Ухвала суду № 46117374, 02.07.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/7536/15-ц

У Х В А Л А

іменем україни

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ (ЗАЯВИ) БЕЗ РУХУ

02.07.2015 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання права власності.

Згідно з ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В позовній заяві позивач не обґрунтував підставність звернення до суду з позовом з різними предметами спору, що зумовлює необхідність розєднання позовів, відповідно до ст. 126 ЦПК України, у звязку з чим позовна заява потребує уточнень. Позивач звернувся до відповідача з кількома вимогами, які є неоднорідними, а саме: розірвання шлюбу та визнання права власності, таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову в звязку з чим спільний їх розгляд ускладнить вирішення справи.

В порушення вимог ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не зазначено ціну позову, щодо вимог про визнання права власності на квартиру .

Відповідно до норм п.2 ч.1 ст. 80 ЦПК України - ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

З прохальної частини позову вбачається, що позивачем заявлені вимоги , зокрема: про визнання права власності на квартиру №5, яка розташована за адресою м. Ужгород, вул. Сечені, 33.

Однак в порушення вищевказаної вимоги, в позовній заяві не зазначено ціну позову.

Від ціни позову залежить розмір судового збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, тощо.

До позовної заяви приєднана квитанція про сплату судового збору в розмірі 243,60 грн. за вимоги про розірвання шлюбу.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання права власності не оплачені судовим збором, виходячи із ціни позову.

З огляду на вищезазначені положення чинного законодавства, виходячи з характеру спору суд приходить до висновку , що позовні вимоги про визнання права власності не оплачені судовим збором.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2015 рік затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та на 1 січня 2015 року складає - 1218 грн.

Відповідно до п.1.1 ч.2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 % ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мін. заробітної плати, який позивачу необхідно сплатити за подання позову до суду.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: заява повинна містити найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Проте, позивачем вимоги ч.1 ст.119 ЦПК України при зверненні до суду з позовом не дотримані.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною 4 статті 119 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суди згідно зі ст. 119 ЦПК України повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасноз позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхіднідокументи відповідно до зазначених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК України.

Однак, позивачем вкзані вимоги не дотримані, зокрема, у заяві про розірвання шлюбу не зазначено чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. ст.119,120 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст.ст. 118, 119, ст. 121, 208-210 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання права власності - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви до 12.07.2015 року, але не більше пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3