Ухвала суду № 46117344, 03.07.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5075/15-к

У Х В А Л А

іменем україни

03.07.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

Головуючого судді - Бенца К.К.,

При секретарі судового засідання: Вайда Я.П.

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Намяк Ю.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015070030000791 від 10.03.2015 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з прокуратури м. Ужгорода Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з додатками (зреєстромматеріалівдосудовогорозслідування) у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015070030000791 від 10.03.2015 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Захисник ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні заперечив щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, просив повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, зокрема зазначив, що в обвинувальному акті зазначено номер кримінального провадження, однак не зазначено дату внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення обвинуваченим злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України. Вказує, що правова кваліфікація щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України є неправильною, так як останній не вчиняв відкритого викрадення чужого майна потерпілого. Вказує на покази свідків, які брали участь у затриманні обвинуваченого ОСОБА_1, згідно яких останній намагався уникнути цього затримання, що виключає кваліфікацію його дій відповідно до вчинення замаху на грабіж. А тому вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України є неправильною, так як дії обвинуваченого необхідно було чітко розмежувати при намаганні вчинення крадіжки та самим моментом заволодіння майном, яке дає підстави вважати про вчинення замаху на крадіжку. Згідно показань свідків ОСОБА_1 намагався уникнути затримання, однак відкритого заволодіння майном не вчиняв. Тому його дії на стадії досудового розслідування необхідно було кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як замах на крадіжку чужого майна. Вказане письмове клопотання приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання заявлене захисником.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти повернення обвинувального акту, зазначивши , що відповідно до вимог КПК України обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер. Крім того зауважив, що оцінка доказів здійснюється судом на стадії судового слідства.

В підготовчому судовому засіданні, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України , суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення обвинувального акту в зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Статтею 291 КПК України визначені вимоги щодо форми та змісту обвинувального акту.

Згідно вимог ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого, анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), прізвище, ім'я, по-батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання, розмір шкоди, завданої правопорушенням, розмір витрат на залучення експерта, дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Зважаючи на положення чинного законодавства, суд вважає, що мотиви з яких захисник заявив клопотання про повернення обвинувального акту не грунтуються на законі і є безпідставними.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так,згіднозп.13ч.1ст.3КПКУкраїниобвинувачення -цетвердженняпро вчинення певноюособоюдіяння,передбаченогозакономУкраїнипрокримінальнувідповідальність,висунуте в порядку,встановленомуцимКодексом.

Процесуальнимрішенням,якимпрокурорвисуваєобвинуваченняувчиненні кримінального правопорушенняіякимзавершуєтьсядосудоверозслідування,відповіднодоположеньп.4ст.110КПК України,єобвинувальнийакт,якийповиненвідповідативимогам,передбаченимустатті291 цього Кодексу.

Зокрема,п.5ч.2ст.291КПКУкраїнивизначає,щоформулювання обвинуваченняв обвинувальномуактівикладаєтьсяпіслявикладуфактичнихобставинкримінальногоправопорушення,які прокурорвважаєвстановленими,та правовоїкваліфікації кримінального правопорушення з

посиланнямнаположеннязаконуістатті(частинистатті)законуУкраїни прокримінальну відповідальність.

Проте,якубачаєтьсязматеріалівкримінальногопровадження, обвинувальнийакт відносно ОСОБА_1 в порушення вимогст.291КПКУкраїни, не містить формулювання

обвинувачення, амістить лише зміст формулюванняпідозри ОСОБА_1 Зі змісту обвинувального акту вбачається, що в обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення якіпрокурорвважаєвстановленими, таправової кваліфікаціїкримінальногоправопорушеннязпосиланнямна положеннязакону істатті(частинистатті)законуУкраїнипрокримінальнувідповідальність. Проте, вчому самевін обвинувачуєтьсяв обвинувальномуактіне зазначено,прощо свідчатьдані, зазначенів обвинувальномуакті.

Разомзтим,відповіднодоположень,викладенихуп.5ч.2ст.291КПКУкраїни, формулювання обвинуваченнявобвинувальномуактівикладаєтьсяпіслявикладуфактичнихобставин кримінального правопорушення,якіпрокурорвважаєвстановленими,таправовоїкваліфікації кримінального правопорушеннязпосиланнямнаположеннязаконуістатті(частинистатті)закону

України.Самевмежахвисунутогообвинуваченнявідповіднодообвинувальногоакта,згідност.337КПКУкраїни,судпершоїінстанціїздійснюєсудовийрозгляд.

Суд звертає увагу, що зазначені висновки суду є результатом розгляду обвинувального акту та доданих до нього документів, а не результатом дослідження доказів.

Враховуючи вищенаведене, зазначені порушення позбавляють суд можливості призначити судовий розгляд такого обвинувального акту і розглянути його.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акту чи реєстру після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві чи такі, що перешкоджають розгляду або не перешкоджають розгляду справи по суті. Ст.291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Ст.109КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей які має містити реєстр матеріалів досудового розслідування. Виключень щодо можливості визнання несуттєвим недотримання прокурором чи слідчим будь-якої із вказаних вимог, Законом не передбачено.

Залишення ж у матеріалах кримінального провадження обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування з недоліками є неприпустим, оскільки це свідчить про неповагу до закону, до встановлених ним норм та вимог.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

За правилами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Наведені вище істотніпорушеннявимогКПКУкраїнине даютьсуду підстав дляпризначеннясудовогорозглядунапідставіобвинувальногоактувідносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, узв'язкузчимвказаний обвинувальнийакт з додатками підлягає поверненнюпрокурорудляусуненнязазначенихнедоліків.

Частина 3 ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Під час підготовчого судового засідання з боку сторін кримінального провадження були відсутні клопотання щодо зміни чи скасування раніше обраного ОСОБА_1, запобіжного заходу у виді застави , тому останній вважається продовженим з цих підстав (ч. 3 ст. 315 КПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 109, 291, 314, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015070030000791 від 10.03.2015 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України повернути прокурору прокуратури м. Ужгород, ОСОБА_4, який затверджував обвинувальний акт , внаслідок невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України для усунення вище згаданих порушень вимог КПК України.

Запобіжний захід у виді застави, обраний відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час досудового розслідування вважати продовженим.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5