Ухвала суду № 46084999, 22.06.2015, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер (справа №) 216/1937/15-ц

Номер провадження у суді 2/216/1420/15

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 червня 2015 року місто ОСОБА_1 Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазурчака В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Романів Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (позивач) звернувся до суду з позовом до комунального підприємства телових мереж «Криворіжтепломережа» (відповідач) та просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок оплати споживання теплової енергії по квартирі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Костенко, буд.31/4 за період з 27.03.2012 року по 26.03.2015 року за тарифами, які встановлені органами місцевого самоврядування для категорії фізичних осіб («населення»).

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2003 року №1022 придбав у ТОВ «Кречет» квартиру за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Костенко, буд.31/4. Відповідно до правовстановлюючих документів квартира придбана у статусі житлового приміщення.

Позивач та відповідач 29.07.2004 року підписали договір №4363 на постачання теплової енергії.

В кінці 2014 року відповідач різко підвищив розмір тарифу. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача за роз'ясненнями, а останній повідомив, що послуги з теплопостачання з 29.07.2004 року надаються за тарифами не для категорії «населення», а для категорії «інші споживачі».

Позивач ніколи не був фізичною особою-підприємцем, ніколи не здійснював підприємницьку діяльність, ніколи не використовував квартиру для цієї мети, а використовував для проживання.

В звязку з тим, що в підписаному позивачем договорі № 4363 були відсутні будь які відомості щодо категорії (в частині тарифів), до якої віднесено позивача, розмір (ціни) тарифів, то позивач, як на момент підписання договору, а також на протязі всього подальшого часу постачання відповідачем теплової енергії в квартиру, був впевнений, що оплачує теплову енергію за тарифами, які встановлені органом місцевого самоврядування для категорії «населення», а не для категорії «інші споживачі» .

Посилання відповідача на те, що всі істотні умови договору № 4363, в тому числі тарифи і ціни на теплову енергію, були узгоджені сторонами в таблицях № 1 та № 2 до договору, не відповідають дійсності.

Таблиці № 1 та № 2 до договору № 4363 від 29.07.2004р. позивачем не узгоджувались. Підписи позивача, які б свідчили про узгодження таблиць № 1, 2 , в таблицях №1 та № 2 відсутні.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Однією з істотних умов договору про надання житлово-комунальних послуг, згідно зі ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їхні складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг.

У звязку з тим, що сторони не узгодили всі істотні умови договору про тарифи на теплову енергію, що постачалася в житлову квартиру вважає, що договір № 4363 від 29.072004 року є неукладений, а відмова відповідача здійснити перерахунок оплати споживання теплової енергії по квартирі за тарифами, які встановлені органами місцевого самоврядування для категорії фізичних осіб («населення») є незаконною.

Позивач, крім цього, вважає дії відповідача протиправними, виходячи з такого:

1. Ні попередній власник квартири ТОВ «КРЕЧЕТ», ні позивач не проводили перепланування та переобладнання квартири за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Костенко, будинок 31/4, під обєкт бізнесу (офіс), що підтверджується висновком з експертної оцінки технічного стану № 543 від 15.12.14р. та довідкою балансоутримувача ЖЕО № 8.

2. Ні попередній власник квартири ТОВ «КРЕЧЕТ», ні позивач не здавали в експлуатацію закінчений будівництвом обєкт бізнесу (офіс) згідно чинного законодавства, що підтверджується правоустановчими документами на квартиру.

3. В звязку з тим, що попереднім власником квартири ТОВ «КРЕЧЕТ» і позивачем не виконані обовязкові умови введення квартири в експлуатацію як обєкт бізнесу (офісу), то пункт 5 додатку до Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №46 від 13.02.2002р. про включення квартири до переліку житлових приміщень, переведених у житлові для розташування офісу, не створює ніяких правових наслідків.

4. Пунктом 2.11 «Порядку переведення житлових будинків і приміщень (квартир) у нежитлові в м. Кривому Розі», затвердженого Рішенням Криворізької міської ради № 2926 від 24.12.2013р. визначено таке: « 2.11. У разі невведення обєкта бізнесу в експлуатацію протягом трьох років рішення виконкому міськради про переведення приміщення із житлового в нежитловий фонд втрачає чинність.»

5. Тільки наявність в інформаційних облікових базах відповідача відомостей, про те, що квартира за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Костенко 31/4 є нежитловим приміщення, не є правовою підставою для застосування відповідачем до позивача тарифів, які встановлені органом місцевого самоврядування для категорії «інші споживачі» при нарахуванні відповідачем позивачу оплати за постачання теплової енергії в квартиру.

6. Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 46 від 13.02.2002р., стосувалося тільки ТОВ «КРЕЧЕТ», а не Позивача.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що укладений між сторонами договір № 4363 від 29.07.2004р є чинним; рішенням виконкому Криворізької міської ради від 13.06.2002 року №46 нежитлове приміщення переведено в житлове, а рішення цього ж органу про зворотне не приймалось; тариф категорії «інші споживачі» застосовується до юридичних осіб (окрім бюджетних установ), фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності та фізичних осіб, що не є субєктами підприємницької діяльності за нежитловими приміщеннями; тариф для категорії «населення» застосовується до фізичних осіб, які мешкають у житловому фонді, а також у гуртожитках бюджетних установ та учбових закладів, відомчому житлі; договір між сторонами є укладеним.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК України одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання. У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснювався судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та без ведення журналу судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В судовому засіданні 21.05.2015 року був представник відповідача, повідомлявся про засідання 22.06.2015 року, але в останнє не зявився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. У звязку з цим ухвалено заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх звязок, оцінивши доводи осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено такі обставини:

Відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.2002 року №46 «Про переведення житлових приміщень у нежитлові» дозволено перепланувати під офіс квартиру ТОВ «Кречет» №4 по вул. Костенка, буд.31 в м. Кривому Розі. У пункті 4 рішення прописано процедуру перепланування (переведення): оформлення та погодження проектної документації, отримання дозволу на виконання робіт з перепланування та переобладнання в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, здача в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, оформлення в управлінні земельних ресурсів права спільного користування земельною ділянкою за її обумовленим цільовим призначенням відповідно до частки у спільній власності, укладення договорів з житлово-комунальними підприємствами на постачання комунальних та утримання житлового будинку і прибудинкової території (а.с. 11).

Сторони визнають, що рішення видано не позивачу, а ТОВ «Кречет» та те, що дане підприємство умови переведення квартир з житлового приміщення у нежитлове приміщення, тобто офіс, не виконало.

Позивач є власником квартири №4 по вул. Костенка у м. Кривому Розі відповідно до договору купівлі-продажу від 16.07.2003 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1952836 від 10.11.2003 року. Квартира складається з трьох кімнат загальною площею 57 кв.м., жилою площею 44,2 кв.м. (а.с. 12, 13, 15-17).

Вказану вище обставину щодо власності на квартиру зі статусом житлового приміщення відповідач не оспорює.

Дана обставина також підтверджується висновком з експертної оцінки технічного стану №543 (а.с. 18-27).

Сторони спору 29.07.2004 року підписали договір №4363 про постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, горячого водопостачання і пару (а.с. 6-9). Дану обставину сторони визнають.

Проте позивач наполягає, що даний договір є неукладеним, оскільки таблиці №1 та №2 як невід'ємні частини договору, що містять його істотні умови, жодною із сторін договору не підписані (а.с. 10, 10 тил.).

Суд погоджується з доводами позивача щодо правового статусу квартири як житлового приміщення. Посилання відповідача на рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.2002 року №46 «Про переведення житлових приміщень у нежитлові» як на доказ протилежного суд відхиляє, оскільки дане рішення не стосується позивача, а попереднім власником рішення не було реалізовано згідно встановленої процедури.

Згідно правоустановлюючих документів позивач є власником квартири житлового приміщення. Доказів зворотнього немає.

За даних умов у відповідача були відсутні підстави станом на 29.07.2004 року та відсутні і на даний час ідентифікувати позивача як споживача, що є власником нежитлового приміщення, тобто офісу, а відтак, встановлювати відповідні тарифи.

Суд погоджується з доводами позивача, що викладені вище, щодо тексту договору №4363 від 29.07.2004 року та вважає його неукладеним.

Так, у пункті 1.3 цього договру сторони визначили, що теплова енергія постачається на об'єкти, вказані в таблиці №2. Таблиця №2 на арк. 10 тил. матеріалів справи дійсно містить найменування об'єкту «нежитлове приміщення по вул. Костенко, 31-4». Однак, дана таблиця не підписана жодною із сторін договору, а отже, суду не надано доказів, що саме цю таблицю узгодили сторони спору. В пунктах договору №4363 від 29.07.2015 року відсутнє посилання на об'єкт постачання теплової енергії, його статус. За даних умов така істотна умова договору як об'єкт постачання є неузгодженою, а отже, договір є неукладеним. За відсутності умови договору щодо об'єкту постачання неможливо ідентифікувати статус споживача та визначити тариф. В реквізитах тексту цього договору зазначено, що споживачем є ОСОБА_2, м. Кривий Ріг, вул. О. Брозовського, 75/6. Таким чином, даний договір може стосуватися об'єкту за іншою адресою.

Відповідно до п.4.1 тексту даного договору його невід'ємною частиною є додатки (таблиця №1 та таблиця №2, акт меж розподілу). Таблиця №1 на арк. справи 10 також жодною із сторін договору не підписана. Акт меж розподілу суду не надано жодною із сторін. Враховуючи, що згідно п.4.1 сторони визначили таблиці та акт розподілу як істотні умови договору, то за їх відсутності договір є неукладеним.

Посилання відповідача на заявку ОСОБА_2, що адресована на ім'я директора КМТМ «Криворіжтепломарежа», в якій наявна вказівка на нежитлове приміщення, суд відхиляє, оскільки заявка не є договором, тобто домовленістю обох сторін (а.с. 55).

Суд відхиляє доводи відповідача з посиланням додаткові угоди від 16.04.2009 року та від 27.01.2011 року, оскільки за умови неукладеності договору №4363 від 29.07.2004 року додаткові угоди до нього також є неукладеними.

Крім того, з тексту додаткових угод неможливо з'ясувати які умови договору №4363 було змінено. Текст договору №4363 не містить розміру тарифу. Надана суду таблиця №1, в якій вказано розмір тарифу, є таблицею із текстом без прив'язки до найменування сторін договору, до найменування, номеру та дати договору, до об'єкту нерухомого майна, а тому дану таблицю не має змоги ідентифікувати відносно предмету спору.

За змістом словосполучення «та інших споживачів» у текстах цих додаткових угод, слід розуміти усіх інших, крім «для установ та організацій, що фінансуються з бюджетів всіх рівнів». Отже, це може стосуватися як нежитлових так і житлових приміщень суб'єктів приватного права. (а.с. 56, 57).

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд вважає, що відповідач не довів наявність умови про предмет договору із позивачем, тобто умови про постачання послуг у нежитлове приміщення, а позивач довів очевидну неможливість існування такої умови, оскільки обєкт речового права нежитлове приміщення за спірною адресою не створений. Письмовий договір між сторонами не є укладеним (є неукладеним).

За відсутності договірних відносин між сторонами у формі належно укладеного письмового договору, договірні відносини існують у іншій формі відповідно до фактичних обставин.

Керуючись ст.ст. 224-233 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Зобов'язати комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (місцезнаходження юридичної особи: 50099, м.Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) здійснити перерахунок оплати споживання теплової енергії ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає за адресою: 50027, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) по квартирі за адресою: АДРЕСА_2 за період з 27.03.2012 року по 26.03.2015 року за тарифами, які встановлені органами місцевого самоврядування для категорії фізичних осіб («населення»).

Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (місцезнаходження юридичної особи: 50099, м.Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає за адресою: 50027, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

За заявою відповідача, заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Мазурчак В.М.