Ухвала суду № 46078093, 24.05.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко Т.В.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"24" травня 2012 р. Справа № 0670/11894/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

ОСОБА_2,

при секретарі Луценку Т.М. ,

за участю представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" лютого 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року ОСОБА_3 акціонерне товариство (далі ПАТ) «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» звернулося до суду з вказаним позовом та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Житомирі від 14.07.2011 року № НОМЕР_1, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 929620 грн., в тому числі за основним платежем 929619 грн. та застосовано 1 грн. фінансових санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Житомирі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини щодо правовідносин позивача з ТОВ «ТД «Енергомир» та ТОВ «Комплектенергопоставка» .

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що за результатами позапланової виїзної перевірки ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ТД "Енергомир" та ТОВ "Комплектенергопоставка" за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р., складено акт № 3189/23-1/22048622/0100 від 04.07.2011 р. (а.с. 17-40 т. І).

Зі змісту акту убачається, що податковим органом встановлено порушення ст. 103, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ «ЕК "Житомиробленерго" при придбанні товарів від постачальників ТОВ ТД "Енергомир" та ТОВ "Комплектенергопоставка". Також, податковий орган вважає, що на виконання правочинів, товари не були передані в порушення ст. ст. 662, 655, 656 ЦК України, та порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200, п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 929619 грн. за березень 2011 року.

За наслідками перевірки, 14.07.2011 року ДПІ у м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 (а.с. 15 т. 1), яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 929620 грн., в тому числі за основним платежем 929619 грн. та застосовано 1 грн. фінансових санкцій.

Задовольняючи позов та скасовуючи спірне податкове повідомлення рішення, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що воно винесено з порушенням норм Податкового кодексу України.

Так, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Комплектенергопоставка" укладені договори № 292 від 25.03.2011 р. на закупівлю товарів - приладів для вимірювання електричних величин, договір № 41 від 31.01.2011 р. на закупівлю товарів - пальне дизельне, договір № 40 від 31.01.2011 р. на закупівлю товарів - бензину моторного. Строк дії вказаних договорів - до 31.12.2011 р. Також, з вказаним контрагентом укладено договір поставки № 27-08/10 від 27.08.2010 р. на поставку продукції електротехнічного призначення згідно специфікації, договір поставки № 1 від 18.01.2010 р. (а.с. 59-79 т. 1).

Окрім того, між ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та ТД "Енергомир" укладено договір № 291 від 22.03.2011 р. на закупівлю товарів електротехнічного обладнання (а.с. 80-84). Строк дії договору-до 31.12.2011 року.

На виконання, укладених угод між ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та ТОВ "Комплектенергопоставка" та ТД "Енергомир" позивачем був отриманий товар, що підтверджується накладними та прибутковими ордерами, які в повній мірі досліджені судом першої інстанції (а.с.1-2, 123 т. 2, а.с. 146 т. 3). Також, від контрагентів ТОВ "Комплектенергопоставка" та ТД "Енергомир" позивач отримав податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи та досліджені судом першої інстанції (а.с. 98,99 т.1, 3-122 т. 2).

Факт розрахунків з постачальниками підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 100 - 250 т. І).

Наявність вказаних документів представником відповідача в суді першої інстанції та при розгляді справи в апеляційній інстанції не заперечується, як і того, що вказані документи оформлені належним чином.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на

територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі

при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/ або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події яка відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Порядок виписки податкової накладної та умови її виписки урегульовано п. 201.4. ст. 201 ПК України.

За змістом п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту ( п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Виходячи з приписів зазначених правових норм та на підставі доказів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи, які належним чином оформлені, а тому позивач правомірно включив суму ПДВ до податкового кредиту при придбанні товару в березні 2011 року.

Також, є обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень відповідача про нікчемність угод, укладених між ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та ТОВ "Комплектенергопоставка" та ТД "Енергомир", оскільки такі твердження не узгоджуються з нормами ст. ст. 203, ч.2,215 ЦК України.

Як встановлено судом, укладені угоди спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не містять положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Окрім того, слід зазначити, що судом належними доказами встановлено реальне настання правових наслідків за цими угодами, оскільки контрагенти виконують взяті на себе зобов'язання по продажу та доставці електротехнічної продукції та палива. Учасники зазначених господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції. Про те, що придбані товари використані в господарській діяльності, також, не заперечувалося представником відповідача при розгляді справи в апеляційній інстанції.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від контрагентів підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІУ, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Доводи апелянта про те, що факт отримання товару позивачем не підтверджується, оскільки відсутні товарно-транспортні накладні, спростовані судом першої інстанції. Окрім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" здійснював вантажні перевезення власним автотранспортом, наявність якого підтверджується відомістю (а.с. 147-157 т. 3). Відповідно до п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. №207 - юридична особа, яка здійснює вантажні перевезення для власних потреб повинна мати наступні документи: накладна, яка підтверджує право власності на вантаж, посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб, талон про проходження державного технічного огляду, полі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, дорожній лист.

Обов'язковість товарно-транспортних накладних та подорожніх листів для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг з перевезень передбачена Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р. , скільки при перевезеннях використовувався власний автотранспорт, договір перевезення не укладався.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" лютого 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: ОСОБА_4 ОСОБА_2

Повний текст ухвали виготовлено 25.05.2012 року

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" вул.Пушкінська,32/8,м. Житомир,10014

3- відповідачу ОСОБА_5 податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014