Ухвала суду № 46095764, 09.12.2014, Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №480/ 2867/14-к

Провадження №1-КП/480/220/14

УХВАЛА

09 грудня 2014 року м.Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області

ОСОБА_1,

при секретаріШуріній Н.О.

за участю прокурораШалюти С.М.

обвинуваченогоОСОБА_2

захисника-адвоката

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

захисника-адвоката

потерпілої ОСОБА_5

провівши підготовче судове засідання в залі суду м.Миколаєва кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ст. 124, ч.1, ст. 263, ч.2 ст. 307 КК України,

Встановив:

02 грудня 2014 року з Миколаївської районної прокуратури до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшли матеріали кримінального провадження №12013160260001305 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ст.124, ч.1 ст.263, ч. 2 ст. 307 КК України із затвердженим обвинувальним актом.

У підготовчому судовому засіданні прокурор посилаючись на те, що підстави тримання під вартою не зникли та існують ризики передбачені діючим законодавством, а строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 4-х місяців тобто до 08.02.2015 року та просив призначити справу до судового розгляду.

Потерпіла та захисник-адвокат потерпілої частково підтримали клопотання прокурора в межах продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений та його захисник-адвокат заперечували, щодо задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою, посилаючись на неналежну кваліфікацію дій обвинуваченого та відсутність ризиків ухилення від судового слідства.

Захисник адвокат потерпілої заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав порушення органом досудового розслідування вимог ст.ст. 56, 290 КПК України, а саме порушення прав потерпілої, що унеможливлює призначення справи до судового розгляду. Потерпіла підтримала в повному обсязі клопотання захисника.

Прокурор та захисник обвинуваченого , обвинувачений заперечували в задоволенні клопотання захисника потерпілої посилаючись на безпідставність та надуманість тверджень останнього.

Захисник адвокат обвинуваченого заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт посилаючись на неналежну кваліфікацію дій обвинуваченого та відсутність ризиків ухилення від судового слідства. Обвинувачений підтримав клопотання захисника-адвоката та зобовязувався зявлятись до суду на першу вимогу.

Прокурор та захистник-адвокат, потерпіла заперечували, щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого посилаючись на те, що обвинувачений вчинив три кримінальних правопорушення, продовжує вживати наркотичні засоби та не відпали ризики ухилення від судового слідства.

Заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого підлягає задоволенню, клопотання захисника- адвоката обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не підлягає задоволенню, клопотання захисника адвоката потерпілої про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню, а кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступним підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду, вчиненню нових кримінальних правопорушень. З'ясування обставин кримінального провадження не закінчено. Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід відповідає обставинам кримінального провадження, наявним ризикам, за яких було застосовано запобіжний захід, і які на момент вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу не змінились, та санкції статті, яка передбачає міру покарання за інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення також не змінено.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, строк тримання його під вартою не виходить за межі розумного строку, тому підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який не вбачається.

Суд критично відноситься до факту, що обвинувачений зловживає наркотичними засобами та стверджує самостійно про це як про факт, що виправдовує його дії, вважає, що це є негативною характеризуючою обставиною, і вказує на нестабільність поведінки обвинуваченого і не бажання ставати на шлях виправлення, а тому існує ризик неналежної поведінки обвинуваченого під час проведення судового слідства. Крім того ризики зазначені в клопотанні прокурора ґрунтуються на даних про особу обвинуваченого, який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, характеризується посередньо.

Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, та враховуючи матеріали кримінального провадження, які надійшли в провадження суду та які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового провадження, суд вважає необхідним з урахуванням часу надходження обвинувального акта до суду, наявності ризиків - ухилення від суду, вчинення інших злочинів,відмовити в задоволені клопотання захисника адвоката обвинуваченого та задовільнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

Розглянувши обвинувальний акт з додатками, вислухавши учасників процесу, суд вважає, що обвинувальний акт не підлягає поверненню прокурору з наступних підстав:

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суддя має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей КПК України.

Відповідно до п 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланям на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В клопотанні захисника-адвоката потерпілої про повернення обвинувального акту зазначено порушення ст. 290 КПК України з посиланням на (т. 1 арк. 233-234) та додано до клопотання копії протоколів допиту свідків. Вказані посилання на матеріали кримінального провадження є передчасні та суперечать ст.291 КПК України «обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування» де зазначено, що надання інших документів перелічених у вказаній статті до початку судового розгляду забороняється. Таким чином суд обмежено в можливості дослідження доказів наведених в клопотання при здійсненні підготовчого судового засідання, до початку судового розгляду.

Угод про визнання винуватості до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визнання підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Миколаївському районному суду Миколаївської області.

Таким чином в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183 314-316 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою - задовольнити.

Обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити до 4-х місяцяв, тобто до 08.02.2015 року.

В клопотанні захисника-адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору, - відмовити.

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, - залишити без задоволення.

Призначити кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ст.124, ч.1 ст.263 ч.2 ст. 307 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 годину 00_ хвилин на 12 грудня 2014 року в приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області.

.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження: обвинуваченого, потерпілого, свідків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Войнарівський

09.12.2014