Рішення № 46064526, 30.06.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" червня 2015 р. Справа № 906/573/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі Поливко М.С.

за участю представників сторін:

- від позивача: ОСОБА_1 - представник за довір. від 05.01.2015

- від відповідача: не прибув

- від третьої особи-1: ОСОБА_2 - представник за довір. від 13.05.2015 № 324

- від третьої особи-2: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства теплозабезпечення (м. Коростень)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства №2 (м. Коростень, Житомирська область)

2) ОСОБА_4 міської ради (м. Коростень, Житомирська область)

про стягнення 7682,89 грн

У відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України, розгляд спору було продовжено на п'ятнадцять днів

Згідно зі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 12.06.2015 було оголошено перерву до 15:30 17.06.2015

Комунальним підприємством теплозабезпечення (м. Коростень) подано до господарського суду позов про стягнення з ФОП ОСОБА_3 7682,89 грн збитків, завданих в результаті позадоговірного споживання теплової енергії.

Ухвалою від 20.04.2015 господарський суд порушив провадження у справі, призначив засідання суду; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КВРЖЕП №2 (,м. Коростень).

Ухвалою від 17.06.2015 господарський суд продовжив строк вирішення спору по 02.07.2015; розгляд справи відклав; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 міську раду; зобов'язав сторін та третіх осіб надати необхідні документи.

В засіданні суду представник позивача позов підтримала в повному об'ємі з підстав, викладених у позовній заяві та поясненні від 13.05.2015 щодо обґрунтування розрахунку приведеної площі, де зазначається, що у разі відсутності засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання; до пояснення долучено копії розпорядження ОСОБА_4 міської ради, відповідно, від 09.10.2012 №235 про початок опалювального сезону та від 12.02.2013 №90 про закінчення опалювального сезону в м. Коростені; в засіданні суду просила долучити до матеріалів справи докази направлення копії позовної заяви з додатками ОСОБА_4 міській раді (а. с. 44 - 52, 126, 127).

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; в попередніх судових засіданнях проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 28.05.2015, вих. № 2 (а. с. 62 - 66), в якому повідомлено, що договір на надання послуг з теплопостачання між сторонами спору не укладався; з пропозицією укласти вказаний договір позивач звернувся до відповідача 15.04.2013, тобто фактично вже після опалювального сезону; розрахунок суми боргу, який, на думку позивача, є доказом факту наявності боргу перед ним, не може вважатися належним та допустимим доказом споживання теплової енергії, оскільки не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку про витрати виконавця послуг по наданню послуг орендованому приміщенню.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву наголошує, що позивач не надав доказів про покази загально - будинкового лічильника теплової енергії, які є єдиною підставою для нарахування плати за послуги з централізованого опалення. Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження існування між сторонами правовідносин з постачання позивачем відповідачу теплової енергії, що могло б свідчити про виникнення зобов'язання відповідача з оплати наданих послуг, не надано жодних документів, підписаних обома сторонами, в яких було б обумовлено обсяги, характер послуг, що замовляються, характеристика об'єкта (об'єктів) теплопостачання, порядок обліку чи розрахунку кількості спожитої теплової енергії, відповідач вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Одночасно, представник відповідача в попередніх засіданнях суду повідомив, що послуги з теплопостачання в орендованому приміщенні надавалися неякісно, у зв'язку з чим в опалювальний період відповідачем використовувалися електроприлади обігріву.

Представник Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства №2 (третя особа 1) позовні вимоги підтримала в повному об'ємі, в засіданні суду 29.05.2015 надала лист від 28.05.2015, вих. №285, направлений на адресу позивача, в якому повідомлено, що приміщення по вул. Крупської, 7 приєднано до мережі центрального теплопостачання; нежитлове приміщення комунальної власності в зазначеному будинку не від'єднувалось від внутрішньобудинкової системи теплопостачання в період з 15.10.2012 по 15.04.2013, а також те, що орендар не звертався в зазначений період з проханням від'єднати вказане приміщення від системи теплопостачання; скарги на відсутність тепла не надходили (а. с. 91).

Представник ОСОБА_4 міської ради (третя особа 2) в засідання суду не прибув. 30.06.2015 до суду від Коростенької міської ради надійшло пояснення від 26.06.2015, вих. №196, в якому, зокрема, зазначено про підтримання позовних вимог в повному об¦9ємі з підстав, в ньому викладених, та вказано про розгляд справи без участі представника органу місцевого самоврядування (а. с. 122 - 125).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та третьої особи 1, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради від 03.10.2012 № 445 "Про затвердження протоколу №2 засідання постійно діючої комісії по передачі майна в оренду та надання дозволу комунальному виробничому житловому ремонтно - експлуатаційному підприємству №2 на укладення з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 договору оренди частини нежитлового приміщення, розташованого по вул. Крупської, 7 в м. Коростені" (а. с. 57), між Комунальним виробничим житловим ремонтно - експлуатаційним підприємством №2 (третя особа 1/ орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (відповідач/орендар) було укладено договір оренди №29 об'єкту нерухомості, іншого комунального майна від 03.10.2012 (далі - Договір оренди - а. с. 8 - 10), згідно з яким орендодавець передає а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення розміром 81,4 кв.м в м. Коростені по вул. Крупської,7 з метою використання під магазин по продажу непродовольчих та продовольчих товарів з терміном оренди з 03.10.2012 по 03.09.2015.

03.10.2012 між орендарем та орендодавцем був складений Акт прийняття - передачі об'єкту оренди (комунального майна), в якому зазначено, що до складу об'єкта оренди входить три кімнати, туалет, інженерне обладнання: водопроводи з довжиною мереж 10 м/п, каналізація з довжиною мереж 3,5 м/п, центральне опалення з довжиною мереж 21 м/п, 6 регістрів, а також зазначено, що приміщення придатне для використання (а. с. 11).

Пункт 7.2 Договору оренди передбачено обов'язок орендаря на протязі одного місяця після укладення договору оренди укласти договори про надання комунальних послуг (електро-, водо-, газо-, теплопостачання) послуг зв'язку тощо.

Таким чином, відповідач, враховуючи вказаний пункт договору, повинна була до 03.11.2012 укласти договори з відповідними постачальницькими організаціями.

Крім того, як вбачається з розпорядження Коростенського міського голови від 09.10.2012 №235 "Про початок опалювального сезону в м. Коростені", зобов'язано підприємства, у станови та організації, які надають послуги з постачання теплової енергії, в зв'язку із зниженням середньодобової температури нижче + 8 градусів по С, розпочати опалювальний сезон (а. с. 52).

У розпорядженні Коростенського міського голови від 12.04.2013 №90 "Про закінчення опалювального сезону в м. Коростені" зазначено про закінчення опалювального сезону 2012-2013 років 15 квітня 2013 року (копія на а. с. 51).

Однак, як вказано у позовній заяві, відповідач не уклала договір про надання послуг з централізованого опалення, тому позивачем на її адресу було направлено пропозицію щодо укладення угоди, вих. №72 від 15.04.2013, з додатками у вигляді двох екземплярів договорів № 420 про надання послуг з централізованого опалення від 01.04.2013 для подальшого підписання та повернення одного екземпляру на адресу позивача (а. с. 15).

Вказаний лист-пропозицію разом з додатками представником позивача подано до поштового відділення для відправки 15.04.2013, про що свідчить штемпель, проставлений у нижньому правому куті складеного позивачем опису поштового відправлення вкладення в цінний лист, направлений на адресу відповідача (а. с. 16).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

З наведеного вбачається, що опис вкладень в поштовий конверт є належним доказом відправлення відповідачу пропозиції щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та засвідчує факт виконання позивачем обов'язку щодо звернення до відповідача з пропозицією правового оформлення дійсних правовідносин сторін з приводу споживання відповідачем теплової енергії в орендованому приміщенні.

22.05.2013 виконавчим комітетом ОСОБА_4 міської ради було прийнято рішення №209 "Про надання дозволу Комунальному підприємству №2 на розірвання договору оренди нежитлового приміщення, розташованого по вул. Крупської, 7, укладеного з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3П." (а. с. 24).

22.05.2013 між орендодавцем та орендарем був складений акт прийняття - передачі об'єкту оренди (комунального майна) (а. с. 55). відповідно до якого балансоутримувачу повернуто орендоване майно. Таким чином, дія Договору оренди №29 об'єкту нерухомості, іншого комунального майна від 03.10.2012 припинилась.

20.06.2013 позивач направив відповідачу претензію (вих. №961) про відшкодування матеріальних збитків на суму 7682,89 грн з відповідними документами, в тому числі, розрахунком суми матеріальних збитків в розмірі 7682,89 грн, рахунком-фактурою та актом виконаних робіт (копія на а. с. 17, 18). Вказана претензія разом з переліком доданих до неї документів була прийнято відділенням поштового зв'язку до відправлення відповідачу 20.06.2013, про що свідчить поштовий штемпель на описі вкладення в цінний лист (а. с. 19).

10.02.2015 позивачем повторно з метою досудового врегулювання спору було направлено на адресу відповідача претензію від 09.02.2015 (вих. № 161) (а. с. 20), до якої знову додано, зокрема, розрахунок боргу та акт прийняття-передачі (докази направлення на а. с. 21, 117, 118), однак відповіді від відповідача на вказану претензію позивачем отримано не було, що стало підставою звернення позивача з позовом до господарського суду Житомирської області у даній справі про стягнення з відповідача 7682,89 грн збитків, завданих в результаті позадоговірного споживання теплової енергії.

У позовній заяві зазначено, що під час розрахунку вартості позадоговірного споживання теплової енергії позивачем враховано, що, оскільки ні приміщення, яке орендується відповідачем, ані багатоквартирний житловий будинок по вул. Крупської,7, у якому розміщене це приміщення, не було обладнано засобами обліку теплової енергії, тому визначення обсягу теплової енергії, витраченої на обігрів, визначено на підставі КТМ 204 України 246-99., і вказано у Гкал, які в подальшому застосовуються у розрахунку умовно - змінної складової тарифу. Для обрахування вартості послуг з теплопостачання підприємству було затверджено двоставковий тариф. Розрахунки двоставкових тарифів здійснювались у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», та Постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 № 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" (із змінами та доповненнями); на підставі вищезазначених нормативних актів, відповідачу нарахована оплата за надані послуги по теплопостачанню на суму 7682,89 грн, що являється збитками, завданими відповідачем в результаті позадоговірного споживання теплової енергії.

Оцінивши надані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Згідно з п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Як зазначено у довідці КВЖРЕП №2 від 25.05.2015 №285 нежитлове приміщення комунальної власності по вул. Крупської, 7 площею 81,4 кв. м не від'єднувалось від внутрішньобудинкової системи теплопостачання з 15.10.2012 по 15.04.2013; орендар не звертався в зазначений період з проханням від'єднати приміщення від системи теплопостачання, а також те, що скарги на відсутність тепла не надходили (а. с. 91).

Таким чином, жодних належних та допустимих доказів відключення приміщень відповідача від системи опалення вказаного житлового будинку, як і відключення від системи взагалі, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов'язок своєчасного укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно із 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, (далі за текстом - Правила) користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією відповідно до типових договорів, форми яких затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Таким чином, діючим законодавством України передбачено, що постачання теплової енергії здійснюється за договором купівлі-продажу, обов'язок із своєчасного укладення якого покладено саме на споживача теплової енергії.

Цей обов'язок, в свою чергу, відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному в п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що позивач свій обов'язок щодо надіслання відповідачу пропозиції про укладення вищевказаного договору виконав, натомість відповідач ухилився від виконання свого зобов'язання, передбаченого п. 7.2 Договору оренди, порушивши ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово - комунальні послуги".

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, споживачі зобов'язані оплатити житлово - комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. У свою чергу відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Аналогічна правова позиція з викладена в постанові Верховного Суду України № 6-59цс13 від 30.10.2013).

Крім того, згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України в постанові № 3-38гс11 від 16.05.2011, споживання енергії за відсутності договору надає право постачальнику енергії на стягнення зі споживача у даному випадку вартості спожитої ним енергії на підставі статей 1212 та 1213 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За ст. 1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Майном у сфері господарювання визначається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів ( ч. 1 ст. 139 Господарського кодексу України).

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесені законодавством до основних фондів (ч. ч. 2,4 ст. 139 ГК України).

Отже, теплова енергія як об'єкт надання послуг є майном позивача, споживачем якого виступив відповідач. Звідси у відповідача існує обов'язок розрахуватися за використану ним теплову енергію, що належить позивачу, за цінами, розрахованими відповідно до тарифів, встановлених для такого виду житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Станом на момент винесення рішення у даній справі, відповідач доказів повернення коштів за безпідставно отримане майно (теплову енергію) не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача 7682,89 грн, безпідставно отриманих ним в наслідок позадоговірного споживання теплової енергії, є обґрунтованою, заявленою відповідно до чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Разом з тим, при розгляді справи судом встановлено вину ОСОБА_4 міської ради у спорі, що виник, виражену у формі бездіяльності посадових осіб щодо виконання покладених на них законом обов'язків з контролю за орендованим відповідачем майном, що грубо порушує вимоги чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема, органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Згідно із статтею 19 цього ж Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються, зокрема, органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Приписами ст. 32 названого Закону передбачено, що контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до цього Закону здійснюють державну політику у сфері оренди.

Контроль за використанням іншого окремого індивідуально визначеного майна, переданого в оренду, здійснюють органи, уповноважені управляти підприємством, яке є орендодавцем цього майна.

З матеріалів справи вбачається, що нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Коростень, вул. Крупської, 7, яке використовувалось відповідачем на підставі договору оренди об'єкту нерухомості №29 від 03.10.2012 належить до комунальної власності територіальної громади м. Коростеня.

Отже, контроль за використанням вищевказаного майна, переданого в оренду покладається безпосередньо на ОСОБА_4 міську раду.

Частинами 1,2,3 ст. 90 ГПК України передбачено, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про надіслання окремої ухвали ОСОБА_4 міській раді Житомирської області з метою виявлення причин порушення вимог чинного законодавства, їх усунення та недопущення подібних порушень у подальшому.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 90 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (10003, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплозабезпечення (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Кірова, 8а, код ЄДРПОУ 31871157):

-7682,89 грн. - збитків, завданих в результаті позадовговірного споживання теплової енергії;

-1827,00 грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.07.2015

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу - рек.

4 - Комунальне виробниче житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство №2, 11500, м. Коростень, вул. Крупської, 5

5 - ОСОБА_4 міській раді (11503, м. Коростень, вул. Грушевського, 22)