Рішення № 46099011, 04.07.2013, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2036/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Матвієнка В. М.

при секретарі Павличенко О.А.

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника ПП "Партнер Україна", ПП "Фрея України" - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ПП "Партнер Україна", ПП Фрея України" про стягнення заборгованості за договором позики ,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ПП "Партнер Україна", ПП Фрея України" про стягнення заборгованості за договором позики .

У позові вказала, що 15.12.2010 року вона в рахунок позики передала ОСОБА_1 1000000,00 грн. У підтвердження цього отримала від нього розписку від 15.12.2010 року, відповідно до якої він зобовязався повернути вказану суму до 15.03.2011 року. У випадку несвоєчасної сплати боргу зобовязався сплатити додатково штраф у розмірі 30 відсотків від позиченої суми.

Листом від 01.03.2011 року нею було письмово попереджено ОСОБА_1 про необхідність повернення позики до 15.03.2011 року згідно зобовязання, вказаного у розписці. Листом від 13.03.2011 року ОСОБА_1 повідомив її про неможливість повернення коштів у звязку зі скрутним становищем, підтверджено виконання зобовязання щодо сплати додатково штрафу у розмірі 30 відсотків від позиченої суми та про можливість сплати усієї суми заборгованості до 15.03.2012 року.

16.03.2012 року позивачка повторно звернулась до ОСОБА_1 з нагадуванням про невиконання вищезазначеного зобовязання в указаний ним строк.

Листом від 19.03.2012 року ОСОБА_1 повідомив її про неможливість повернення коштів у звязку зі скрутним становищем, підтверджено виконання зобовязання щодо сплати штрафу та повідомлено про можливість сплати усієї суми заборгованості до 30.04.2012 року.

Незважаючи на вказані письмові гарантії щодо погашення заборгованості у повному обсязі, ОСОБА_1 не здійснив жодних дій, які б свідчили про повне або часткове виконання ним своїх зобовязань, надання певних пропозицій щодо розстрочення боргу чи передачі будь-якого майна для погашення заборгованості, уникав будь-яких контактів з нею.

08.05.2012 року позивачка направила на ім"я ОСОБА_1 претензію про необхідність негайного погашення заборгованості на що відповідач ОСОБА_1 запропонував укласти договір поруки, за яким ПП «ПАРТНЕР УКРАЇНА» поручиться за нього перед нею за належне виконання прийнятого зобовязання всім своїм майном. Також повідомив, що у власності ПП «ПАРТНЕР УКРАЇНА» перебуває значна кількість майна, за рахунок якого можливо забезпечити стягнення боргу у випадку необхідності, а також запропоновано укласти договір поруки з ПП «ПАРТНЕР УКРАЇНА» на запропонованих позивачкою умовах.

Договір поруки від 01.06.2012 року був підписаний між позивачкою та ПП «ПАРТНЕР УКРАЇНА» .

Відповідно до п.1 Договору поруки передбачено, що ПП «ПАРТНЕР УКРАЇНА» поручається переді позивачкою за виконання ОСОБА_1 свого обовязку згідно розписки від 15.12.2010 року та його листів від 13.03.2011 року, від 19.03.2012 року про продовження терміну користування позикою, свого обовязку в повному обсязі і відповідає перед нею за порушення зазначеного зобовязання ОСОБА_1 всім належним йому майном.

Вищезазначена розписка та листи ОСОБА_1 від 13.03.2011 року, 19.03.2012 року,

17.05.2012 року передбачають виконання ним зобовязання до 01.04.2013 року .

Відповідач ОСОБА_1 до 15.03.2011 року відповідно до вимог розписки до 01.04.2013 року згідно листів та договору поруки своїх зобов"язань не виконав .

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов надання договору позики передбачено штраф в розмірі 30 відсотків від позиченої суми, що складає 300 000, 00 грн.

ОСОБА_1 належним чином не виконав зобовязань щодо повернення їй наданої йому суми позики з урахуванням штрафу у загальному розмірі

(1000000,00 грн. + 300 000, 00 грн. = 1 300 000, 00 грн.

Відповідно до п.2 Договору поруки у разі порушення ПП "Партнер Україна" зобов'язання, забезпеченого порукою, ОСОБА_1 та ПП "Партнер Україна" відповідають

перед нею, як солідарні боржники.

У липні 2012 року ПП "Партнер Україна" утворено шляхом виділення нове підприємство Приватне підприємство «ФРЕЯ УКРАЇНА» .

Відповідно до ч. 4 ст. 59 ЦК України, у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Відповідно до ст. 109 ЦК України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Порядок застосування субсидіарної відповідальності передбачений ст. 619 ЦК України, відповідно до ч.ч. 1, 2 якої законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Враховуючи положення вказаної норми закону, позивачкою 15.04.2013 року було направлено вимогу на адресу ПП "Партнер Україна" про виконання зобовязань за Договором поруки, проте відповідач листом від 07.05.2013 року повідомив про неможливість задовольнити мою вимогу через відсутність коштів.

Оскільки положення ст.ст. 109, 619 ЦК України передбачають що ПП "ФРЕЯ УКРАЇНИ" несе саме субсидіарну відповідальність, яка по відношенню до солідарної відповідальності є окремим видом відповідальності, що відрізняється формою, суттю та способом застосування позивачка прохає стягнути з ПП "ФРЕЯ УКРАЇНИ" 1 300 000, 00 грн. та судові витрати , як субсидіарного боржника.

Позивачка у судове засідання не з"явилась , звернувшись до суду з письмовою заявою згідно якої прохала розглянути справу без неї, свої вимоги підтримала повністю.

Представники відповідачів ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ПП "Партнер Україна", ПП "Фрея України" - ОСОБА_3 позовні вимоги визнали повністю, пояснивши суду, що заборгованість по договору позики виникла через відсутність коштів .

Дослідивши матеріали, докази справи, заслухавши представників відповідачів суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню .

Встановлено, що 15.12.2010 року позивачка в рахунок позики передала ОСОБА_1

Григоровичу 1000000,00 грн. У підтвердження цього згідно вимог ч.2 ст.1047 ЦК України отримала від нього розписку від 15.12.2010 року, відповідно до якої він зобовязався повернути вказану суму до 15.03.2011 року. У випадку несвоєчасної сплати боргу зобовязався сплатити додатково штраф у розмірі 30 відсотків від позиченої суми, що підтверджується копією розписки (а.с.6).

Листом від 01.03.2011 року позивачка письмово попередила ОСОБА_1 про необхідність повернення позики до 15.03.2011 року згідно зобовязання, вказаного у розписці. Листом від 13.03.2011 року ОСОБА_1 повідомив її про неможливість повернення коштів у звязку зі скрутним становищем, підтверджено виконання зобовязання щодо сплати додатково штрафу у розмірі 30 відсотків від позиченої суми та про можливість сплати усієї суми заборгованості до 15.03.2012 року.

16.03.2012 року позивачка повторно звернулась до ОСОБА_1 з нагадуванням про невиконання вищезазначеного зобовязання в указаний ним строк.

Листом від 19.03.2012 року ОСОБА_1 повідомив позивачку про неможливість повернення коштів у звязку зі скрутним становищем, підтверджено виконання зобовязання щодо сплати штрафу, та повідомлено про можливість сплати усієї суми заборгованості до 30.04.2012 року.

Незважаючи на вказані письмові гарантії щодо погашення заборгованості у повному обсязі, ОСОБА_1 не здійснив жодних дій, які б свідчили про повне або часткове виконання ним своїх зобовязань, надання певних пропозицій щодо розстрочення боргу чи передачі будь-якого майна для погашення заборгованості, уникав будь-яких контактів з нею.

08.05.2012 року позивачка направила на ім"я ОСОБА_1 претензію про необхідність негайного погашення заборгованості на що відповідач ОСОБА_1 запропонував укласти договір поруки, за яким ПП «ПАРТНЕР УКРАЇНА» поручиться за нього перед позивачкою за належне виконання прийнятого зобовязання всім своїм майном. Також відповідач повідомив, що у власності ПП «ПАРТНЕР УКРАЇНА» перебуває значна кількість майна, за рахунок якого можливо забезпечити стягнення боргу у випадку необхідності, а також запропоновано укласти договір поруки з ПП «ПАРТНЕР УКРАЇНА» на запропонованих позивачкою умовах. (а.с.7-12).

Договір поруки від 01.06.2012 року був підписаний між позивачкою та ПП «ПАРТНЕР УКРАЇНА» . (а.с.13). Договір є чиним.

Відповідно до п.1 Договору поруки передбачено, що ПП «ПАРТНЕР УКРАЇНА» поручається переді позивачкою за виконання ОСОБА_1 свого обовязку згідно розписки від 15.12.2010 року та його листів від 13.03.2011 року, від 19.03.2012 року про продовження терміну користування позикою, свого обовязку в повному обсязі і відповідає перед нею за порушення зазначеного зобовязання ОСОБА_1 всім належним йому майном.

Вищезазначена розписка та листи ОСОБА_1 від 13.03.2011 року, 19.03.2012 року, 17.05.2012 року передбачають виконання ним зобовязання до 01.04.2013 року .

Враховуючи положення ст.ст. 638-642, 1046, 1047 ЦК України суд прийшов до висновку, що між позивачкою та ОСОБА_1 у належній формі укладено договір позики, за яким останній отримав від неї грошові кошти на визначених умовах.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, чого не виконав відповідач ОСОБА_1

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач ОСОБА_1 до 15.03.2011 року відповідно до вимог розписки до 01.04.2013 року згідно листів та договору поруки зобовязання переді позивачкою не виконав.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов надання договору позики передбачено штраф в розмірі 30 відсотків від позиченої суми, що складає 300 000, 00 грн.

ОСОБА_1 належним чином не виконав зобовязань щодо повернення їй наданої йому суми

позики з урахуванням штрафу у загальному розмірі

(1000000,00 грн. + 300 000, 00 грн. = 1 300 000, 00 грн.) З даною сумою заборгованості представники відповідачів погодилися.

Відповідно до п.2 Договору поруки у разі порушення ПП "Партнер Україна" зобов'язання, забезпеченого порукою, ОСОБА_1 та ПП "Партнер Україна" відповідають

перед позивачкою , як солідарні боржники.

У липні 2012 року ПП "Партнер Україна" утворено шляхом виділення нове підприємство Приватне підприємство «ФРЕЯ УКРАЇНА» , що підтверджується копією Статуту, витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (а.с.28-29).

Відповідно до ч. 4 ст. 59 ЦК України, у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Відповідно до ст. 109 ЦК України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Порядок застосування субсидіарної відповідальності передбачений ст. 619 ЦК України, відповідно до ч.ч. 1, 2 якої законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Враховуючи положення вказаної норми закону, позивачкою 15.04.2013 року було направлено вимогу на адресу ПП "Партнер Україна" про виконання зобовязань за Договором поруки, проте відповідач листом від 07.05.2013 року повідомив про неможливість задовольнити мою вимогу через відсутність коштів. При зверненні з претензією до відповідача ПП «ФРЕЯ УКРАЇНА», як особи, яка несе субсидіарну відповідальність останній відмовився задовольняти заявлені позивачкою вимоги (а.с.17).

Станом на час розгляду справи заборгованість по договору позики відповідачем не погашена, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Обраний позивачкою спосіб захисту своїх прав та інтересів відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідач на користь позивача відповідно до умов ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2,4 ,16, 59, 109, 526, 610, 619, 625, 629, 638-642, 1046, 1047 ЦК України.

ст.ст. 2, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ПП "Партнер Україна", ПП "ФРЕЯ УКРАЇНА" про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ПП "ФРЕЯ УКРАЇНИ" адреса реєстрації м. Черкаси, вул. Леніна - Благовісна 105-269 к.556 ЄДРПОУ 38305283) на користь ОСОБА_4 1000000 грн. (один мільйон грн. 00 коп. ) заборгованості позики, 300000 грн. штрафних санкцій та 3441грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Суддя Лубенського

міськрайонного судуОСОБА_5