Ухвала суду № 46104927, 30.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4826/15 Головуючий 1 інст. Погасій О.Ф.

Справа №643/14826/14-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,

суддів - Кокоші В.В., Черкасова В.В.

за участю секретаря - Каплоух Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2010 року ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.

12.05.2015 року ОСОБА_3, через свого представника ОСОБА_4 подав заяву про скасування заходів забезпечення позову, що були накладені ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10.10.2014 року, посилаючись на те, що підстави для забезпечення позову відсутні, оскільки його автомобіль, на який накладений арешт та оголошено у розшук, перебуває у заставі згідно договору застави, що позбавляє його можливості розпорядитися цим автомобілем, у разі задоволення його позову про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, після вилучення його автомобіля, він навряд зможе повернути належний йому автомобіль назад.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2015 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, що накладені ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10.10.2014 року.

Не погодившись з ухвалоюМосковського районного суду м. Харкова від 14 травня 2015 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що не погоджується з вказаною ухвалою та вважає її постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить в своїй апеляційній скарзі скасувати ухвалу, та постановити нову, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вирішила апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановленням обовязку вчинити певні дії, забороною іншім особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. Також відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову до суду позивачі просили забезпечити позов та вказували вид забезпечення позову з обґрунтуванням його необхідності.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності і в порядку, передбаченому вимогами процесуального закону розглянув заяву ТОВ «Вердикт Фінанс» про забезпечення позову та обґрунтовано задовольнив заяву.

Крім того, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10.10.2014 року була розглянута апеляційним судом Харківської області та за результатами розгляду постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_1

Тому, судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що на даний час розгляд справи, в провадженні якої були застосовані заходи забезпечення позову триває, позов містить вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором в сумі 1858227,74 грн., та невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки на час постановлення ухвали суд першої інстанції діяв відповідно до вимог процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст. ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий

Судді