Постанова № 4610064, 21.07.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)

м. Миколаїв.

21.07.2009 р.                                                                                 № 2а-2187/09/1470

14:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., при секретарі Заварухіній Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПриватного підприємства «Верона–Буд»

(вул.Чигрина, 248, кв.17, м. Миколаїв, 54003)

до відповідачаДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

(вул. Гмирьова, 1, корп.1 м. Миколаїв, 54028)

за участю представників:

від позивача: Цвєліков С.В.,

Гладищук В.П.

від відповідача: Віляйкіна А.В.,

Стаднічук Т.А. про скасування податкових повідомлень-рішень На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: 1. В задоволені позову відмовити.

2. Судові витрати: сплата судовогозбору у сумі 3,4 гривень, покласти на позивача.

3. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2009р.                                                             Справа № 2а –2187/09/1470

м. Миколаїв

14:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., при секретарі Заварухіній Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПриватного підприємства «Верона–Буд»

(вул.Чигрина, 248, кв.17, м. Миколаїв, 54003)

до відповідачаДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

(вул. Гмирьова, 1, корп.1 м. Миколаїв, 54028)

за участю представників:

від позивача: Цвєліков С.В.,

Гладищук В.П.

від відповідача: Віляйкіна А.В.,

Стаднічук Т.А. про скасування податкових повідомлень-рішень Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень №0005001520/0 від 10.12.08, №0005001520/1 від 13.02.09, №0005001520/2 від 08.04.09 та №0001041520/1 від 13.02.09, №0001041520/3 від 08.05.09, якими донараховано недоїмку з податку на додану вартість у сумі 481848,6 гривень та штрафних санкцій на загальну суму 192739,44 гривень, а всього на суму 674588,04 гривень. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним: - розбіжність в сумі податкового кредиту за серпень 2008 р у сумі 481848,6 гривень, виникла помилково, внаслідок технічної помилки: замість податкових накладних контрагента ПП «Оріон-Буд-Сервіс»на суму 481848,6 гривень, який є платником ПДВ, при поданні податкової звітності були здані податкові накладні ПП «Тор-21»на суму 481848,6 гривень, який не є платником ПДВ;

- факт взаємовідносин з ПП «Оріон-Буд-Сервіс»підтверджується виписками з банківського рахунку, відповідно до яких позивач перерахував йому грошові кошти;

- після виявлення помилки позивач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленнями самостійно виявлених помилок, але відповідач безпідставно його не врахував та прийняв рішення про донарахування недоїмки та штрафних санкцій.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення, які ґрунтуються на наступному:

- актом перевірки від 27.11.08 про результати невиїзної документальної перевірки декларації з податку на додану вартість, встановлено, що позивач в декларації за серпень 2008 року, безпідставно відобразив податковий кредит на суму 481848,6 гривень за взаєморозрахунками з ПП «Торг-21», який на той час не був платником ПДВ;

- уточнюючий розрахунок відповідач надав не в зв’язку з самостійним виявленням помилок, а у зв’язку з виявленням порушень контролюючим органом. Окрім цього, цей уточнюючий розрахунок був поданий не до початку перевірки, а вже після її закінчення, тому цілком природно, що він не був врахований перевіряючими.

- у будь-якому, випадку надані позивачем податкові накладні ПП «Оріон-буд-Сервіс», не можуть бути враховані податковим органом, так як вони не підтверджуються декларацією з ПДВ за серпень 2008 самого ПП «Оріон-буд-сервіс», відповідно до яких взаєморозрахунків з ПП «Верона-Буд»в нього не було.

Розглянув адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, суд досліджував докази: пояснення сторін та письмові докази, надані сторонами.

          Розглянувши наданні докази та вислухавши промови сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Верона-Буд»зареєстровано державним реєстратором Миколаївської міської ради 29.11.07 (арк.спр.11).

На податковому обліку знаходиться у ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва з 30.11.07 (арк.спр.12).

Зареєстровано платником податку на додану вартість 07.12.07 (арк.спр.14).

22.09.08 приватне підприємство «Верона-Буд»подало до ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року, в якій були відображенні взаємовідносини з ПП «Торг-21»на суму 2409243 гривень, та 481848,60 гривень з них віднесені до податкового кредиту.

Під час перевірки цієї декларації, податковим органом було встановлено, що приватне підприємство «Торг-21»зареєстроване, як платник податку на додану вартість лише 11.09.08, та воно не мало право виписувати податкові накладні у серпні 2008 року.

З метою отримання пояснень та їх документального підтвердження 12.11.08 податковим органом направлено до позивача листа. На цей лист позивач надав відповідь, якою підтвердив відомості, зазначені в декларації, та надав засвідчені копії податкових накладних, які підтверджують факт взаєморозрахунків з ПП «Торг-21»(арк.спр.22).

На підставі цього податковий орган дійшов висновку, що позивач необґрунтовано відніс 481848,6 гривень з розрахунків з ПП «Торг-21»до податкового кредиту за серпень 2008 року, про що був складений акт №3696/15-10/35564381 від 27.11.08 (арк.спр.20).

Із зазначеним актом керівник ПП «Верона-Буд»була ознайомлена 27.11.08.

01.12.08, вже після ознайомлення з актом №3696/15-10/35564381 про результати невиїзної документальної перевірки декларації з податку на додану вартість, позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленнями самостійно виявлених помилок, відповідно до якого 481848,6 гривень відносяться до податкового кредиту за серпень 2008 року, не за розрахунками з ПП «Торг-21», а за розрахунками з ПП «Оріон-Буд-Сервіс»(арк.спр.15).

На підставі цього акту про результати невиїзної документальної перевірки декларації з податку на додану вартість відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0005001520/0 від 10.12.08 про донарахування податку на додану вартість в сумі 481848,6 гривень, а також застосування штрафу в сумі 48184,86 гривень (арк.спр.6), а також №0001041520/1 від 13.02.09 про застосування штрафу в сумі 144554,58 гривень (арк.спр.7). Загальну сума донарахованих зобов’язань склала 674588,04 гривень.

Відповідно до п.7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

          Відповідно до ст.7.2.4. Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

          Відповідно до ст.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

          Таким чином, відповідач правомірно дійшов висновку про необхідність застосування до позивача штрафних санкцій та донарахування недоїмки.

          Відповідно до ст.17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

          У даному випадку, заниження податкових зобов’язань були виявленні не самостійно платником податків, а податковим органом під час перевірки. Також уточнюючий розрахунок був поданий не до початку податкової перевірки, а вже після її закінчення.

          Таким чином, відповідач правомірно не врахував уточнюючий розрахунок під час ухвалення рішення про донарахування недоїмки та штрафних санкцій.

          Посилання позивача на виписки з банківського рахунку, відповідно до яких відбувалися перерахування коштів на адресу ПП «Оріон-буд-сервіс»(арк.спр.49), суд не розцінює як доказ сплати позивачем податку на додану вартість за серпень 2008 року з наступних підстав:

          - сума коштів перерахованих ПП «Оріон-буд-сервіс»відповідно до наданих позивачем виписок з банківського рахунку (близько 1,6 млн. гривень) значно менше ніж суми зазначенні у податковій декларації за серпень 2008 року, як перераховані ПП «Торг-21»(2,4 млн. гривень);

          - відповідно до розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації за серпень 2008 ПП «Оріон-буд-сервіс»взаємовідносини з ПП «Верона-Буд»взагалі не відображені (арк.спр.69).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та необхідно відмовити в їх задоволені.

Також суд не знайшов інших підстав для скасування рішення суб’єкта владних повноважень, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України.

По справі маються судові витрати - сплата судового збору у сумі 3,4 гривень, які необхідно покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Судові витрати: сплата судового збору у сумі 3,4 гривень, покласти на позивача.

3. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24.07.09

Суддя В.В. Біоносенко