Постанова № 46063650, 01.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р. Справа№ 910/4967/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Скрипки І.М.

Самсіна Р.І.

при секретарі судового засідання Д'якова Ю.Ю.

за участю представників:

від апелянта: не з'явився.

від позивача: Задорожна Д.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015

у справі № 910/4967/15-г (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СтілАрм"

до Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд"

про стягнення 135 822,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/4967/15-г позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" до Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд" про стягнення 135 822,27 грн., задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "Трест "Південзахідтрансбуд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Також, апелянт посилається на те, що відповідач був відсутній в судовому засіданні, яке відбулося 23.03.2015 та до засідання з об'єктивних причин не зміг надати відзив на позов з відповідними доказами, а суд першої інстанції приймаючи дане рішення в першому судовому засіданні, порушив норми господарського процесуального законодавства, а саме, ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Гончарова С.А., Скрипки І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2015 колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, порушено апеляційне провадження та призначено до розгляду на 27.05.2015.

25.05.2015 до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 01.07.2015 у зв'язку з задоволенням клопотання представника апелянта.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, у зв'язку з перебування судді Гончарова С.А. у відпустці сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Скрипка І.М., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 колегією суддів в зазначеному складі прийнято справу № 910/4967/15-г до провадження у визначеному складі суддів.

В судовому засіданні 01.07.2015 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/4967/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 01.07.2015 апелянт свого представника не направив, причини неявки суду не відомі.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника апелянта за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" (далі - субпідрядник) та Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд" (далі - підрядник) 12.11.2012 було укладено договір субпідряду № 444 (далі - контракт).

Згідно з п. 1.1 Договору Генпідрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати відповідно до проектної документації та умов цього Договору, зі своїх матеріалів та/або з матеріалів Генпідрядника, власними силами та/або із залученням третіх осіб виготовлення та монтаж дверей металевих квартирних противоударних.

Відповідно до п 1.4 Договору Генпідрядник зобов'язується своєчасно прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов цього Договору.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем виконано робіт по Договору на загальну вартість 2 059 822,20 грн., що підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ 2-в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ 3.

Щомісячна оплата за виконані Субпідрядником обсяги робіт здійснюється Генпідрядником у розмірі 100 відсотків від суми, зазначеної у акті виконаних робіт форми КБ-2в та в довідці про вартість виконаних робіт форми КБ-3, за вирахуванням суми сплаченого Генпідрядником авансу.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не в повному обсязі провів розрахунку з позивачем, згідно з вищезазначеними Актами та Довідками, оплатив роботи у розмірі 1 923 999,93 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 059 822,20 грн. - 1 923 999,93 грн. = 135 822, 27 грн.

Апеляційний суд зазначає, що договір є дійсним, укладений правочин є підставою для настання відповідних прав та обов'язків між сторонами. Позивачем було надано послуги в строк передбачені договором та надавались вчасно і якісно, ніяких заперечень (претензій) від відповідача не надходило.

Таким чино, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідачем неналежно було виконано грошове зобов'язання по сплаті по договору підряду за надані послуги, він умисно не сплатив рахунок за отримані послуги, тим самим спричинивши заборгованість перед позивачем.

Як встановлено ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Щодо посилання апелянта на те, що судом першої інстанції порушено норми ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та не відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою представника відповідача, апеляційний суд зазначає наступним.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неявка представника відповідача не перешкоджала розгляду справи в суді першої інстанції за наявними у справі матеріалами, а тому, розгляд справи за відсутності представника відповідача був можливим.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/4967/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/4967/15-г - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/4967/15-г залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4967/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді І.М. Скрипка

Р.І. Самсін