Постанова № 46063652, 30.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р. Справа№ 910/6608/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Сотнікова С.В.

Пантелієнка В.О.

представники сторін:

від позивача: Матросов Д.Г.- представник (дов. № б/н від 05.02.2015),

від відповідача: Жарук С.О.- представник (дов. № 42/15 від 02.04.2015),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" в інтересах BROADCAST MUSIC, INC (BMI) на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 910/6608/15-г (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", м. Київ, в інтересах BROADCAST MUSIC, INC (BMI)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1"), м. Київ

про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 40 194,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» в інтересах BROADCAST MUSIC, INC (BMI) звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс» (Телеканал «К1») про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 40194,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.04.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 910/6608/15-г у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» в дохід державного бюджету України 1 827,00 грн судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" в інтересах BROADCAST MUSIC, INC (BMI) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 910/6608/15-г та прийняти постанову, якою позовну заяву державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", подану в інтересах BROADCAST MUSIC, INC (BMI) до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1") про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, оскільки судом в рішенні не відображено заперечення та пояснення позивача, ч. 3 ст. 15, ст.ст. 31, 32, 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 440, 443, 1109 Цивільного кодексу України.

26.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, з підстав викладених в відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (є організацією колективного управління відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління № 3/2003 від 22.08.2003.

Відповідно до угоди користувачів ІРІ, укладеної між Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори SUISA (як адміністратором системи ІРІ) та Державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав", SUISA надав Користувачеві доступ до системи ІРІ. Система ІРІ - це міжнародна база даних та інформаційна система, яка є підсистемою Загальної інформаційної системи (CIS), в якій містяться дані щодо правовласників авторських майнових прав на музичні твори, передані в колективне управління авторсько-правовим організаціям - членам CISAC.

31.12.2004 між державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав" і BROADCAST MUSIC, INC. (BMI) укладено договір про взаємне представництво інтересів.

Таким чином, позивач зазначає, що до нього на підставі одержаних повноважень за договором про взаємне представництво інтересів з іноземною організацією колективного управління BROADCAST MUSIC. INC (BMI) та на підставі ст. 21 ГПК України перейшло право на звернення за захистом порушених майнових авторських прав BROADCAST MUSIC. INC (BMI).

Так, пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» зазначено, що відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що позивач є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від № 3/2003 від 22.08.2003.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що відповідачем 31.10.2014 в період з 20 год. 07 хв. до 21 год. 09 хв. в ефірі телеканалу "К1" здійснено бездоговірне (без надання відповідного дозволу) публічне сповіщення музичних творів з текстом, майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні ДО "УААСП", а саме, твір "Crazy in Love" (виконавець Emeli Sande feat The Bryan Ferry Orchestra) та "You're Beautiful" (виконавець James Blunt). Публічне сповіщення вказаних музичних творів відбулось під час транслювання телеканалом "К1" телепередачі "КВН".

Як вбачається з матеріалів справи 01.10.2014 між відповідачем, як телекомпанією, та VIA FILM (UK) LIMITED, як правовласником, укладено ліцензійну угоду №0110/14VK1.

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.2.5. вказаної угоди, даною угодою правовласник надає телекомпанії майнові права на використання творів, у тому числі шляхом їх публічного повідомлення (телевізійного показу) на території віщання телевізійного каналу "К1" (територія України) (далі по тексту - "Територія") протягом ліцензійного терміну і відповідно з іншими умовами, зазначеними сторонами в додатку до цієї угоди, а телекомпанія виплачує правовласнику винагороду за надання майнових прав на твори в порядку і строки, встановлені в даній угоді та додатку до неї. Зазначене в даному пункті угоди право публічного сповіщення (телевізійного показу) включає право на передачу в ефір, по кабелю і через супутник кожного твору на території, при цьому кількість публічних повідомлень зазначено в додатку до цієї угоди. Права на використання творів, що передаються за цією угодою, включають в себе також і наступні права: право на виготовлення версії творів російською або українською мовою (дублювання, субтитрування, озвучення, синхронний переклад); право на виготовлення необхідної кількості ефірних копій творів для їх використання в рамках цієї угоди; право на використання фрагментів творів загальним хронометражем не більше (3) трьох хвилин з метою їх анонсування та рекламування; право на промоушн трансляцій творів в друкованих та електронних виданнях; право на розміщення або санкціонування розміщення реклами в перервах при телевізійному показі творів відповідно до діючого законодавства України.

Пунктами 5.2., 5.3. Угоди передбачено, що кожна сторона свідчить і гарантує іншій, що вона зараз ні в якій мірі, ні законодавством, ні судовим рішенням, ні іншим способом не обмежена в праві укладати і виконувати цю Угоду. Правовласник гарантує, що він володіє достатніми правами для укладення даної угоди, включаючи права інтелектуальної власності в необхідному обсязі. У разі пред'явлення третіми особами будь-яких вимог та/або претензій щодо прав, переданих телекомпанії за цією угодою, або інших вимог і / або претензій щодо творів, всю відповідальність і витрати, пов'язані з такими вимогами та / або претензіями, несе правовласник. Телекомпанія звільняється від відповідальності за такими вимогами та / або претензіями.

Додатком № 1 до ліцензійної угоди визначено обсяг творів, право на використання яких передано позивачу, серед яких містяться також випуски телепередачі "КВН".

Згідно зі ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 440 ЦК України та ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

За приписами статей 31, 32, 33 Закону, використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право та суміжні права", аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Відеограма - відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій.

Запис (звукозапис, відеозапис) - фіксація за допомогою спеціальних технічних засобів (у тому числі й за допомогою числового представлення) на відповідному матеріальному носії звуків і (або) рухомих зображень, яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою.

Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Аналізуючи вищенаведені обставини справи та норми чинного законодавства колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що здійснюючи публічне сповіщення телепередачі "КВН", позивач діяв у відповідності з умовами Ліцензійної Угоди №0110/14VK1 від 01.10.2014, укладеної з правовласником такої телепередачі.

За таких обставин, доводи позивача щодо незаконного використання відповідачем музичних творів не знаходять свого підтвердження наявними у матеріалах справи доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач належними засобами доказування не довів факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, а тому правомірно відмовив в задоволенні позову.

Таким чином, на підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги твердження скаржників, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, оскільки судом в рішенні не відображено заперечення та пояснення позивача, ч. 3 ст. 15, ст.ст. 31, 32, 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 440, 443, 1109 Цивільного кодексу України.

Хибним твердження позивача, викладеним в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає те що судом не досліджено який саме обсяг прав передано відповідачу, оскільки за наслідками дослідження положень договору № 0110/14VK1 від 01.10.2014 судом зроблено в оскаржуваному рішенні висновок, що у ліцензійному договорі визначається вид ліцензії, сфера використання об'єкта інтелектуальної власності, перелік прав що надаються за договором, способи використання об'єкта інтелектуальної власності та інше.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Оскільки позивачем не сплачено у встановленому законом порядку та розмірі суму судового збору за подання позовної заяви, суд вважає за необхідне стягнути з останнього в доход Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 910/6608/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді С.В. Сотніков

В.О. Пантелієнко