Постанова № 4609468, 24.06.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2009 р.                                                                       № 2а - 687/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкрите акціонерне товариство ”Ваден ярдс Океан”, м. Миколаїв

До відповідача: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колесникова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: представник не з’явився

Від відповідача: Глушко Д. В.

В засіданні приймає участь: прокурор не з’явився

Суть спору: про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2008 р. за № 00007236/0 прийнятого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві та зобов’язання вчинити певні дії.

Відкрите акціонерне товариство ”Ваден ярдс Океан” (надалі –позивач) звернулось до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2008 р. за № 00007236/0 прийнятого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач) та зобов’язання податкову інспекцію надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість в сумі 543794,38 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

24.06.2008 р. відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ПП ”Пронет”, ПП ”Аква Плюс-Н”, ТОВ ”Миколаївське підприємство Марта-А” за період: липень 2007 р., грудень 2007 р., січень 2008 р. та склав Акт перевірки (надалі –Акт перевірки) від 24.06.2008 р. за № 504/36/14307653.

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість”, в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 543794,38 грн., в тому числі за періоди - липень 2007 р. на 404415,38 грн., за грудень 2007 р. на 71160,9 грн., за січень 2008 р. на 63219 грн.

За результатами перевірки та складеного Акту, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 03.07.2008 р. за № 00007236/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 543794,38 грн. за періоди - липень 2007 р. на 404415,38 грн., за грудень 2007 р. на 71160,9 грн., за січень 2008 р. на 63219 грн.

Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були висновки відповідача, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що підприємством позивача перераховані суми податку на додану вартість підприємствам: ПП ”Пронет”, ПП ”Аква Плюс-Н”, ТОВ ”Миколаївське підприємство Марта-А”, які повинні були сплатити відповідну суму податку на додану вартість до Державного бюджету у відповідному податковому періоді. Але за результатами отриманих інформацій від інших податкових інспекцій деякі підприємства по останньому ланцюгу постачання (ТОВ ”Обладнання та новітні технології”, ПП ”Аква Плюс-Н”, ПП ”Баріт”) не знаходяться за юридичною адресою, не надають декларації з ПДВ ї це призводить до того, що податок на додану вартість не був сплачений до бюджету.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач безпідставно включив суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за періоди - липень 2007 р. на 404415,38 грн., за грудень 2007 р. на 71160,9 грн., за січень 2008 р. на 63219 грн. в розміру 543794,38 грн.

Інших порушень під час перевірки відповідач не встановив.

Проаналізував надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, виходячи з наступного.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України ”Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України ”Про податок на додану вартість” платники податку, визначені у пунктах ”а”, ”в”, ”г”, ”д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно з підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” позивач по справі виконав обов’язкові умови для виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування:

- податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар (отримані послуги) з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- відповідач у Акті перевірки підтвердив, що позивач сплатив на користь постачальників товарів суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування;

- позивач належним чином відповідно до закону мав оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Аналіз норм діючого законодавства України, зокрема, Закон України ”Про податок на додану вартість” не ставить виникнення права платника податків на бюджетне відшкодування в залежність від перерахування до бюджету ПДВ його контрагентом. Покупець (позивач по справі) не може нести відповідальність за несплату податків продавцями.

Крім того, судом встановлено, що висновки відповідача не ґрунтуються на відповідних доказах, а саме, висновки про фіктивність деяких підприємств не підтверджена проведенням зустрічної перевірки або в інший спосіб. Відповідач в Акті перевірки безпідставно та без усяких документів зазначив про наявність фіктивних підприємств у ланцюгу поставок. В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити з яких підстав, на якій нормі закону базуються висновки податкової інспекції про фіктивність підприємств - контрагентів позивача по справі. Не зміг відповісти представник відповідача на питання суду, з яких підстав була зменшена суми бюджетного відшкодування у розмірі 543794,38 грн. і при цьому перевіряючими була залишена поза перевіркою сума 228698,76 грн.

Такі дії відповідача свідчать про порушення вимог наказу ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 (затвердженого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925\11205) про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зокрема, пункту 2.3.4 згідно якому не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, що Акт перевірки не відповідає вимогам діючого законодавства, тому спірне податкове повідомлення-рішення прийняте не є чинним. У цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відшкодування сум податку на додану вартість здійснюється з Державного бюджету України на підставі наданих податковою інспекцією висновків. Позивач не надав доказів про наявність спору з приводу ненадання податковою інспекцією висновків на отримання податку на додану вартість. Таким чином, вимоги позивача про зобов’язання податкову інспекцію надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість в сумі 543794,38 грн. задоволенню не підлягають оскільки відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства ”Ваден ярдс Океан”, м. Миколаїв - задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 03.07.2008 р. за № 00007236/0 прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

Стягнути зі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на користь Відкритого акціонерного товариства ”Ваден ярдс Океан”, м. Миколаїв судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

У решті позовні вимоги задоволенню не підлягають за відсутності предмету спору.

Відповідно статті 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Суддя О.Ф. Середа

17.07.2009 р.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(описова та резолютивна частина)

«24»червня 2009 року Справа № 2а -687/09/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкрите акціонерне товариство ”Ваден ярдс Океан”, м. Миколаїв

До відповідача: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колесникова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: представник не з’явився

Від відповідача: Глушко Д. В.

В засіданні приймає участь: прокурор не з’явився.

Суть спору: про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2008 р. за № 00007236/0 прийнятого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві та зобов’язання вчинити певні дії.

Відкрите акціонерне товариство ”Ваден ярдс Океан” (надалі –позивач) звернулось до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2008 р. за № 00007236/0 прийнятого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач) та зобов’язання податкову інспекцію надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість в сумі 543794,38 грн. за наслідками проведення виїзної документальної перевірки.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства ”Ваден ярдс Океан”, м. Миколаїв - задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 03.07.2008 р. за № 00007236/0 прийнятого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

Стягнути зі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на користь Відкритого акціонерного товариства ”Ваден ярдс Океан”, м. Миколаїв судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

У решті позовні вимоги задоволенню не підлягають за відсутності предмету спору.

Суддя                                                                                           О. Ф. Середа