Ухвала суду № 46080977, 22.06.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9369/15-ц

Провадження № 2/161/3063/15

У Х В А Л А

22 червня 2015 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Соколовій К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною заявою. В обґрунтування заяви посилається на те, що ним подається позов про визнання недійсним рішення Луцької міської ради № 27/2.1 від 02.03.2006 р., згідно якого земельну ділянку по вул. Мисливській, 28б (колишня вул. Проектна № 3/7), виділену йому рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради Народних депутатів від 13.09.1990 р. № 401 передано у власність третій особі.

На даний момент третя особа по справі ОСОБА_3 веде активну політику по продажу земельної ділянки, тому вбачається підстави для забезпечення позову, оскільки продаж земельної ділянки унеможливить виконання рішення суду та відновлення його порушеного права.

Таким чином законним способом забезпечення позову він визначає заборону продажу земельної ділянки, що розташована по вул. Мисливській, 286, у м. Луцьку.

Просить забезпечити позов та накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 13.06.1996 року.

Заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Судом при розгляді заяви встановлено, що заявником у заяві про забезпечення позову взагалі не обґрунтовано необхідність забезпечення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, яким чином існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Не вказано причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов і необхідно застосувати саме такий вид його забезпечення.

Також судом встановлено і це вбачається із змісту розписки, що ОСОБА_4 в заставу передав гараж, який розташований в кооперативі Північний 1, а також частку в ковбасі у Ігоря на суму 50000 гривень. Однак із змісту вказаної розписки не вбачається, що ОСОБА_4 в заставу передав квартиру №130 в в житловому будинку №37 по вулиці Конякіна в м. Луцьку Волинської області.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що заявником не обґрунтовано необхідність забезпечення його позову, відповідність виду забезпечення позову, який він просить застосувати. Не доведено та не надано доказів, яка існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення його позову. Не вказано причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити його позов і необхідно застосувати саме такий вид його забезпечення. А також те, що між сторонами досягнуто згоди щодо забезпечення виконання зобовязання заставою. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Ковтуненко