Рішення № 46064549, 26.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2015Справа №910/10981/15

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан Груп"

про стягнення 281 319,10 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан Груп" про стягнення з останнього заборгованості за кредитом у сумі 123 908,22 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 110 051,06 грн. та пені в сумі 47 359,82 грн.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання представників позивача та відповідача, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 09.07.2013 між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк", далі Банк, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сапсан Груп", далі Клієнт, було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої Клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", далі Умови, тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 09.07.2013 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до даного договору Клієнту було відкрито поточний рахунок №26009055310556.

Згідно з п. 3.1.1.73 Умов послугу "Гарантований платіж" Банк надає для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентом, а також між Клієнтом і Банком. Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт-платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банку як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Пунктом 3.2.2.1 Умов визначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Після отримання Банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, Банк розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75 Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.2 Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менше ніж 5 грн.) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31 день заборгованість по кредиту стає простроченою при цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Після укладення договору відповідач користувався послугою "Гарантований платіж", який надавався для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами. Позивач стверджує, що свої зобов'язання виконав належним чином, своєчасно проводив гарантований платіж ініційований Клієнтом, однак, 15.08.2013 на рахунку відповідача з'явилася прострочена заборгованість, яка не була погашена в момент, коли відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, тим самим порушив умови договору.

Відповідно до п. 3.2.2.7.5 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.2.2.10.7 Умов передбачено, що строки позовної давності за вимогами при стягненні кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Позивач зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме своєчасно проводив гарантований платіж ініційований Клієнтом. Відповідач згідно умов договору зобов'язаний здійснювати погашення кредиту, але свої зобов'язання не виконав, позивач направив на адресу відповідача претензію від 16.03.2015 в якій просив погасити прострочену заборгованість, але відповідач дану вимогу не виконав. Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Сапсан Груп" своїх зобов'язань за договором, позивач намагається стягнути з нього прострочену заборгованість за тілом кредиту в сумі 123 908,22 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 110 051,06 грн.

Пунктом 3.2.2.10.6 Умов визначено, що при порушенні Клієнтом зобов'язань, передбачених п. 3.2.2.1 договору, Банк несе відповідальність перед Клієнтом виключно шляхом сплати пені у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, яка нараховується на протязі 30 днів з моменту виникнення відповідного обов'язку. За несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 47 359,82 грн.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 2 ст. 1056 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, своєчасно проводив гарантований платіж ініційований Товариством з обмеженою відповідальністю "Сапсан Груп". Відповідач свої зобов'язання не виконав, порушив умови договору, прострочив строки повернення кредитних коштів за послугою "Гарантований платіж" та сплати процентів за користування кредитними коштами. Враховуючи те, що зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, відповідачем не надано суду належних доказів його виконання, або неможливості такого виконання, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 123 908,22 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 110 051,06 грн. слід задовольнити.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 3 цієї статті передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.2.10.6 Умов, сторонами було закріплено інший порядок нарахування пені, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 47 359,82 грн.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 5 626,38 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сапсан Груп".

Судом на час розгляду спору дотримувалися вимоги відносно усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, здійснювалися заходи щодо дотримання поваги до них. Однак, як свідчать винесені судом процесуальні документи, представник відповідача двічі не виконав вимоги суду щодо забезпечення участі у судовому засіданні свого представника, наведення вимог та заперечень відносно пред'явленого позивачем позову та стягнення з нього заборгованості.

Оцінивши фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що у діяльності підприємства відповідача існують недоліки, зокрема, неналежне ставлення його посадових осіб до своїх обов'язків, відсутністю належної правової оцінки спірним правовідносинам, нездійснення належного контролю за виконанням своїх зобов'язань, бракує організація претензійно-позовної роботи на підприємстві, мають місце факти ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону, а саме, не з'явлення до судового засідання, не надання письмового відзиву на позов, доказів виконання своїх грошових зобов'язань за договором, що розглядається судом як затягування судового процесу.

З урахуванням даних обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход державного бюджету України штраф у сумі 100 грн., передбачений п. 5 ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону та надіслати на його адресу окрему ухвалу згідно вимог ст. 90 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.06.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 611, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, п.5 ч. 1 ст. 81, ст. 82, 82-1, 83, 84, ч. 2 ст. 85, 90 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан Груп" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан Груп", 01133, м. Київ, пров. Щорса, буд. 5А, оф. 160, код ЄДРПОУ 38546229, на користь:

- Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитом у сумі 123 908,22 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 110 051,06 грн., пеню в сумі 47 359,82 грн. та судовий збір у розмірі 5 626,38 грн., видавши наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан Груп", 01133, м. Київ, пров. Щорса, буд. 5А, оф. 160, код ЄДРПОУ 38546229, в доход державного бюджету України штраф у сумі 100 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 01.07.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко