Постанова № 46121462, 01.07.2015, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/734/28/15 Справа № 734/1433/15-а

ПОСТАНОВА

іменем України

01 липня 2015 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Бузунко О.А.

за участю секретаря Галюк Л.В.

у присутності позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Козелець адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

із адміністративним позовом про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії у суд звернувся ОСОБА_1 до Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 січня 2015 року він звернувся з заявою до Остерської міської ради з проханням передати йому у власність безоплатно земельну ділянку, площею приблизно 0,10 га, що розташована по вул. Комунарів (межує з домоволодіннями №№ 4, 5 по вул. Комунарів та № 3 по вул. Ювілейна), для ведення особистого селянського господарства, відповідно погодивши вибір місця розташування ділянки та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у межах м. Остер. Керуючись нормами закону, він подав до Остерської міської ради повний пакет документів, долучивши до заяви графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорту та ідентифікаційного коду. 06 лютого 2015 року на 23 сесії шостого скликання Остерською міською радою було винесено рішення, згідно з яким йому було відмовлено в наданні дозволу на відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в звязку з першочерговим цільовим призначенням земель в межах м. Остер будівництво та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд. Позивач вважає, що рішення відповідача є необґрунтованим та підлягає скасування з огляду на наступне. Згідно законодавства підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відмова Остерської міської ради у наданні земельної ділянки у власність позивача суперечить нормам статті 118 ЗК України, так як не підпадає під жодну з вище перелічених підстав, за якими могла бути надана законна відмова. Тому позивач просить:

- визнати рішення, яке винесене на 23 сесії шостого скликання Остерською міською радою Козелецького району Чернігівської області від 06 лютого 2015 року щодо відмови у виділенні ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки, приблизною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться по вул. Комунарів (межує з домоволодіннями №№ 4, 5 по вул. Комунарів та № 3 по вул. Ювілейна), в м. Остер та відповідно наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки незаконним та скасувати;

- зобов'язати Остерську міську раду розглянути на сесії питання щодо виділенні ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки, приблизною площею 0,10 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться по вул. Комунарів (межує з домоволодіннями №№ 4, 5 по вул. Комунарів та № 3 по вул. Ювілейна), в м. Остер та відповідно наданні дозволу на розробку проекту відведення цієї земельної ділянки, з винесенням відповідно рішення;

- стягнути з Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області на користь позивача понесені ним судові витрати.

У судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, так як при вирішенні питання щодо передачі позивачу у власність земельної ділянки та наданні згоди на розроблення проекту її відведення, відповідач керувався нормами Земельного кодексу України, які визначають, що в межах міста земельні ділянки передаються для будівництва та житла, а надання для іншого цільового призначення є зміною такого призначення, що у випадку з позивачем не мало місця.

Вислухавши пояснення позивача та представників відповідача, вивчивши надані докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 була подана заява до Остерської міської ради про передачу у власність земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки від 27.01.2015 року для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах міста Остер /а.с. 9/.

Згідно з Витягом з Рішення 23 сесії 6 скликання Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області від 06.02.2015 року вказана рада, керуючись статтями 12, 118 Земельного кодексу України, відмовила ОСОБА_1 в наданні дозволу на відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства було відмовлено в звязку з першочерговим цільовим призначенням земель в межах м. Остер будівництво та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд /а.с. 10/.

Проаналізувавши положення статей Земельного кодексу України, на які відповідач посилається в оспорюваному рішенні як на підставу для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу, суд дійшов висновку, що стаття 12 згаданого кодексу визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, а стаття 118 Земельного кодексу України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, визначаючи, серед іншого підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Системний аналіз Земельного кодексу України дає підстави суду дійти висновку, що вказаний нормативно-правовий акт, який є основним актом з регулювання земельних відносин, не оперує таким поняттям як «першочергове цільове призначення земель», тим більше не визначає таку підставу як підставу для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розглядаючи порушене питання з точки зору дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування у прийнятті певних рішень, суд виходить з наступного.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків. Однак реалізація дискреційних повноважень органом місцевого самоврядування повинна здіснюватися на підставах, в межах та в порядку, передбаченому законами України /на виконання вимог статті 19 Конституції України/.

Тобто, Остерська міська рада при прийнятті оспорюваного рішення повинна була діяти на підставі положень Земельного кодексу України, які передбачають:

1) вичерпний перелік підстав для відмови в наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки /до яких, як вказано вище, не належить така підстава як першочергове цільове призначення земель/;

2) необхідність надання мотивованої відмови в наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова може вважатися мотивованою лише в тому випадку, коли вона ґрунтується на вимогах законодавства, тобто, здійснена на підставах, які передбачені Земельним кодексом України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подані відповідачем докази щодо законності винесення рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не знайшли свого підтвердження, так як прийняте рішення не мотивоване та не базується на нормах діючого законодавства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі. Слід визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області (23 сесія 6 скликання) від 06 лютого 2015 року «Про розгляд заяв громадян», яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на відведення земельної ділянки. Не втручаючись у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, суд вважає за необхідне зобовязати Остерську міську раду Козелецького району Чернігівської області на черговій сесії повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 0,10 га, яка знаходиться по вул. Комунарів /межує з домоволодіннями № 4; № 5 /кадастровий номер 7422010400:31:130:0002/ по вул. Комунарів в м. Остер/ для безоплатної передачі у власність в межах норм безоплатної приватизації та прийняти у відповідності з вимогами чинного законодавства мотивоване рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Остерської міської ради підлягає стягненню судовий збір на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 19, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, статтею 19 Конституції України, статтями 2, 7, 9, 17, 18, 71, 94, 160, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області (23 сесія 6 скликання) від 06 лютого 2015 року «Про розгляд заяв громадян», яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на відведення земельної ділянки.

Зобовязати Остерську міську раду Козелецького району Чернігівської області на черговій сесії повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у розмірі 0,10 га, яка знаходиться по вул. Комунарів /межує з домоволодіннями № 4; № 5 /кадастровий номер 7422010400:31:130:0002/ по вул. Комунарів в м. Остер/ для безоплатної передачі у власність в межах норм безоплатної приватизації.

Стягнути з Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області /м. Остер, вул. Незалежності 21, ЄДПРОУ 04061754/ на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, сплачений судовий збір в розмірі 73 /сімдесят три/ гривні 08 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А. Бузунко

Повний текст постанови складений 03 липня 2015 року.