Постанова № 4606938, 08.07.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2009 р. Справа № 2-а-2601/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Драчук Тетяна Олександрівна,

При секретарі судового засідання: Димчишина Тетяна Вікторівна

За участю представників сторін:

позивача : представника прокуратури Вінницької області ОСОБА_1

представника ГДІ на автомобільному транспорті у Вінницькій області ОСОБА_2

у відсутності відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: прокурора Піщанського району Вінницької області в інтересах держави в особі-

Головної державної інспекції та автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: ОСОБА_3

про: стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.

ВСТАНОВИВ :

В травні 2009 року прокурор Піщанського району Вінницької області звернувся в суд в інтересах держави в особі Головної державної інспекції (далі-ГДІ) на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 грн., за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Позов мотивовано тим, що постановою начальника Територіального управління ГДІ на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 067083 від 1.12.2008 року до відповідача застосована фінансова санкція у розмірі 1700 грн., за порушення вимог статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3, зазначену постанову не оскаржив, в строки встановлені законом на добровільну сплату застосованих фінансових санкцій, не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету держави, прокурор вимушений звернутись до суду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному об'ємі.

Представник ГДІ на автомобільному транспорті у Вінницькій області підтримав заявлений в їх інтересах позов та просив щодо його задоволення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, хоча про час, дату та місце розгляду справи, він був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 307601 від 25.06.2009 року (а.с.26).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника прокуратури Піщанського району, представника ГДІ на автомобільному траспорті у Вінницькій області, оцінивши докази в обгрунтування та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є суб"єктом підприємницької діяльності, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_1, зареєстрований 29.11.2005 року під номером запису 21620000000000467.

24 жовтня 2008 року державними інспекторами Територіального управління ГДІ у Черкаській області проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 088191 від 24.10.2008 року транспортного засобу марки Камаз 5410, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, згідно якого виявлено порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний траспорт" (далі-Закон), а саме, надання послуг з перевезення вантажу, згідно накладної №527 від 23.10.2008 року, без оформлення ліцензійної картки (а.с.10).

Постановою в.о. начальника Територіального управління ГДІ на автомобільному транспорті у Вінницькій області ОСОБА_4 №067083 від 01.12.2008 року, до ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн (а.с.7).

Дана постанова була направлена відповідачу листом №7672 від 8.12.2008 року, що підтверджується реєстром згрупованих внутрішніх відправлень (а.с.29).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, не був присутній під час розгляду справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, яке відбулось 01.12.2008 року в приміщенні Територіального управління ГДІ на автомобільному транспорті у Вінницькій області, хоча повідомлений був завчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 615295 від 26.11.2008 року (а.с.8).

Відповідно до вимог статті 48 Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Постанова про накладення фінансових санкцій ОСОБА_3 не оскаржена в передбаченому законодавством порядку, хоча і жодних доказів її виконання в добровільному порядку, матеріали справи не містять.

Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами держаної виконавчої служби.

Несплата фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави.

Згідно положень частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З приписів ст.ст. 71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Поряд з цим суд наголошує, що оскільки відповідач - ОСОБА_3 скоїв порушення законодавства про автомобільний транспорт здійснюючи свою підприємницьку діяльність, будучи зареєстрованим як фізична особа - підприємець, тому і фінансова санкція в сумі 1700 грн. має бути стягнута з нього як з підприємця.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем та прокурором докази, а також беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 1700 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (р/р №31111106700002, код ЄДРІЮУ 34701167, державний бюджет м. Вінниці, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниці МФО 802015) фінансові санкції у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено 9.07.2009 року.

Суддя Драчук Тетяна Олександрівна