Постанова № 46063727, 01.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р. Справа№ 910/2699/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Борисюк О.В., дов. № 196-185/КР від 12.01.15 р.;

від відповідача - Вансович О.В., дов. № 7 від 05.01.15 р.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Комунального підприємства «Київреклама» виконавчого

органу Київської міської ради (Київська міська державна

адміністрація)

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.04.2015 року

у справі № 910/2699/15-г (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Комунального підприємства «Київреклама» виконавчого

органу Київської міської ради (Київська міська державна

адміністрація)

до Київського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 року по справі № 910/2699/15-г у задоволенні позову відмовлено.

Повернуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Київреклама» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 609,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство «Київреклама» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 року по справі № 910/2699/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київреклама» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О. та призначено до розгляду на 27.05.2015 року.

У судовому засіданні 27.05.2015 року було оголошено перерву до 01.07.2015 року

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного суду від 01.07.2015 року змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 року справу прийнято у зазначеному складі суду.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Комунального підприємства «Київреклама» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 року по справі № 910/2699/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

- визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

- визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

- примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

- накладення штрафу;

- блокування цінних паперів;

- усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію;

- скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно зі статтею 19 цього Закону;

- оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством;

- закриття провадження у справі.

24.09.2014 року рішенням Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 98/02-р/к у справі № 42-04/04.14 «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК) визнано, що Комунальне підприємство «Київреклама» протягом періоду з 22.09.2011 року до 20.08.2014 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання у тимчасове користування місць для розміщення об'єкта зовнішньої реклами в частині нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами на місцях, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, з часткою 100 %.

Пунктом 2 Рішення АМК визнано дії Комунального підприємства «Київреклама», які полягають у неправомірному нарахуванні оплати ФО-П Пільщиковій С.І. за розміщення об'єкта зовнішньої реклами, розміщеного на фасаді нежитлового будинку за адресою пр. Перемоги, 136 (оскільки частина нежитлового будинку, де розміщено об'єкт зовнішньої реклами, належить до приватної власності) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання у тимчасове користування місць для розміщення об'єкта зовнішньої реклами в частині нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами на місцях, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, шляхом встановлення умов, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вказане вище порушення Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, АМК) накладено штраф на Комунальне підприємство «Київреклама» (далі - позивач, КП «Київреклама») у розмірі 40 000,00 гривень.

КП «Київреклама», звертаючись з позовною заявою, вважає, що спірне Рішення АМК є необґрунтованим, оскільки висновки в акті не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

З Рішення АМК встановлено, що становище КП «Київреклама» на ринку розміщення зовнішньої реклами в частині надання послуг з нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, визначалось відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.04.2002 року № 317/6605.

Згідно результатів, встановлено, що КП «Київреклама» протягом періоду з 22.09.2011 року до 20.08.2014 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання у тимчасове користування місць для розміщення об'єкта зовнішньої реклами в частині нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами на місцях, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, з часткою 100 %.

При цьому, згідно п. 15.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 року № 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Отже, відповідачем правильно у відповідності із затвердженою методикою визначено монопольне становище позивача на ринку надання у тимчасове користування місць для розміщення об'єкта зовнішньої реклами в частині нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами на місцях, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Приписами ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Жодних доказів на підтвердження того, що позивач зазнає значної конкуренції на ринку надання у тимчасове користування місць для розміщення об'єкта зовнішньої реклами в частині нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами на місцях, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, надано не було.

Слід звернути увагу на п. 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», яким встановлено, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Колегія суддів звертає увагу, що Рішенням АМК при дослідженні було встановлено наступні обставини.

02.07.2012 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (далі - підприємство) та Фізичною особою-підприємцем Пільщиковою Світланою Іванівною (далі - розповсюджувач), укладено договір № 235/12 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, за адресою м. Київ, пр. Перемоги, 136 (далі - Договір) .

За умовами Договору КП «Київреклама» розрахувало ФО-П Пільщиковій С.І. за тимчасове розміщення об'єкта зовнішньої реклами плату у розмірі 414,00 грн./місяць.

Листом № 2003-11-891/1 від 17.07.2013 року Святошинська РДА, у відповідь на запит ФО-П Пільщикової С.І. від 10.07.2013 року, повідомила, що частина нежитлового будинку за адресою пр. Перемоги, 136, площею 2 017,00 кв.м. знаходиться на балансі Центру позашкільної роботи Святошинського району м. Ки єва та належить до комунальної власності, а частина нежитлового будинку за адресою пр. Перемоги, 136, площею 6 968,3 кв.м. не належить до сфери управління Святошинської РДА.

ФО-П Пільщикова С.І. дізнавшись про те, що об'єкт зовнішньої реклами, за розміщення якого нараховується оплата у розмірі 414,00 грн./місяць, розміщено на фасадній частині тієї частини нежитлового будинку, яка не належить до комунальної власності, зверталась до КП «Київреклама» із заявами від 31.07.2012 року № 5 та від 26.02.2013 року № 4 щодо звільнення від сплати за право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкта зовнішньої реклами, оскільки частина фасаду нежитлового будинку, де розміщено об'єкт, не належить до комунальної власності, тому нарахування та отримання КП «Київреклама» плати за розміщення об'єкта зовнішньої реклами не передбачена.

Пунктом 4.12 Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року № 37/6253, встановлено, що плата за тимчасове користування місцем розміщення рекламного засобу на об'єкті, що належить до державної чи приватної (колективної) власності, здійснюється на договірних засадах між власником уповноваженим ним органом (особою) та розповсюджувачем реклами.

Проте, у відповідь на заяви ФО-П Пільщикової С.І., КП «Київреклама» листами від 10.11.2012 року № 196-14487/КР та від 13.03.2013 року № 196-3870 KP повідомило, що нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 136, належить до комунальної власності, тому звернення ФО-П Пільщикової С.І. не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 розпорядження Святошинської РДА від 29.10.2004 року № 1922 «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «О.M.C.» на експлуатацію приміщень в нежитловому будинку по пр. Перемоги 136», TOB «О.M.C.» визнано балансоутримувачем та експлуатуючою організацією приміщень загальною площею 6 968,3 кв. м у нежитловому будинку по пр. Перемоги 136.

Крім того, між ФО-П Пільщиковою С.І. та TOB «О.М.С.» був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 16.06.2006 року № 03-16/06/06. Згідно з додатком № 1 вищезазначеного договору, ФО-П Пільщикова С.І. відшкодовує TOB «О.М.С.» витрати, зокрема з утримання будівлі та прибудинкової території та комунальних послуг. Отже, утримання нежитлового будинку здійснює TOB «О.М.С.», яке несе відповідні витрати.

На запит АМК від 31.12.2013 року № 26-03/5076, TOB «О.М.С.» повідомило, що об'єкт зовнішньої реклами ФО-П Пільщикової С.І. знаходиться на фасадній частині тієї частини будинку, яка належить до приватної власності інших співвласників, зокрема ФО-П Громов, ФО П Лола та ПП «Дольче Віта», з якими ФО-П Пільщикова погодила узгоджувальну частину дозволу № 08879-05 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, видану Головним управлінням контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва.

Слід звернути увагу, що Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 16.09.2013 року № 062/8/10-8983 на звернення TOB «О.М.С.» надав КП «Київреклама» та TOB «О.М.С.» уточнюючу інформацію про те, що до комунальної власності територіальної громади м. Києва належить частина нежитлового приміщення загальною площею 2 017,00 кв. м. за адресою м. Київ, пр. Перемоги 136, а частина приміщення загальною площею 6 968, 3 кв. м. є приватною власністю.

ФО-П Пільщикова С. І. повторно звернулась до КП «Київреклама» із заявами від 21.11.2013 року № 8 та від 26.11.2013 року б/н щодо звільнення від сплати за право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкта зовнішньої реклами, оскільки фасадна частина нежитлового будинку, де розміщено об'єкт зовнішньої реклами, відноситься до частини будинку, яка є приватною власністю відповідно не належить до комунальної власності.

Листом від 11.12.2013 року № 196-17789/КР, у відповідь на заяви ФО-П Пільщикової С.І., КП «Київреклама» повторно повідомило, що нежитловий будинок, який знаходиться за адресою м. Київ, пр. Перемоги 136, належить до комунальної власності, тому звернення ФО-П Пільщикової С.І. не підлягає задоволенню.

При цьому, листом Департаменту комунальної власності м. Києва від 16.09.2013 року № 062/8/10-8983 КП «Київреклама» було відомо, що об'єкт зовнішньої реклами ФО-П Пільщикової С.І. знаходиться на фасадній частині нежитлового будинку, який належить до приватної власності. Незважаючи на це, КП «Київреклама» надіслало вимогу ФО-П Пільщиковій С.І. від 18.11.2013 року № 13644/К про заборгованість зі сплати за розміщення об'єкта зовнішньої реклами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року у справі № 910/9583/14 за первісним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» до ФО-П Пільщикової С.І. про стягнення 24 307,58 грн. та за зустрічним позовом ФО-П Пільщикової С.І. до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» про визнання договору недійсним. У задоволенні первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір №235/12 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва від 02.07.2012 року, укладений між позивачем та ФО-П Пільщиковою С.І.

Вказаним рішенням, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 06.08.2014 року та Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2014 року встановлено, що КП «Київреклама» ввело ФО-П Пільщикову С.І. в оману при укладанні Договору № 235/12 від 02.07.2012 року щодо перебування у комунальній власності місця розміщення рекламного засобу «Перукарня», тоді як місце розміщення рекламного засобу «Перукарня» знаходиться на фасаді будинку, який перебуває у приватній власності та знаходиться на балансі приватного підприємства ТОВ «О.М.С».

З вказаного вище випливає, що Договір № 235/12 від 02.07.2012 року був укладений неправомірно внаслідок того, що КП «Київреклама» надало недостовірну інформацію, а місце для розміщення зовнішньої реклами не перебувало у комунальній власності.

З огляду на зазначене, відповідач у спірному Рішенні АМК дійшов висновку, що дії КП «Київреклама», які полягають у неправомірному нарахуванні оплати ФО-П Пільщиковій С.І. за розміщення об'єкта зовнішньої реклами, розміщеного на фасаді нежитлового будинку за адресою пр. Перемоги, 136 (оскільки частина нежитлового будинку, де розміщено об'єкт зовнішньої реклами, належить до приватної власності) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання у тимчасове користування місць для розміщення об'єкта зовнішньої реклами в частині нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами на місцях, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, шляхом встановлення умов, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 98/02-р/к від 24.09.2014 року обставин справи № 42-04/04.14 вимогам закону та повноважень АМК.

Посилання апелянта на те, що розміри оплати за надання місця для розміщення реклами встановлюється місцевими радами та ним було припинено нарахування на момент винесення оскаржуваного рішення АМК, колегією не приймається, оскільки у даному випадку позивач зловживав своїм монопольним становищем та нараховував плату за Договором, проте у нього не було законних підстав для цього.

Посилання на обставини встановлені у справі № 910/11522/14, колегією також не приймаються, оскільки рішення у вказаній справі не набрало законної сили.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 року по справі № 910/2699/15-г, прийнято з повним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства «Київреклама» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Комунальне підприємство «Київреклама» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київреклама» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 року по справі № 910/2699/15-г залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/2699/15-г повернути до Господарського суду міста. Києва

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 03.07.2015 року.