Ухвала суду № 46094988, 18.06.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Лісіцина А.І.

Справа № 433/1009/14-ц

Провадження № 22ц/782/270/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Лісіциної А.І.

суддів Романченка В.О., Заіки В.В.

при секретарі Коротенку С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області у місті Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 12 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом Управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру сплачених коштів,

ВСТАНОВИЛА :

В серпні 2014 року Управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення надміру сплачених коштів, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 борг в сумі 27347,43 грн. для подальшого повернення коштів до державного бюджету.

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 12 грудня 2014 року позовну заяву Управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду Луганської області з апеляційною скаргою на нього, просила його скасувати та надіслати справу на новий розгляд до Троїцького районного суду в іншому складі, посилаючись на те, що рішення суду було прийнято без її участі, а тому суд не міг прийняти законне і обґрунтоване рішення, апелянт, вважає, що була позбавлена права подавати заперечення проти позову та докази, які мають суттєве значення для розгляду справи, з метою всебічного та обєктивного оцінювання доказів судом.

Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

На підставі ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ,що ОСОБА_2 03.04.2013 року, 01.10.2013 року та 01.04.2013 року зверталася з заявами до відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Троїцької РДА для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї (а. с. 19-20, 33-34, 38-39).

Згідно поданих заяв, ОСОБА_2 була призначена допомога малозабезпеченій сім'ї та нараховані і виплачені кошти з 01.04.2013 року по 31.05.2014 року в сумі 27347,43 грн.

Під час проведення перевірки Управлінням СЗН Троїцької РДА достовірності інформації наданої ОСОБА_2С, було виявлено, що остання має у власності земельну ділянку у розмірі 1,76 га яку здає в оренду та отримує дохід (а.с. 9).

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли: у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами І та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід.

Пунктом 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» визначено, що якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права та призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно у встановлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Таким чином, внаслідок подачі ОСОБА_2 недостовірних даних щодо наявної у неї земельної ділянки за період з 01.04.2013 року по 31.05.2014 року їй було незаконно нараховано та виплачено державну соціальну допомогу в загальній сумі 27347,43 грн., чим нанесено збитки державному бюджету.

Згідно повідомлення про припинення/надання соціальної допомоги від 26.06.2014 року, ОСОБА_2 було запропоновано повернути переплачену суму допомоги в розмірі 27347,43 грн., проте на даний час кошти на відповідні рахунки не повернуті (а.с. З, 4).

Отже колегія суддів вважає, що суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що 28.08.2014 року прокуратурою Троїцького району порушено кримінальне провадження відносно неї за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190; ч.1 та ч.4 ст. 358 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №421014130590000004, тому суд був зобов'язаний зупинити провадження в цивільній справі на підставі ст.201 ч.1 п.4 ЦПК України, оскільки позов УСЗН Троїцької РДА Луганської області може бути задоволений судом тільки у разі винесення обвинувального вироку по кримінальній справі, якщо буде доведена її вина у спричиненні матеріальних збитків. Також апелянт зазначає, що рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.08.2014 р. та 05.12.2014 р. вона не підписувала, оскільки в той час перебувала поза межами України.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки згідно п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Кримінальне провадження, на яке посилається апеллянт на розгляді суду на час розгляду цивільної справи не знаходилося, тому у суду першої інстанції підстав для призупинення провадження справи не було.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 12 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: