Постанова № 4609503, 03.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.09.09Справа №2а-5101/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Єлжовій Н.М., за участю представника позивача Мамутова А.Д. представника відповідача Скрильової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида"

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про скасування рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 324 від 13.03.2009 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.04.2009 року було відкрите провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим прийнято рішення № 324 від 13.03.2009 року про застосування штрафних санкцій в сумі 54498,40 гривень та нарахування пені в сумі 16832,87 гривень за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду за період з 20.06.2008 року по 01.12.2008 року.

Представник позивача зазначив, що рішення прийнято з порушенням діючого законодавства, оскільки раніше відповідачем приймалися рішення про застосування штрафу та нарахуванню пені за той самий період: від 07.02.2008 року № 167-177; від 21.03.2008 року № 452, № 453; від 12.08.2008 року № 1853; від 18.12.2008 року № 2480,2481.

Також представник позивача пояснив, що відповідачем незважаючи на оскарження цілого переліку рішень в судовому порядку продовжується застосування штрафів та нарахування пені, здійснюється перерозподіл платежів по страховим внескам, які ДП Видавництво і друкарня "Таврида" сплачує своєчасно.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала та заперечувала проти його задоволення, пояснивши, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим правомірно прийнято рішення № 324 від 13.03.2009 року про застосування штрафних санкцій в сумі 54498,40 гривень та нарахування пені в сумі 16832,87 гривень за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків за період з 20.06.2008 року по 01.12.2008 року.

Представник відповідача зазначила, що перелічені позивачем рішення винесені за різні порушення та за різні періоди, несвоєчасна сплата позивачем страхових внесків за травень 2008 року призвела до нарахування фінансових санкцій та пені за рішенням № 324 від 13.03.2009 року, а оскільки позивач мав несплачену суму фінансових, санкцій та пені сума сплачених ним поточних платежів направлялася на їх погашення в порядку календарної черговості виникнення.

Також представник відповідача звернула увагу суду на лист Державного комітету телебачення та радіомовлення України вих. № 6-1/1-194 від 03.12.09 року, яким останній повідомив УПФУ в Центральному районі АР Крим, що за результатами перевірки керівництвом Держкомтелерадіо 28.11.2008 року виставлено вимогу керівнику ДП ВД “Таврида”в місячний термін усунути наявні на видавництві порушення у фінансово-господарській діяльності, у тому числі, порушення платіжної дисципліни зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються органами виконавчої влади та субєктами владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 - IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058- IV) страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" являється юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 9488049 (а.с.34)

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ГУ Статистики в АРК № 05/3-6-25/381 ДП Видавництво і друкарня "Таврида" має ідентифікаційний код 05905680 і перебуває на обліку в реєстрі (а.с.33).

Судом встановлено, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.

Таким чином, позивач являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України № 1058- IV із відповідними змінами та доповненнями.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону № 1058- IV страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058- IV територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058- IV встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону один календарний місяць.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону № 1058- IV, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону №1058, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частиною 2 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону №1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

-10 відсотків своєчасно не сплачених сум у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

-20 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

-50 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій. (п. 1 ч. 10 ст. 106 Закону 1058).

Судом встановлено, що рішенням № 324 від 13.03.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків з затримкою більш ніж 90 днів до ДП Видавництво і друкарня "Таврида" застосовані фінансові санкції у розмірі 54498,40 гривень та нарахована пеня у розмірі 16832,87 гривень за період з 20.06.2008 року по дату фактичної сплати 01.12.2008 року.

Щодо правомірності правових підстав по винесенню рішення судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень 2008 року та згідно з карткою особового рахунку позивач зобовязався сплатити 108996,76 гривень, у тому числі за ставкою збору 33,2 % -101679,31 гривень, за ставкою збору 4% - 794,77 гривень, за ставкою збору 2% - 6522,68 гривень.

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій та пені за рішенням № 324 від 13.03.2009 року по особовому рахунку 4%, 32%, 42% та по особовому рахунку 1-5% датою виникнення боргу є 20.06.2008 року, при цьому по особовому рахунку 4%, 32%, 42% в сумі 102474,08 гривень, по особовому рахунку 1-5% в сумі 6522,68 гривень.

Тобто судом достеменно встановлено, що розрахунок фінансових санкцій та пені за рішенням № 324 від 13.03.2009 року УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим здійснено саме за несвоєчасне, на його думку, перерахування страхових внесків за травень 2008 року.

При цьому, судом встановлено, що при розрахунку фінансових санкцій та пені за рішенням № 324 від 13.03.2009 року відповідачем зазначалися дати зарахування страхових внесків за травень 2008 року з 05.11.2008 року по 01.12.2008 року, тобто з затримкою їх сплати понад 90 календарних днів, а розрахунок фінансової санкції проведено у розмірі 50 відсотків зазначених сум.

Одночасно суд встановив, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида"згідно платіжних доручень від 23.05.2008 року № 907 на суму 20421,00 гривень, № 908 на суму 1231,00 гривень, від 04.06.2008 року № 1034 на суму 72500,00 гривень, № 1035 на суму 4400,00 гривень із зазначенням платежів страхові внески за травень 2008 року сплатило 98552,00 гривень.

У судовому засіданні було встановлено, що зазначені суми страхових внесків, перераховані позивачем за травень 2008 року в сумі 98552,00 гривень були спрямовані УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на погашення сум недоїмки по фінансовим санкціям і пені у порядку календарної черговості, а саме за рішенням про застосування фінансових санкцій і пені № 1032 від 13.12.2007 року.

Сплачені суми страхових внесків за травень 2008 року зазначеними вище платіжними дорученнями були перерозподілені УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим таким чином: - 23.05.2008 року в сумі 13075,81 гривень штрафні санкції по особовому рахунку 4%, 32%, 42%; в сумі 7345,19 гривень пеня по особовому рахунку 4%, 32%, 42%; в сумі 724,80 гривень - штрафні санкції по особовому рахунку 1-5% ; в сумі 488,20 гривень - пеня по особовому рахунку 1-5%; 04.06.2008 року в сумі 46422,62 гривень - штрафні санкції по особовому рахунку 4%, 32%, 42%; в сумі 26077,38 гривень - пеня по особовому рахунку 4%, 32%, 42%; в сумі 2654,99 гривень - штрафні санкції по особовому рахунку 1-5% ; в сумі 1745,01 - пеня по особовому рахунку 1-5%, що підтверджується Довідкою УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, долученою до матеріалів справи, карткою особового рахунку страхувальника.

Такі дії представник позивача обґрунтовує посиланням на з ч. 5 ст. 106 Закону № 1058, за якою за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Суд зазначає, що дійсно, посилання представника на з ч. 5 ст. 106 Закону № 1058 та дії органу Пенсійного фонду по перерозподілу поточних сум страхових внесків страхувальників за рахунок існуючої заборгованості в порядку календарної черговості, за загальним правилом, відповідають діючому законодавству, проте у даній конкретній справі суд вважає, що перерозподіл сум страхових внесків, перерахованих ДП Видавництво і друкарня "Таврида"за травень 2008 року в сумі 98552,00 гривень на погашення заборгованості по фінансовим санкціям і пені за рішенням про застосування фінансових санкцій і пені № 1032 від 13.12.2007 року призвів до невірного розрахунку фінансових санкцій та пені за рішенням № 324 від 13.03.2009 виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів ДП Видавництво і друкарня "Таврида", сплачених на оплату страхових внесків, на користь погашення заборгованості по рішенню Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року та в період примусового виконання цього рішення, а також визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП Видавництво і друкарня "Таврида", на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року, в період оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р. у судовому порядку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09 року апеляційну скаргу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 залишено без змін.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили 23.07.09 року встановлено, що відповідач мав зупинити стягнення за рішенням № 1032 саме на період судового оскарження цього рішення, а дії відповідача щодо самостійного змінення Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя призначення платежів, здійснених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" в рахунок сплати страхових внесків, здійснення перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості за Рішенням Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.07 року, яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ та під час судового розгляду справи за позовом ДП Видавництво і друкарня "Таврида" про скасування рішення № 1032 від 13.12.07 року визнані судом не правомірними.

Отже не підлягає доказуванню той факт, що Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК не мало право здійснювати перерозподіл сум страхових внесків, сплачених ДП Видавництво і друкарня "Таврида" за травень 2008 року 23.05.2008 року та 04.06.2008 року на погашення боргу за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року.

Виходячи з позиції суду, викладеній у справі № 2а-3197/08/8, рішення УПФУ Центральному районі м. Сімферополя АРК, борг за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року мав бути внесений до особового рахунку лише після його остаточного узгодження, тобто після набрання чинності постанови Господарського суду АРК по справі № 2-29/466-2007А про оскарження рішення № 1032 від 13.12.2007 року, не раніше як 05.06.2008 року.

Саме з цього часу поточні платежі могли бути перерозподілені на погашення боргу за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року.

Так як позивач, внески за травень 2008 року сплатив 23.05.2008 року та 04.06.2006 року, такі поточні платежі не могли бути направлені на погашення заборгованості за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року.

Виходячи з зазначеного, суд приходить до висновку, що перерозподіл та зміна УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК призначення платежів за платіжними дорученнями від 23.05.2008 року № 907 на суму 20421,00 гривень, № 908 на суму 1231,00 гривень, від 04.06.2008 року № 1034 на суму 72500,00 гривень, № 1035 на суму 4400,00 гривень, призначеними для сплати позивачем страхових внесків за травень 2008 року на погашення заборгованості за рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахуванню пені № 1032 від 13.12.07 року призвело до невірного нарахування ДП Видавництво і друкарня "Таврида" фінансових санкцій та пені за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК № 324 від 13.03.2009 року, тому зазначене рішення є протиправним.

Суд зазначає, що у випадку вірного розподілення поточних платежів, сплачених ДП Видавництво і друкарня "Таврида" за травень 2008 року в сумі 98552,00 гривень на погашення погоджених сум заборгованості, окрім рішення № 1032 від 13.12.07 року, період застосування фінансових санкцій, пені, розмір фінансових санкцій та пені мав бути інший, аніж це визначено рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК № 324 від 13.03.2009 року, а саме таке перерозподілення відповідатиме чинному законодавству.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахуванню пені, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, повно і всебічно оцінивши обставини по справі суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида"у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 03.09.2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 08.09.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 324 від 13.03.2009 року про застосування до Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" фінансових санкцій у розмірі 54498,40 гривень та нарахуванню пені у розмірі 16832,87 гривень.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" 3,40 гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення її у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Трещова О.Р.