Постанова № 4609878, 20.07.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2009 р.                                                                                           № 2а - 1918/09/1470

м.Миколаїв

19:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Вандар Н..А.,

за участю представників:

позивача: Єленич О.В. –дов. №1/9/10-00 від 08.01.2009,

відповідача: не з’явився,

прокуратури: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПрокурор Заводського району м. Миколаєва, вул. Бузніка, 14,Миколаїв,54021 в інтересах держави в особіДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029 доАкціонерне товариство відкритого типу "Родючість", вул. 1 Слобідська, 105,Миколаїв,54000 простягнення 45874,63 грн., з яких: 564,01 грн. фінансової санкції, 14489 грн. заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 4-й квартал 2008 року та 1-й квартал 2009 року, 21538 грн. заборгованості поподатку на додану вартість за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року, 8170,59 грн. заборгованості по земельному податку за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року, 1113,03 грн. заборгованості по податку на прибуток за 2008 рік,           

в с т а н о в и в:

Прокурор Заводського району м.Миколаєва звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва з адміністративним позовом про стягнення з Акціонерного товариства відкритого типу «Родючість»45874,63 грн., з яких: 564,01 грн. фінансової санкції, 14489 грн. заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 4-й квартал 2008 року та 1-й квартал 2009 року, 21538 грн. заборгованості по податку на додану вартість за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року, 8170,59 грн. заборгованості по земельному податку за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року, 1113,03 грн. заборгованості по податку на прибуток за 2008 рік.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем отримано та не оскаржено податкове повідомлення-рішення №0017481703/0 від 24.11.2008 про сплату заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також самостійно відображена сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розрахунках за 4-й квартал 2008 року та 1-й квартал 2009 року, сума податку на додану вартість в деклараціях за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року, сума по земельному податку в податковому розрахунку за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року та сума по податку на прибуток за 2008 рік в декларації.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином повідомлений відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, за юридичною адресою, що підтверджується направленням ухвали суду від 20.05.2009 про відкриття провадження у справі.

23 червня 2009 на адресу суду надійшло клопотання відповідача №83, яким він просив відкласти розгляд справи в зв’язку з великою завантаженістю представника (арк.спр.33).

В судовому засіданні 09.07.2009 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, про що відповідача повідомлено за юридичною адресою повісткою-повідомленням (арк.спр.44).

Між тим, відповідач в судове засідання 20.07.2009 не з’явився, своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 20.05.2009 та повістці від 09.07.2009, не надав, причин неявки не повідомив. Повторна неявка відповідача розцінюється судом, як намагання затягнути розгляд справи.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.

          Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 20.07.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Відповідач, зареєстрований як суб’єкт господарювання Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 30.12.1993 за №15221200000009562 та з 17.11.1994 перебуває на обліку в ДПІ як платник податків, а з 01.07.1997 зареєстрований платником податку на додану вартість (арк.спр. 8, 12, 13).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»на відповідача, як платника податків покладено обов’язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів виникла у зв’язку з несплатою визначеного у податковому повідомленні-рішенні №0017481703/0 від 24.11.2008 штрафних санкцій в розмірі 10% від узгодженої суми податкового зобов’язання, сплаченої з затримкою в сумі 692,52 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 27.11.2008, що підтверджується підписом головного бухгалтера на корінці повідомлення-рішення (арк.спр.27). Між тим, за відповідачем рахувалась переплата по визначеному податку в сумі 128,51 грн., в зв’язку з чим, заборгованість по даному рішенню склала 564,01 грн.

Оскільки вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано та не оскаржено ним в адміністративному та судовому порядках, визначене позивачем податкове зобов’язання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Крім того, відповідачем 28.02.2008 та 26.02.2009 до ДПІ були подані розрахунки сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в яких він самостійно визначив суму податку до сплати за IV квартал 2008 –6978,50 грн. та за I квартал 2009 –7510,05 грн., який добровільно сплачений не був, тому загальна сума, самостійно визначена платником в звітах складає 14489,0 грн. (арк.спр.23, 24). Таким чином, заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів склала 15053,01 грн., що підтверджується розрахунком позивача (арк.спр.30).

Відповідачем, за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року до ДПІ були подані податкові декларації з податку на додану вартість №58642 від 15.12.2008 на суму 4210,0 грн., №68565 від 20.01.2009 на суму 8952,0 грн., №2292 від 19.02.2009 на суму 6414,0 грн., №3963 від 16.03.2009 на суму 1962,0 грн. (1914,0 грн. сума податку та 48,0 грн. самостійно нарахована сума штрафу), в яких він самостійно визначив загальну суму податку до сплати в розмірі 21538,0 грн. Відповідач заборгованість не сплатив, в зв’язку з чим, заборгованість по податку на додану вартість склала 21538,0 грн., що підтверджується розрахунком позивача (арк.спр.30).

Оскільки, відповідач є платником податку на прибуток підприємства, то у відповідності з п.п.16.1, 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»він має самостійно визначати суми податку, що підлягають сплаті, сплачувати податок за звітний період до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Так, відповідачем 04.02.2009 року до ДПІ була подана декларація з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, в якій він самостійно визначив суму податку до сплати –1231,0 грн. (арк.спр.22). Відповідачем вчасно сума податку не сплачена, тому узгоджена сума податкового боргу склала 1231,0 грн. Але, позивачем за рахунок попередніх переплат, сума податкового боргу зменшена на 117,97 грн., в зв’язку з чим узгоджена сума податкового боргу на час розгляду справи склала 1113,03 грн., що підтверджується розгорнутим розрахунком позовних вимог, (арк.спр.30).

Згідно з п.5.3.1 та п.5.4.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку; узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника.

Згідно з ст.14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 №2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності з вказаною нормою закону, відповідач, подав до ДПІ податкові розрахунки земельного податку від 29.01.2008 №510 та від 02.02.2009 №987, що підтверджується штампами позивача про їх одержання, в яких він самостійно визначив суму земельного податку до сплати за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року в загальному розмірі –8757,20 грн. (арк.спр. 25, 26). Але, позивачем за рахунок попередніх переплат, сума податкового боргу зменшена на 586,61 грн., в зв’язку з чим узгоджена сума податкового боргу на час розгляду справи склала 8170,59 грн., що підтверджується розгорнутим розрахунком позовних вимог, (арк.спр.30).

Згідно з ст.17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ч.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

У відповідності зі статтями 6, 8, 10 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем 24.12.2008 виставлена перша податкова вимога №1/542 та 19.02.2009 виставлена друга податкова вимога №2/64, які отримані відповідачем 14.01.2009 та 03.03.2009 про що свідчать підпис на корінці вимоги та підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк.спр.28, 29).

Таким чином, станом на 21.04.2009 року відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 45874,63 грн., з яких: 15053,01 грн. заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, 21538 грн. заборгованості по податку на додану вартість, 8170,59 грн. заборгованості по земельному податку, 1113,03 грн. заборгованості по податку на прибуток, що підтверджується розгорнутим розрахунком позовних вимог (арк.спр.30).

          Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки, відповідно до ч.4 ст. 118 КАС України суд може одночасно з прийняттям постанови скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою суду від 09.07.2009 шляхом заборони Акціонерному товариству відкритого типу «Родючість»здійснювати будь-які дії щодо відчуження активів АТВТ «Родючість».

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.4 ст.94, ст. 98, ч.4 ст.118, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.          

2. Стягнути з Акціонерноготовариства відкритого типу «Родючість», вул. 1-а Слобідська, 105, м.Миколаїв, 54004 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 34034315) на користь Державного бюджету України (р/р 34128999700003 в ГУДК в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) 45874,63 грн., з яких: 564,01 грн. фінансової санкції, 14489 грн. заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 4-й квартал 2008 року та 1-й квартал 2009 року, 21538 грн. заборгованості по податку на додану вартість за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року, 8170,59 грн. заборгованості по земельному податку за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року, 1113,03 грн. заборгованості по податку на прибуток за 2008 рік.

          3. Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою суду від 09.07.2009 шляхом заборони Акціонерному товариству відкритого типу «Родючість», вул.1-а Слобідська, 105, м.Миколаїв, 54004 (р/р 26001584069 в МОД АППБ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 05489997) здійснювати будь-які дії щодо відчуження активів АТВТ «Родючість».

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності зі ст. 163 КАС України

та підписана суддею 20.08.2009 року