Вирок № 46090902, 02.07.2015, Тетіївський районний суд Київської області

02.07.2015 Справа № 380/862/15-к

Провадження № 1-кп/380/60/15

Вирок

Іменем України

2 липня 2015 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Архангельського А.М.

при секретарі: Столярчук В.В.

з участю прокурора: Защитинської Т.І.

обвинуваченої: ОСОБА_1

адвоката: Неживка І.В.

представників потерпілого: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві матеріали кримінального провадження № 12015110300000025 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Грімне Дрогобицького району Львівської області, громадянки України, освіта вища, одруженої, не працюючої, пенсіонерки, раніше не судимої, жительки АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.191 КК України та ч.1 ст.366 КК України,

встановив:

В судовому засіданні доведено, що обвинувачена ОСОБА_1 будучи службовою особою та обіймаючи посаду директора Комунального підприємства Київської обласної ради "Курсів" (КП КОР "Курсів"), відповідно до контракту від 16.06.2010 року та згідно до п.7.4 Статуту КП КОР "Курсів" була наділена повноваженнями, згідно до яких: діяти без доручення від імені підприємства, представляти його інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з юридичними та фізичними особами; розпоряджатися коштами та іншим майном підприємства відповідно до чинного законодавства України; видавати в межах своєї компетенції накази та доручення, давати вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками підприємства, організовувати та перевіряти їх виконання; укладати угоди і договори, інші правочини, видавати довіреності, відкривати в установах банків (казначейств) рахунки; укладати договори на суму більше як 100 тис. грн. за погодженням з органом управління; несе відповідальність за виконання підприємством функцій, повноважень, завдань, що визначені Статутом, зокрема за виконання фінансових планів, дотримання норм охорони праці, ефективного використання та охорони майна та коштів, що закріплені за підприємством, а також за дотриманням підприємством чинного законодавства України. Обвинувачена ОСОБА_1 порушуючи зазначені вище повноваження вчинила службове підроблення офіційних документів за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та не у встановленому місці директор КП КОР "Курсів", обвинувачена ОСОБА_1 склала завідомо неправдиві документи, а саме контракт № 03/08-06 від 04.09.2006 року на будівництво топочної та на ремонт опалення друкарні КП КОР "Курсів", згідно якого замовником є КПП "Курсив" в особі директора ОСОБА_1, а підрядником СФГ "Надросся" в особі голови СФГ ОСОБА_5 Відповідно п.1.1 контракту загальна вартість робіт та послуг становить 87860 грн.40 коп., а термін дії договору визначений п.8.2 до 31.12.2006 року.

Контрактом визначені реквізити сторін, зокрема, замовника КП КОР "Курсів" м. Тетіїв, МФО 320266, р/р 26001483, код 02467156, Ощадбанк №2828 м. Тетіїв. Контракт № 03/08-06 від 04.09.2006 року від імені замовника скріплено підписом ОСОБА_1 та засвідчений печаткою Статуту Комунального підприємства Київської обласної ради "Курсів". Про те, як вбачається із Статуту КП КОР "Курсів", затвердженого рішенням Київської обласної ради від 30.09.2010 року №814-34-V, КП КОР "Курсів" отримало дане найменування шляхом зміни назви Комунального поліграфічного підприємства "Курсив" ( КПП "Курсив"), згідно із рішенням Київської обласної ради від 02.02.2007 року №097-09-V(розділ Загальні положення Статуту).

Одже, у вересні 2006 року існувало підприємство КПП "Курсив", а тому контракт не міг укладатися між СФГ "Надросся" з КП КОР"Курсів", а підпис директора останнього не міг у 2006 році скріплюватись печаткою КП КОР "Курсів". Як вбачається із довідки ТВБТ ПАТ "Державний ощадний банк України" зазначений у контракті №03/08-06 від 04.09.2006 року розрахунковий рахунок КП КОР "Курсів" № 26001483 був відкритий лише 21.03.2007 року,в зв'язку із змінами назви підприємства.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1, працюючи директором КП КОР "Курсів" склала завідомо неправдивий офіційний документ, контракт №03/08-06 від 04.09.2006 року, який в той час не міг бути укладеним,оскільки на той час КП КОР "Курсів" не існувало.

Окрім того, відповідно до обвинувального акту обвинувачена ОСОБА_1, працюючи директором КП КОР "Курсів", зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно перерахувала на користь СФГ "Надросся" грошові кошти в сумі 20 тис. грн., що належали КП КОР "Курсів".

Як зазначено в обвинувальному акті, 18.11.2010 року директор КП КОР "Курсів" обвинувачена ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні КП КОР "Курсів", розташованого за адресою м.Тетіїв, вул.Комсомольська,6, на підставі завідомо неправдивого офіційного документу контракту № 03/08-06 від 04.09.2006 року, будучи наділена правом першого підпису в банківських документів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, засвідчила своїм підписом та скріпила печаткою очолюваного нею підприємства платіжне доручення № 149 від 18.10.2010 року про перерахунок СФГ "Надросся" 20 тис.грн. кредиторської заборгованості за будівництво топочної, в тому числі 3334 грн. ПДВ.

На підставі зазначеного платіжного доручення 18.11.2010 року Тетіївським районним відділенням Ощадбанку з розрахункового рахунку КП КОР "Курсів" №26001483 на розрахунковий рахунок СФГ "Надросся" перераховано 20 тис. грн. кредиторської заборгованості за будівництво топочної, в тому числі 3334 грн. ПДВ, чим завдано підприємству з вини обвинуваченої ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 20 тис. грн.

Вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення досудовим слідством кваліфіковано за ч.2 ст.191 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину свою в пред'явленому звинуваченні визнала частково, лише в службовому підробленні та суду показала, що дійсно за кошти теперішнього голови СФГ "Надросся" ОСОБА_5 в 1997 році була побудована топочна та проведений ремонт друкарні. В зв'язку з відсутністю коштів підприємство не оплачувало довгий час вищезазначені роботи. За рекомендацією працівників Київської обласної ради та з метою узаконення будівництва та погашення боргів, вона дійсно склала фіктивний контракт від 2006 року на підставі якого узаконили самовільне будівництво топочної та частково погасили кредиторську заборгованість перед СФГ "Надросся".

Крім визнання своєї вини у службовому підробленню самою обвинуваченою ОСОБА_1 її винність у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України підтверджуються:

-копією наказу №7 від 04.06.1997 року про призначення обвинуваченої ОСОБА_1 виконуючою обов'язки директора МПП "Курсів"(а.с. );

-п.7.4 Статуту Комунального підприємства Київської обласної ради "Курсів, затвердженим Рішенням Київської обласної ради 30.09.2010 року про те, що директор має повноваженнями, згідно до яких: діяти без доручення від імені підприємства, представляти його інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з юридичними та фізичними особами; розпоряджатися коштами та іншим майном підприємства відповідно до чинного законодавства України; видавати в межах своєї компетенції накази та доручення, давати вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками підприємства, організовувати та перевіряти їх виконання; укладати угоди і договори, інші правочини, видавати довіреності,відкривати в установах банків(казначейства) рахунки; укладати договори на суму більше 100 тис. грн. за погодженням з Органом управління; несе відповідальність за виконання підприємством функцій, повноважень, завдань, що визначені Статутом, зокрема за виконання фінансових планів, дотримання норм охорони праці, ефективного використання та охорони майна та коштів, що закріплені за підприємством, а також за дотриманням підприємством чинного законодавства України;

-витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що КПП "Курсив" було зареєстровано 10.01.2004 року та проіснувало до 15.03.2007 року.(а.с. );

-витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що КПП "Курсив" 16.03.2007 року змінило назву на КП КОР "Курсів";

-витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що Селянське фермерське господарство "Надросся" зареєстровано 04.12.2000 року (а.с.);

-копією контракту №03/08.2006 року, підписаного обвинуваченою та головою СФГ "Надросся" ОСОБА_5, із якого із описуваної частини встановлено, що замовником на будівництво топочної та ремонту опалення друкарні є КПП "Курсив, а в заключній частині контракту зазначено замовником: КП КОР "Курсів" з банківськими реквізитами МФО 3201166, р/р26001483, КОД 02467156 Ощадбанк №2885 м. Тетіїв, а виконавцем СФГ "Надросся"(а.с.);

-довідкою ТВБТ ПАТ "Державний ощадний банк України" № 0805/531 від 26.12.2014 року про те, що розрахунковий рахунок за № 26001483 в КП КОР "Курсів" відкрито 21.03.2007 року (а.с.

-зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва топочної та ремонту опалення друкарні КП КОР "Курсів" м.Тетіїв, по те, що вартість вищезазначених робіт 87680 гривен (а.с.)

- копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно 24.11.2008 року про те, що побудована в 1997 році топочна є власністю КП КОР "Курсів" (а.с. )

- показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із яких судом встановлено, що будівництво топочної та ремонту опалення друкарні проводилося в 1997,1998 роках. Окрім того свідок ОСОБА_7 показала, що на час будівництва та ремонту в друкарні грошові кошти були відсутні, а тому всю роботу фінансував підприємець ОСОБА_5

Таким чином аналізуючи надані обвинуваченням докази вини обвинуваченої ОСОБА_1 за ч.1 ст.366 КК України, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена і її дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 366 КК України, так як вона являючись службовою особою складала завідомо не правдиві офіційні документи.

Разом з тим суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.191 України визнано судом недоведеним із наступних підстав.

Так, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину свою у вчиненні кримінального правопорушенні передбаченого ч.2 ст.191 КК України не визнала та суду пояснила, що на посаді директора КП КОР "Курсів" вона працювала з 1997 року. В зв'язку з відсутністю коштів та необхідністю будівництва топочної та ремонту друкарні такі роботи були проведені в1997,1998 роках за кошти підприємця ОСОБА_5, з умовою оплати таких робіт. Підприємство намагалося за весь час роботи повернути кошти ОСОБА_5 і лише в 2010 році, після отримання свідоцтва про право власності на топочну та появи кредитного боргу, перерахувало 20 тис. гривень на рахунок СФГ "Надросся", засновником якого є ОСОБА_5. Корисливої мети у неї не було, а був лише обов'язок повернути борг ОСОБА_5 за надану в скрутний час допомогу підприємству.

Свідок ОСОБА_7 підтвердила, що кошти на будівництво топочної та ремонт друкарні в 2007,2008 роках надавав підприємець ОСОБА_5, з яким підприємство за погодженням з Київською обласною радою частково розрахувалося в 2010 році, після того, як на топочну та інші об'єкти отримано свідоцтво про власність.

Із платіжного доручення №149 від 18.11.2010 року встановлено, що КП КОР "Курсів" на погашення кредитної заборгованості перед СФГ "Надросся" перерахувало 20тис.грн.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та кожен окремо з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд вважає, що отриманих судом доказів недостатньо для постановлення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1, а тому її слід виправдати за недоведеністю її вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Так, відповідно диспозиції ч.2 ст.191 КК України кримінальна відповідальність настає за заволодіння службовою особою чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Дане діяння може бути вчинене службовою особою лише з прямим умислом та з корисливих мотивів, оскільки службова особа, зловживає своїм службовим становищем, завідомо усвідомлює протиправний, корисливий характер своїх дій і саме з цією метою перераховує грошові кошти із ввіреного їй підприємства на рахунок іншого підприємства.

Як зазначено в обвинуваченні, обвинувачена ОСОБА_1 працюючи директором КП КОР "Курсів", платіжним дорученням № 149 від 18.11.2010 року перерахувала СФГ "Надросся" 20 тис. грн. кредиторської заборгованості зазначивши в платіжному дорученні, що кошти перераховані за будівництво топочної. Суд приймаючи до уваги, що при розгляді даного кримінального провадження доведено, що дійсно в 1997 році підприємець ОСОБА_5 за власні кошти побудував топочну та провів ремонт в друкарні (КП КОР "Курсів") і в даний час побудована за кошти ОСОБА_5 топочна є власністю КП КОР "Курсів", вважає, що обвинуваченням не доведений корисливий мотив вчиненого обвинуваченою ОСОБА_1 кримінального правопорушення та не доведена мета заволодінням майном КП КОР "Курсів".

Відповідно до ч.1 ст. 94 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч.2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях , які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв'язку і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно доводили вину обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.191 КК України судом не добуті, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч.2 ст.191 КК України не доведено в судовому засіданні, а тому її необхідно виправдати.

Відповідно до ч.1. п.2 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Відповідно до ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Поскільки обвинувачена ОСОБА_1 вчинила злочин передбачений ч.1 ст.366 КК України, який відносяться до злочинів невеликої тяжкості, то суд вважає, що по даній статті вона підлягає звільненню від кримінальної відповідальності відповідно до ст.49 КК України в зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст. 373,374, 376 КПК України,суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України та виправдати її за ч. 2 ст.191 КК України за недоведеністю її вини у вчиненні кримінального правопорушення.

На підставі ст.49 КК України звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України і провадження по справі закрити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя : А. Архангельський.