Рішення № 46094977, 05.06.2015, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/371/15-ц

Провадження № 2/419/167/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2015 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Іванової О. М.,

при секретарі Краснопольському С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02 серпня 1997 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб. На теперішній час шлюб між ними розірвано. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначив, що ОСОБА_3 з 25.05.2011 року постійно мешкає з ним та повністю знаходиться на його утриманні. Дохід позивача складається із пенсії, яку він отримує у зв`язку з інвалідністю. Відповідач матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надає.

На підставі вищенаведеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2М на його користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття, починаючи з дня подачі позову до суду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, надав суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 ужодне судове засідання не зявилась, про причину неявки суд не повідомила, хоча належним чином була сповіщена про час та місце розгляду справи.

У зв`язку з повторною неявкою відповідача ОСОБА_2, не підтвердженою належним чином, суд визнає причини неявки неповажними. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 02 серпня 1997 року позивач зареєстрував шлюб з відповідачкою, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія 1-ЕД № 068112 (а.с.3), від якого вони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,що підтверджується копією свідоцтва про народження серія I-ЕД № 105929, виданого 23 березня 1999 року, актовий запис 16 (а.с.10). На теперішній час шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія 1-ЕД №082783, виданого 14 травня 2009 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції (а.с.8).

Відповідачка по справі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір`ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.10), в якому вказані відомості про матір, тобто ОСОБА_2

Відповідачка ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв. ЕнергетиківАДРЕСА_1.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з батьком ОСОБА_1, що підтверджується довідкою про склад сімї № 1875 від 07.10.2013 року (а. с. 6) та довідкою виданою виконкомом Райгородської сільської ради № 570 від 07.11.2011 року (а.с.5), та повністю знаходиться на утриманні ОСОБА_1

Встановлено, що позивач ніде не працює, є інвалідом III групи, що підтверджується копією довідки серія 10 ААВ № 606576 від 17 листопада 2014 року (а.с.7). Дохід позивача складається із пенсії, яку він отримує у зв`язку з інвалідністю.

Відповідач матеріальної допомоги та утримання неповнолітньої дитини не надає.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

При ухиленні батьків від обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей кошти на їх утримання стягуються у судовому порядку.

Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України по рішенню суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу (заробітку) або в твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім`ї, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2015 рік", прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років з розрахунку на місяць з "01" січня 2015 року становить 1286 грн., тому, з урахуванням приписів ст.180 СК України, суд вважає, що обов`язок по утриманню дітей є рівним, як батька, так і матері.

Враховуючи матеріальне становище позивача, потреби дитини позивача та відповідача у матеріальному забезпеченні, які позивач одноособово забезпечити не має змоги, суд вважає, що відповідачка спроможна сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на думку суду, такий розмір утримання є співмірним з матеріальними можливостями відповідачки, тому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при подачі позову, він стягується з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ст. 5 ЗУ Про судовий збір від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що сплату судового збору необхідно покласти на відповідача у розмірі, встановленому законом.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі ст. ст. 180, 181, 182, 200 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв. Енергетиків, 3/29, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв. Енергетиків, 4/41, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від доходу (заробітку), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 березня 2015 року, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір у розмірі, встановленому ст. 4 ч. 2 п. 1.1 ЗУ Про судовий збір, тобто 243,60 грн. на наступні платіжні реквізити: код ЄДРПО 05381395, пункт 1.1, код класифікації доходів 22030001, отримувач УДКСУ у Новоайдарському районі, рахунок 31212206700207, код ЄДРПО отримувача коштів 37895134, МФО 804013, банк отримувача ГУДКУ у Луганській області.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.М. Іванова