Вирок № 46088182, 03.07.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/4852/15-к

Провадження №1-кп/359/280/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 липня 2015 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Айрапетян Л.А.,

за участю прокурора Холоденко А.С., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12015110100001056 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого, раніше судимого: останній раз 31.03.2015 року Білоцерківським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185 КК України, покарання у виді штрафу,-

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

На початку травня 2015 року точна дата та час під час судового розгляду не встановлена, ОСОБА_1 проходив біля будинку № 48 по вул. Лютнева, м. Бориспіль, де на території ТОВ «БМУ-53», побачив зелені насадження, а саме туї, в цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме зелених насаджень (туй), які знаходились неподалік будинку № 48 по вул. Лютнева, м. Бориспіль Київської області.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, 14.05.2015, близько 04 години 00 хвилин. взявши із собою напередодні заготовлений предмет, а саме: лопату, прийшов до вказаної території, яка розташована поряд з будинком № 48 по вул. Лютнева в м. Бориспіль.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи на земельній ділянці (прибудинкової території) що належить ТОВ «БМУ-53», що розташована поряд з будинком № 48 по вул. Лютнева в м. Бориспіль, за допомогою заздалегідь заготовленої лопати, викопав туї «Західна Brabant», які були насаджені на вказаній земельній ділянці в кількості 11 штук, вартістю 171 гривня 67 копійок кожна, загальною вартістю 1888 грн. 37 коп., належні ТОВ «БМУ-53».

Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 переніс вказані туї до господарського приміщення, яке належить ОСОБА_2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 ТОВ «БМУ-53» завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1888 гривень 37 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази ОСОБА_1, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого, потерпілого та думки прокурора, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, допит потерпілого та інших свідків, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість відбувати покарання з іспитовим строком.

ОСОБА_1 показав, що він дійсно 14.05.2015 перебуваючи на земельній ділянці, що належить ТОВ «БМУ-53», що розташована поряд з будинком № 48 по вул. Лютнева в м. Бориспіль за допомогою заздалегідь заготовленої лопати, викопав туї «Західна Brabant», які були насаджені на вказаній земельній ділянці в кількості 11 штук. Після цього, він переніс вказані туї до господарського приміщення, яке належить ОСОБА_2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3.

В подальшому зелені насадження туї в кількості 11 штук були повернуті власнику, тому останній матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має.

Судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого та речові докази у справі.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки його вчинено повторно, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання, що не пов'язане з ізоляцією від суспільства, визначеного санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.

Так, санкцією ч. 2 ст. 185 КК України передбачено покарання до п'яти років позбавлення волі, а тому вчинений обвинуваченим злочин є злочином середньої тяжкості.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_1 вів себе з позитивної сторони, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, щиро розкаявся в скоєному, сприяв органам досудового слідства в розкритті злочину. Указані обставини є такими, що пом'якшують його відповідальність, згідно вимог ст. 66 КК України.

Крім того, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. За місцем проживання, останній характеризується посередньо.

В той же час слід врахувати, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за скоєння злочинів проти власності. Так, останній засуджений згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2015 року за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн. Указаний вирок суду ОСОБА_1 станом на 03.07.2015 року не виконаний, а штраф не сплачений.

Однак, суд не враховує, як обтяжуючу відповідальність скоєного кримінального правопорушення, вчинення його повторно, оскільки така ознака є кваліфікуючою за складом злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. З цього приводу, відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

У цьому зв'язку суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді двох років позбавлення волі, визначеного санкцією ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням до обвинуваченого при призначенні покарання положень ст. 75 та ст. 76 КК України та застосувати до нього іспитовий строк терміном в два роки з визначенням відповідних обов'язків судом, передбачених п. п. 2, 3 та 4 ст. 76 КК України.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. ст. 98, 100 КПК України.

По кримінальному провадженню проводилась експертиза: висновок експерта № 287, вартість якої становить 491, 04 грн., які є процесуальними витратами і підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Держави України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити у виді домашнього арешту, після набрання вироком законної сили, - його слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2 (два) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію за місцем свого проживання; без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне місце проживання; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на органи виконання покарань за місцем проживання засудженого.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Речові докази у справі: зелені насадження (туї) «Західна Brabant» в кількості 11 штук передані на зберігання власнику ТОВ «БМУ-53» - залишити в користуванні підприємства; лопату, яка була передана на зберігання до камери схову Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, - конфіскувати в дохід Держави України.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити домашній арешт з залишенням обов'язків визначених згідно ухвали суду від 28.05.2015 року. Після набрання вироком законної сили запобіжний захід скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженця м. Бориспіль Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) на користь держави (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 491 (чотириста дев'яносто одна) грн. 04 коп. документально підтверджених витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк