Рішення № 46082086, 30.06.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5338/14-ц

Провадження № 2/201/1998/2015р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі Кірієнко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Ворота в особі Центрального регіонального відділення АТ ОСОБА_1 Ворота в м. Дніпропетровську до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2014р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ПАТ ОСОБА_1 Ворота в особі Центрального регіонального відділення АТ ОСОБА_1 Ворота в м. Дніпропетровську до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості (а.с. № 2).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що 27.12.2007р. між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 070/07, згідно якого, останній отримав 23 640 дол. США зі сплатою 11,3% річних за користування кредитом та зі строком повернення не пізніше 25.12.2013р. Крім того, 27.12.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно з яким, поручитель взяв на себе зобовязання щодо повернення суми кредиту в строк до 25.12.2013р., сплату процентів, комісій, неустойки за несвоєчасну сплату процентів та повернення кредиту, сплату збитків у звязку з неналежним виконанням боржником зобовязань за кредитним договором. У звязку з неналежним виконанням позичальником своїх зобовязань станом на 09.04.2014р. виникла заборгованість в розмірі 99622грн. 51коп., яка складається з: 85 190грн. 22коп. нараховані та не сплачені в строк проценти за кредитом за період з 19.01.2011р. по 19.03.2014р. та 14 432грн. 29коп. нараховані та несплачені в строк комісії за кредитом за період з 19.01.2011р. по 19.03.2014р.

20.10.2014 р. по справі було внесено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі (а.с.46). Не погодившись з цим рішенням, до суду звернувся ОСОБА_3 із заявою про скасування цього рішення, посилаючись на те, що при його винесенні, суд не врахував рішення АНД районного суду м. Дніпропетровська від 08.02.2012р., яким вже було стягнуто з відповідачів заборгованість на користь позивача. Розглянувши цю заяву, 07.04.2015р. суд скасував заочне рішення від 20.10.2014р. та призначив справу до розгляду в загальному порядку (а.с. № 88).

При повторному розгляді справи представник позивача ОСОБА_4 (діє на підставі довіреності від 08.12.2014р. - а.с. № 107, 111) заявами від 10.06.2015р. та 17.06.2015р. просила стягнути заборгованість з двох відповідачів солідарно разом із судовими витратами, розглянувши справу з винесенням заочного рішення суду за її відсутності (а.с. № 105, 109).

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання, які призначалися на 02.06.2015 р. та 30.06.2015р. не зявилися, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином за адресою, наданою адресно-довідковим підрозділом ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області (а.с. №16). До суду повернулися конверти із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. №100-101, 115-16).

Відповідач ОСОБА_3 заявою від 02.06.2015р. проти задоволення позову заперечував, посилаючись на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у справі №2-3202/11 від 08.02.2012р., просив розглянути справу за його відсутності та фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст.197 ЦПК України (а.с. № 102).

За таких обставин, враховуючи, належне повідомлення сторін по справі про розгляд справи, заяви певних осіб про розгляд справи за їх відсутністю, суд розглянув справу за відсутністю сторін по справі. З урахуванням того, що відповідач ОСОБА_3 надав суду свої письмові заперечення проти позову, суд вважав за можливе постановити по справі рішення на загальних підставах ЦПК України.

Розгляд справи відбувався за правилами ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 550 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 27.12.2007р. між АКБ Золоті Ворота (найменування банку було змінено на ПАТ згідно витягу з протоколу № 1 загальних зборів акціонерів від 30.03.2010р.) та ОСОБА_2 було укладено договір № 070/07 про надання споживчого кредиту у сумі 23650дол. США, зі сплатою 11,3% річних, з терміном погашення не пізніше 25.12.2013р. ( а.с. № 3-5, 9).

Факт видачі кредитних коштів підтверджується заявою про видачу готівки №6 від 27.12.2007р.(а.с.№ 6).

Також, у забезпечення виконання кредитного договору, 27.12.2007р. між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 070/07, згідно якого, останній взяв на себе солідарний обовязок щодо повернення суми кредиту в строк до 25.12.2013р., сплату процентів, комісій, неустойки за несвоєчасну сплату процентів та повернення кредиту, сплату збитків у звязку з неналежним виконанням боржником зобовязань за кредитним договором (а.с. № 8).

У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобовязань, станом на 09.04.2014р. виникла заборгованість (по курсу НБУ 1 дол.США = 11, 8784грн.) в розмірі 99622грн. 51коп., яка складається з: 85 190грн. 22коп. нараховані та не сплачені в строк проценти за кредитом за період з 19.01.2011р. по 19.03.2014р. та 14 432грн. 29коп. нараховані та несплачені в строк комісії за кредитом за період з 19.01.2011р. по 19.03.2014р. (а.с. № 7).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення боргу з відповідача ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

В той же час, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні суми заборгованості з поручителя ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Пунктом 1.1. кредитного договору № 070/07, який укладений 27.12.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 встановлено, що кредитні кошти слід повернути не пізніше 25.12.2013р. (а.с. № 3-5). Такий же термін повернення кредиту визначено й у договорі поруки № 070/07, укладеному 27.12.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 (а.с. № 8-9).

Згідно з положеннями ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Предявленням вимоги до поручителя є предявлення до нього позову. Закінчення строку, установленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобовязання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Ці правові позиції висловлені в постанові Верховного Суду України від 17.09.2014р. при розгляді цивільної справи № 6-125цс14, а також в постанові Верховного Суду України від 17.09.2014р. при розгляді цивільної справи № 6-53цс14., зокрема Верховний Суд України відзначає, що пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову. Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобовязань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, який був змінений відповідно до кредитного договору, не предявив протягом шести місяців позову до поручителя про виконання зобовязання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобовязання за договором поруки припинилися.

В даному випадку заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у справі №2-3202/11 від 08.02.2012 р. встановлено, що позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення кредиту до відповідача ОСОБА_3 30.12.2010р. та стягнуто суму основного боргу, відсотків, пені та комісій, що утворилася станом на 24.01.2011р. з відповідачів. З ухваленням цього рішення змінився й строк виконання зобовязань, взятих на себе відповідачами. Відтак, шестимісячний строк предявлення вимоги по зобовязаннях, що виникли після цього до відповідача ОСОБА_3, як до поручителя, станом на 25.04.2014р., коли позивач звернувся до суду з даним позовом, минув, що з огляду на вимоги ч.4 ст.559 ЦК України, є підставою вважати поруку припиненою.

Отже у задоволені позовних вимог до поручителя ОСОБА_3 слід відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням задоволення позовних вимог банку частково, а саме, стягнення суми заборгованості тільки з відповідача ОСОБА_2, на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь заява ПАТ ОСОБА_1 Ворота в особі Центрального регіонального відділення АТ ОСОБА_1 Ворота суму сплачених ним при подачі позову судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 996грн. 23коп., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. № 1).

На підставі викладеного, керуючись п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», ст. ст. 526, 530, 549, 550, 559, 610, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 74-76, 88, 169, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Ворота в особі Центрального регіонального відділення АТ ОСОБА_1 Ворота в м. Дніпропетровську до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ ОСОБА_1 Ворота в особі Центрального регіонального відділення АТ ОСОБА_1 Ворота в м. Дніпропетровську заборгованість за договором № 070/07 від 27.12.2007р. про надання споживчого кредиту станом на 09.04.2014р. в розмірі 99622грн. 51коп., яка складається з: 85 190грн. 22коп. нараховані та не сплачені в строк проценти за кредитом за період з 19.01.2011р. по 19.03.2014р. та 14 432грн. 29коп. нараховані та несплачені в строк комісії за кредитом за період з 19.01.2011р. по 19.03.2014р.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ ОСОБА_1 Ворота в особі Центрального регіонального відділення АТ ОСОБА_1 Ворота в м. Дніпропетровську судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 996 грн. 23 коп.

В задоволені позовних вимог ПАТ ОСОБА_1 Ворота в особі Центрального регіонального відділення АТ ОСОБА_1 Ворота в м. Дніпропетровську до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя: Н.В.Ткаченко