захисту її законних прав та інтересів, суд вважає за можливе задовольнити також вимоги щодо стягнення зі сторони відповідача суми коштів витраченої на оформлення довіреності на представлення інтересів позивачки, зокрема 250,0 грн.

Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення вимог щодо стягнення з відповідачки суми коштів у розмірі 6600,0 грн., а саме вартості витрат на найм житла на період ремонту, оскільки факт понесення даних витрат позивачкою не підтверджений жодними належними та допустимими доказами у справі.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності з п. 3) ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р., згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що 29 травня 2014р. мало місце залиття квартири позивачки, з вини відповідачки, внаслідок якого було пошкоджено її майно, також це залиття спричинило у позивачки тривалий стресовий стан та душевні переживання, неможливість проживання у квартирі протягом значного часу та тривалого захисту свого порушеного права, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, та з відповідачки на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню у розмірі 5000,0 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню понесені нею судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1343,32 грн. та витрат на проведення оціночного дослідження (звіту та висновку про вартість ремонтно-відновлювальних робіт) у розмірі 1700,0 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 294 ЦПК України; ст.ст. 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р., суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «Український центр підвищення платіжної дисципліни населення», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, 108272 /сто вісім тисяч двісті сімдесят дві/ грн. 00 коп.; 5000 /п'ять тисяч/ грн. 00 коп. - у відшкодування моральної шкоди; 1343 /одну тисячу триста сорок три / грн. 32 коп. - судового збору; 1700 /одну тисячу сімсот/ грн. 00 коп. - вартість звіту та висновку про вартість ремонтно-відновлювальних робіт.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: