Ухвала суду № 46097673, 30.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3893/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ступаков О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А. суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А.

при секретарі Стадніченко А.І.

розглянувши цивільну справу за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 про визнання спадщини відумерлою, визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суд м. Одеси від 16 грудня 2014 року,

ухвалила:

Заступник прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_3 про визнання спадщини відумерлою, визнання права власності.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилався на те, відповідно до свідоцтва про право власності від 26.07.2000 № 138819 на квартиру АДРЕСА_1, власником вказаної квартири була ОСОБА_4.

Згідно актового запису про смерть №5056 від 23.05.2012, ОСОБА_4 померла 07.05.2012 року.

ОСОБА_4 перебувала на обслуговуванні в КУ «Територіальний центр соціального обслуговування Малиновського району м. Одеси» як одинока особа, яка потребує сторонньої допомоги.

Згідно відповіді Пятої Одеської державної нотаріальної контори від 03.09.2014 №1640/01-16, на адресу нотаріальної контори надходила заява ОСОБА_3 стосовно прийняття у спадщину майна ОСОБА_4

Пятою Одеською державною нотаріальною конторою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 у звязку з пропущенням строку та відсутністю родинних відносин з покійною. Спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 13.08.2004 у ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12014160470007063 за ч.3 ст. 190 КК України щодо незаконного намагання оформити спадщину на квартиру АДРЕСА_2. Процесуальне керівництво по вказаній справі здійснює прокуратура Малиновського району м.Одеси.

Уточнивши позовні вимоги позивач просив суд визнати квартиру АДРЕСА_3, вартістю 424 400 грн., відумерлою спадщиною.

Визнати за територіальною громадою м.Одеси в особі Одеської міської ради право власності на квартиру АДРЕСА_3, вартістю 424 400 грн.

Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання не зявилася.

Рішенням Малиновського районного суд м. Одеси від 16 грудня 2014 року позов задоволений. Визнано квартиру АДРЕСА_3, вартістю 424 400 грн., відумерлою спадщиною.

Визнано за територіальною громадою м.Одеси в особі Одеської міської ради право власності на квартиру АДРЕСА_3, вартістю 424 400 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Малиновського районного суду від 18.05.2015 року виправлені описки у рішенні Малиновського районного суду від 16.12.2014 року з зазначенням правильного імені відповідача як ОСОБА_3.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, сторони, що зявилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що ОСОБА_4 була власником квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності від 26.07.2000 № 138819.

Згідно копії актового запису про смерть №5056 від 23.05.2012, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_4 07.05.2012 померла.

Згодом, згідно листа Пятої Одеської державної нотаріальної контори від 03.09.2014 №1640/01-16, на адресу нотаріальної контори надходила заява ОСОБА_3 стосовно прийняття спадщини до майна ОСОБА_4 Утім, Пятою Одеською державною нотаріальною конторою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 у звязку з пропущенням строку та відсутністю родинних відносин з покійною.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Позивачем надано копію листа КУ «Територіальний центр соціального обслуговування Малиновського району м.Одеси» від 09.12.2014 за №461, відповідно до якого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно перебувала на обліку в територіальному центрі з 26.05.19995 до моменту смерті 07.05.2012 як одинока особа.

Також позивачем надано копію протоколу допиту ОСОБА_5, який допитувався 08.12.2014 у якості свідка по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12014160470007063 від 13.08.2014 за кваліфікацією ч.3 ст. 190КК України. Згідно пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_4 проживала самостійно та ніхто за нею не доглядав. Жодні родичі не навіщали її. Також, ОСОБА_5 пояснював, що ОСОБА_3 почала проживати у спірній квартирі одразу після смерті ОСОБА_4

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача щодо необхідності розгляду справи у позовному провадженні. Так, п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обовязки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Також, суд першої інстанції вважав доведеними обставини, які свідчать, що ОСОБА_3 на теперішній час не має жодного права на спадкування квартири АДРЕСА_3, а від так, враховуючи положення ст. 1277 ЦК України, де зазначено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що у матеріалах справи зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що спірне майно на теперішній час не перебуває у власності будь-яких осіб та є таким, що має бути передано у власність територіальної громади м.Одеси в особі Одеської міської ради.

Колегія вважає, до доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заявлених прокурором позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі не оспорюється, що після смерті ОСОБА_4 у 07.05.2012 році за заявою ОСОБА_3 до нотаріальної контори спадкова справа не заводилася. ОСОБА_3 в апеляційній сказі зазначила, що спадкова справа за її заявою заведена не була, свідоцтво про право на спадщину їй не видавалося.

ОСОБА_3 як в суді першої інстанції так і до апеляційної скарги не надано доказів того, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 померлої 07.05.2012 року.

Суд першої інстанції помилково розглянув справу в позовному, а не в окремому провадженні та залучив до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_3, проте зазначені порушення норм процесуального права не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заявлених прокурором вимог.

Зазначення в апеляційній скарзі, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться справа за заявою Одеської міської ради про відумерлость спадщини, а саме квартири АДРЕСА_3, що є підставою для скасування рішення суду є помилковим, оскільки не надано доказів того, що по зазначеній справі ухвалено відповідне рішення суду.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити. Рішення Малиновського районного суд м. Одеси від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді О.А. Ступаков

ОСОБА_6

ОСОБА_7