Постанова № 46063620, 24.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2015 р. Справа№ 910/4915/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Ігнатьєва А.І., дов. № 31/12-14_I від 31.12.2014 року;

від відповідача - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства страхова компанія

«Інтер-Поліс»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.04.2015 року

у справі № 910/4915/15-г (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова

компанія «ВіДі-Страхування»

до Приватного акціонерного товариства страхова компанія

«Інтер-Поліс»

про здійснення страхового відшкодування у розмірі

49 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року по справі № 910/4915/15-г позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Інтер-Поліс» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» 49 000,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство страхова компанія «Інтер-Поліс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року по справі № 910/4915/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Інтер-Поліс» було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.06.2015 року.

12.06.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Інтер-Поліс» у судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надав.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року про прийняття апеляційної скарги до провадження була вручена відповідачу 02.06.2015 року.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

14.12.2013 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (далі - позивач, страховик) та Сохнич Катериною Михайлівною (далі - страхувальник) було укладено Договір CLAU № 2287 комплексного добровільного страхування наземного транспорту (далі - Договір), яким позивач застрахував автомобіль страхувальника марки Nissan X-Trail, д.р.н. АА7121НН.

14.07.2014 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю чотирьох автомобілів, що сталась по вулиці Анрі Барбюса в місті Києві, автомобіль марки Nissan X-Trail, д.р.н. АА7121НН отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 9411937 відділу ДАІ з обслуговування Печерського району РУГУ МВС України в місті Києві.

Згідно постанови Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2014 року у справі № 757/25446/14-п ДТП сталася внаслідок порушення водієм автомобіля марки Toyota Prado, д.р.н. АА3307СО Галицьким Олександром Валерійовичем вимог Правил дорожнього руху України.

Звітом № 931 від 29.07.2014 року про оцінку автомобіля марки Nissan X-Trail, д.р.н. АА7121НН, встановлено вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, яка склала 125 891,92 грн.

Загальний розмір відновлювального ремонту автомобіля Nissan X-Trail, д.р.н. АА7121НН, відповідно до рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Санрайз Моторс» № СНзС-0006740 від 29.07.2014 року та акту виконаних робіт № СН3СА-006629 від 16.10.2014 року, становить 133 137,30 грн.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

На підставі страхового акту № КР-008579 від 27.08.2014 року позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 130 837,30 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 2606 від 05.09.2014 року (а.с. 44).

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Отже відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Цивільно-правова відповідальність Галицького О.В. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля марки Toyota Prado, д.р.н. АА3307СО згідно із полісом № АС/9099367 була застрахована Приватним акціонерним товариством страховою компанією «Інтер-Поліс» (далі - відповідач) (а.с. 114).

Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну, згідно вказаного полісу становить 50 000 грн., що не перевищує суму завданих збитків, а франшиза - 1000,00 грн.

Відповідно до абзацу 3 п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та ч. 17 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідача на суму страхового відшкодування виплаченого позивачем за вирахуванням франшизи та в межах ліміту відповідальності (50 000 грн. - 1 000,00 грн. = 49 000,00 грн.).

Листом від 20.11.2014 року позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою вих. № 15/04/8.04/463-14 про сплату 49 000,00 грн. (а.с. 45-46).

У зв'язку з несплатою заборгованості, позивач звернувся з позовом до відповідача та просив стягнути з останнього 49 000,00 грн.

Колегія суддів, враховуючи загальний розмір заподіяного збитку у розмірі 125 891,92 грн. (згідно звіту), межі відповідальності відповідача у сумі 50 000,00 грн. та франшизи у сумі 1 000,00 грн. (згідно полісу № АС/9099367) погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 49 000,00 грн. страхового відшкодування.

Стосовно посилання апелянта на недійсність Договору страхування з огляду на його втрату, що вбачається з довідки МТСБУ (а.с.58), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України, у разі втрати бланку полісу (бланків полісів) страховик:

- проводить службове розслідування причин втрати, отримує письмове пояснення від особи, яка втратила бланк полісу (бланки полісів), складає акт про втрату із зазначенням її причин, вживає можливих заходів для повернення втрачених бланків та притягнення до відповідальності винної у втраті особи;

- інформує відповідні правоохоронні органи про втрату бланків полісів за наявності ознак злочинів або кримінальних проступків;

- самостійно приймає рішення щодо способу оприлюднення інформації про втрачені бланки;

- вносить до ЦБ МТСБУ відомості про кожний втрачений бланк полісу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що інформація про втрату бланку полісу вноситься страховиком в базу даних МТСБУ самостійно в одноособовому порядку. При цьому МТСБУ не здійснює контроль за достовірністю наданої інформації та не вимагає підтверджень того, що усі вищеперераховані дії страховиком були здійснені.

Таким чином, лише наявність в ЦБ МТСБУ відомостей про втрату бланку полісу не може бути підтвердженням того, що бланк дійсно втрачено та він є недійсним.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року по справі № 910/4915/15-г, прийнято з повним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Інтер-Поліс» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Приватне акціонерне товариство «Інтер-Поліс» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Інтер-Поліс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року по справі № 910/4915/15-г залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/4915/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 24.06.2015 року.