Ухвала суду № 46081193, 02.07.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/928/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Гайдук А.Л. Провадження № 22-ц/773/1010/15 Категорія: 24 Доповідач: Завидовська-Марчук О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Завидовської - Марчук О.Г.,

суддів - Федонюк С.Ю., Свистун О.В.,

при секретарі Перебойчуку Р.В.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1 прикордонного загону ОСОБА_2, прокурора Пушкарчука С.В.,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі структурного підрозділу Державної прикордонної служби військової частини 9971 (ОСОБА_1 прикордонний загін) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги та квартплату за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 22 травня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року заступник військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі структурного підрозділу Державної прикордонної служби військової частини 9971 (ОСОБА_1 прикордонний загін) звернувся в суд з даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за надані комунальні послуги та квартплату в сумі 13 214, 99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що на підставі наказу командира військової частини ОСОБА_3 у 1993 році отримав службове житло трикімнатну квартиру загальною площею 93,2 кв. м., у якій проживає разом з сімєю по даний час. Відповідачу здійснюються нарахування квартирної плати та комунальних послуг відповідно до тарифів, затверджених начальником ОСОБА_1 прикордонного загону та погоджених з місцевими органами влади, однак упродовж тривалого часу він не у повній мірі сплачує кошти за спожиті енергоносії, воду та квартирну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просив стягнути в судовому порядку, оскільки на неодноразові звернення з приводу погашення заборгованості ОСОБА_3 не реагує.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 22 травня 2015 року позов заступника військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі структурного підрозділу Державної прикордонної служби військової частини 9971 (ОСОБА_1 прикордонний загін) задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 прикордонного загону (військова частина 9971) заборгованість за надані комунальні послуги та квартплату в сумі 9176 грн. 64 коп. за період з березня 2012 року по лютий 2015 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави судовий збір в розмірі 169 грн. 16 коп.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на це рішення, в якій покликаючись на неповне зясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове відповідно до норм закону.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як вбачається із змісту позовної заяви заступника військового прокурора Луцького гарнізону предметом позову є стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, а саме квартплату, воду, опалення, електроенергію.

Згідно із ч.1 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Частиною 3 статті 118 ЦПК України передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.

Розглядаючи дану справу, суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначені положення ЦПК України та не врахував, що вказана вимога може бути предявлена в порядку позовного провадження тільки у випадку відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. В матеріалах справи докази такого відсутні.

Пунктом 8 частини 1 статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120цьогоКодексу.

З урахуванням викладеного, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а позовна заява заступника військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі структурного підрозділу Державної прикордонної служби військової частини 9971(ОСОБА_1 прикордонний загін) залишенню без розгляду з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Керуючись п. 8 ч. 1 ст. 207, п. 4 ч. 1 ст. 307, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 22 травня 2015 року скасувати.

Позовну заяву заступника військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі структурного підрозділу Державної прикордонної служби військової частини 9971(ОСОБА_1 прикордонний загін) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги та квартплату залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: