Постанова № 4606776, 03.06.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2009 р. Справа № 2-а-2225/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сторчака Володимира Юрійовича,

При секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні

За участю представників сторін:

позивача : Данільцев Ю.М.- представник

відповідача : ОСОБА_1., ОСОБА_2 - представник

розглянувши матеріали справи

за позовом: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Подано позов Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції ( надалі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1( надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 211116,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт №311/17-116/2587915874 від 30.09.2008 року. В акті зафіксовано порушення пп.пп.7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та пп.17.1.3 п.17.3 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111 (із змінами та доповненнями) та донараховано фізичній особі-підприємцю Степанюку Сергію Павловичу основний платіж по податку на додану вартість в сумі - 140745,0 грн. та штрафної санкції по податку на додану вартість в сумі - 70372,5 грн.. На підставі вказаного акта позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0038001730/0 від 13.10.2008 року про стягнення з відповідача штрафної санкції по податку на додану вартість на загальну суму - 211117,5 грн..

Однак, як зазначає позивач, донарахована сума податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №0038001730/0 від 13.10.2008 року на загальну суму - 211117,5 грн. є узгоджена але не сплачена відповідачем до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених в запереченні на позов від 18.05.2009р..

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1зареєстрований Іллінецькою районною державною адміністрацією 29.02.2000 року, взятий на облік Іллінецькою МДПІ як платний податків 01.03.2000 року, ідентифікаційний кодНОМЕР_1.

 Як встановлено судом у період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року на підставі направлення №444 від 08.09.2008 року Іллінецької МДПІ у відповідності з вимогами ч. і ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) головним державним податковим ревізором-інспектором Крицаль О.І. проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у відповідності до затвердженого переліку питань, наведеного в додатку до акта перевірки та згідно плану - графіку проведення перевірок.

Згідно п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. N 509-XII ( 509-12 ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Про перевірку суб'єкта підприємницької діяльності повідомлено листом від 22.08.2008 року №5185/3-17, який отримано 27.08.2008 р..

Перевірку проведено з відома та в присутності платника податків ОСОБА_1

За результатами перевірки складено акт №311/17-116/2587915874 від 30.09.2008 року в якому зазначено порушення пп.пп.7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та пп.17.1.3 п.17.3 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом  та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111 (із змінами та доповненнями).

Пп. 3 п.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів, у встановлені Законами терміни. В той же час згідно ч. 1 ст. 11 даного Закону відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Відповідно до пп. пп.7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідачем в листопаді 2007 року включено до податкового кредиту суму ПДВ з податкової накладної №43 від 01.11.2007 року на загальну суму 131858,66 грн. сума ПДВ 21976,44 грн. та в лютому 2008 року включено до податкового кредиту суму ПДВ з податкової накладної №26/12 від 26.12.2007 року на загальну суму 361555,12 грн. сума ПДВ 60259,19 грн. Вказані податкові накладні отримані від ТОВ “Укрсільгосппродукт”, м. Київ.

 Згідно центральної бази даних Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, станом на 24.12.2008 року, ТОВ "Укрсільгосппродукт" рахується як платник податків по якому триває ліквідаційна процедура, оскільки відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2002 року скасовано державну реєстрацію ТОВ “Укрсільгосппродукт”.

 Згідно Єдиного реєстру платників ПДВ, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі актом від 31.03.2003 року №158 анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість - ТОВ “Укрсільгосппродукт”№НОМЕР_1, індивідуальний податковий номерНОМЕР_2, виданого 30.09.1999 року на бланку форми №5-р серія НВ №776197.

Положенням "Про реєстр платників податку на додану вартість", затвердженим Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000р. зі змінами та доповненнями, встановлено, що свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням свідоцтва органи ДПС здійснюють виключення платника ПДВ з Реєстру.

Також відповідно до п.25.3 „Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України №79 від 01.03.2000 р., за наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, орган державної податкової служби здійснює таке анулювання на дату подання заяви або затвердження акта про анулювання реєстрації, якщо не визначений граничний термін дії Свідоцтва або дата втрати особою статусу платника ПДВ, або коли є підстави для анулювання до закінчення терміну дії Свідоцтва.

Отже, відповідач не мав права на включення до податкового кредиту сум ПДВ (82235,63 грн.) по операціях проведених в листопаді (21976,0 грн.) та грудні 2007 року (60259 грн.) з ТОВ “Укрсільгосппродукт”, адже відповідно до п.2 “Порядку заповнення податкової накладної”затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 року №233/2037 (із змінами та доповненнями) передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Станом на 31.03.2003 року ТОВ "Укрсільгосппродукт" виключено з Єдиного реєстру платників ПДВ.

Відповідно до п.5 даного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у пункті 2 даного Порядку.

В березні 2008 року відповідачем включено до податкового кредиту суму ПДВ з податкової накладної №3 від 12.03.2008 року на загальну суму 351039,86 грн. сума ПДВ 58506,64 грн. Дана податкова накладна, отримана від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номерНОМЕР_4. Однак, як встановлено при перевірці, відповідно до свідоцтва про смерть №НОМЕР_5серія 1-АМ від 03.01.2008 року громадянин ОСОБА_3 рахується померлим.

 Відповідно до ст. 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) “Поняття фізичної особи”. Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Стаття 25 ЦК України визначає, що цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Відповідно до ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх не виконання.

Ст. 50 ЦК України передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

За результатом аналізу даних норм чинного законодавства та обставин встановлених при проведенні перевірки слідує, що фізична особа-підприємець Ващук Станіслав Петрович згідно свідоцтва про смерть серії 1-АМ №НОМЕР_5рахується померлим з 03.01.2008 року.. Відповідно до ч.2 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність ОСОБА_3 припинена у момент смерті, а саме 03.01.2008 року. Відповідно з 03.01.2008 року припинена і цивільна дієздатність ОСОБА_3 (ст. 30 ЦК України).

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

На момент здійснення господарської операції 12.03.2008 року ФОП ОСОБА_3 не міг самостійно проводити господарську операцію, не міг проявити будь-якої ініціативи щодо проведення господарських операцій. Даний факт свідчить про те, що даної операції ФОП ОСОБА_3 не проводив, а відповідно і виписувати будь яких підтверджуючих документів не міг.

Відповідно до п.2 “Порядку заповнення податкової накладної" затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 року №233/2037 (із змінами та доповненнями) передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість

На підставі вище викладеного суд прийшов до висновку, що відповідач не мав права на включення до податкового кредиту суму ПДВ (58510 грн.) по операції проведеній в березні 2008 року з ФОП ОСОБА_3, адже на момент проведення операції та виписки податкової накладеної особа, а саме ОСОБА_3 не міг особисто виписати дану податкову накладну, а відповідно до п.5 даного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у пункті 2 даного Порядку.

З огляду на викладене судом вбачається, що податкова накладна №3 від 12.03.2008 року в силу п.5 Порядку є недійсною, а отже не є підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідачем не підтверджено суму податкового кредиту на суму 140745 грн. та відповідно до пп.17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111 (із змінами та доповненнями) нараховано штрафну санкцію у розмірі 50% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) в розмірі 70372,5 грн. Загальна сума донарахованого відповідачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість становить 211117,5 грн.

У зв'язку з вказаними порушеннями в акті перевірки відповідачу донараховано основний платіж по податку на додану вартість в сумі - 140745,0 грн. та штрафної санкції по податку на додану вартість в сумі - 70372,5 грн..

За результатами перевірки позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0038001730/0 від 13.10.2008 року.

Податкове-повідомлення рішення №0038001730/0 від 13.10.2008 року прийняте у зв'язку з порушенням відповідачем пп. пп. 7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) відповідно до пп,17.1.3 п.17.3 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111 (із змінами та доповненнями) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше десяти оподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули, відповідачу донараховано основного платежу по податку на додану вартість в сумі - 140745,0 грн. та штрафної санкції по податку на додану вартість в сумі - 70372,5 грн..

Згідно вимоги п.п. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутись до контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватись документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідачем проводилось апеляційне оскарження податкового повідомлення-рішення №0038001730/0 від 13.10.2008 року. За результатами апеляційного оскарження рішеннями Іллінецької МДШ, ДПА у Вінницькій області та ДПА України податкове повідомлення-рішення №0038001730/0 від 13.10.2008 року на загальну суму - 211117,5 грн. залишено без змін.

Відповідно до вимог ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 року №2181-111 (із змінами та доповненнями) податкове зобов'язання донараховане платнику податків ФОПОСОБА_1в сумі 211117,50 грн. є узгодженим.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове забов"язання, самостійно визначене платником податків в податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. В той же час згідно п. 5.2.1. ст. 5 даного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Вимоги ч. 4 ст. 70 КАС України вказують що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В даному випадку рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0038001730/0 від 13.10.2008 року прийняте на підставі акту перевірки, висновки якого містять в собі належно обґрунтовані фактичні обставини виявленого порушення, а отже таке рішення прийняте позивачем правомірно та відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи заборгованість відповідача в розмірі 211116,89 грн. на час звернення до суду з боку відповідача не сплачена, а рішення про їх застосування не оскаржувалось , тобто є узгодженим.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, тому підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити .

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_5 в ВФ "Приватбанк", МФО НОМЕР_6 , ідент. номерНОМЕР_1) за рахунок майна заборгованість по податку на додану вартість в сумі 211116 грн. ( двісті одинадцять тисяч сто шістнадцять) 89 коп. за порушення податкового та валютного законодавства на користь місцевого бюджету Іллінецького району (платіж 14010100, код 34701298, р/р№31116029700162, банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 05.06.09

Суддя Сторчак Володимир Юрійович