Постанова № 46063483, 25.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2011 року Справа №5005/4189/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Чимбар Л.О.,

секретар судового засідання Манчік О.О.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №34 від 01.01.2011 року

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №120 від 07.04.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства Придніпровська залізниця на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011 року у справі №5005/4189/2011

за позовом державного підприємства Придніпровська залізниця, м.Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства Суха Балка, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення штрафу за неправильне зазначення у накладній відомостей про масу вантажу в сумі 2 470 грн.

В С Т А Н О В И В:

В березні 2011 року державне підприємство «Придніпровська залізниця»(далі по тексту ДП «Придніпровська залізниця») звернулось з позовною заявою до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Суха Балка»на свою користь штрафу в розмірі 2 470 грн. за неправильне зазначення останнім маси вантажу у залізничній накладній №45988952 від 02.10.2010 року та понесених судових витрат по справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011року у справі №5005/4189/2011 (суддя Коваленко О.О.), яке обґрунтоване недоведеністю позивачем поданими доказами обставин, на які він послався в позовній заяві як на підставу своїх вимог, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне зясування обставин, що мають значення для вирішення спору, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011 року у справі №5005/4189/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залізниці задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2011року здійснено заміну відповідача у справі №5005/4189/2011 відкритого акціонерного товариства «Суха Балка»його правонаступником публічним акціонерним товариством «Євраз ОСОБА_3».

Відповідач проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечує, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд в її задоволенні відмовити, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, повязані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України «Про транспорт», Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі по тексту Статут залізниць України), визначає обовязки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п.1 ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України)).

Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Накладна, у відповідності із ст.6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно ч.1 ст.22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (ч.ч.1, 2, 3 ст.23 Статуту залізниць України).

Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (ч.1 ст.30 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. (ч.1 ст.37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст.105 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ч.ч.1, 2 ст.24 Статуту залізниць України).

За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст.122 Статуту залізниць України).

Як вбачається з матеріалів справи в жовтні 2010 року зі станції Рокувата Придніпровської залізниці відповідач відвантажив вагон №59136093 з рудою залізною агломераційною на адресу відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», що підтверджується накладною №45988952 від 02.10.2010року, в свою чергу залізниця зобовязалась доставити вагон на станцію призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці і видати його вантажоодержувачу.

Користуючись правом, наданим їй ст.24 Статуту Залізниць України, залізниця перевірила правильність відомостей щодо маси вантажу, зазначеної у накладній вантажовідправником, внаслідок чого було виявлено, що у вагоні №59136093 маса нетто вантажу на 800 кг. менше, ніж зазначено у накладній, про що складено комерційний акт серії АА №035571/161 від 03.10.2010 року.

Провізна плата, як зазначено в накладній №45988952 (вагон №59136093), складає 494 грн., різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилась на станції призначення в даному випадку перевищує норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто (маса нетто по документу 65 000 кг * 1% = 650 кг, тоді як при переважуванні руди різниця між масою вантажу, що вказана відправником у накладній складає 800 кг), тому позивач, у відповідності із ст.122 Статуту залізниць України, правомірно нарахував відповідачеві штраф в сумі 2 470 грн., який має бути стягнутий з останнього.

Посилання ПАТ «Євраз ОСОБА_3»на ті обставини, що залізниця здала на підїзну колію вантажоодержувача навантажені вагони, а лише наступної доби було здійснено контрольне зважування, що є порушенням п.23 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №862/5083 (далі по тексту Правила видачі вантажів), яким зазначено, що вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, які подаються на підїзну колію, може бути заявлена в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором, з яким погодився місцевий господарський суд, колегія суддів вважає помилковим з огляду на наступне.

На станцію призначення вагон №59136093 прибув 02.10.2010 року о 15годині 50хвилин відповідно календарного штемпеля у накладній №45988952. Вантажоодержувач, відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», користуючись своїм правом, відповідно до вимог п.12 Правил видачі вантажів, оскільки ним із залізницею укладений договір про експлуатацію залізничної підїзної колії відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці №ПР/М-08-2/11-2121/НЮдч/2476а від 06.11.2008 року, звернувся до залізниці з письмовою заявкою від 02.10.2010 року о 22 год. 25 хв. з проханням виділити прийомоздавальника для переважування 5-ти вагонів, в тому числі спірного вагону. На справних, перевірених вагах вантажоодержувачем за участю прийомоздавальника станції було проведено переважування вагону №59136093 для встановлення відповідності зазначеної у накладній маси вантажу, в результаті якого виявлено на 800 кг менше руди, ніж вказано в перевізному документі. Як вбачається з розділу «Д»комерційного акту АА №035571/161 від 03.10.2010 року, погрузка вантажу у вагоні горбкувата, вище рівня бортів на 150-200 мм, слідів втрати вантажу немає, вагон прибув в технічному та комерційному відношенні справний, люки та двері закриті. Дані переважування записані в Книгу обліку контрольних зважувань і перевірки кількості вантажу у вагонах ф.ГУ-78 та засвідчені підписами представника відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»та прийомоздавальника станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Відповідно календарного штемпелю у накладній №45988952 спірний вагон одержувачу відкритому акціонерному товариству «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»поданий під вивантаження засобами одержувача 03.10.2010 року, зважування вагону проводилось, за твердженнями обох сторін, з 02 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. 03.10.2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі, невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

Строк складання комерційного акту АА №035571/161 від 03.10.2010 року відповідає вимогам п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002року за №567/6855 (далі по тексту Правила складання актів), яким зазначено, що у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем. У разі неможливості складання комерційних актів в указані терміни вони складаються в усіх випадках не пізніше наступної доби.

До того ж, залізниці, у відповідності із п.24 Статуту залізниць України, незважаючи на наявність або відсутність заявок вантажоодержувачів, з якими укладені окремі договори, надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладних.

Складання ж залізницею комерційного акта у випадках, коли вона не зобовязана видавати вантаж з перевіркою згідно зі ст.52 Статуту залізниць України, не може бути підставою для визнання відповідного комерційного акту таким, що не має доказового значення (п.3.3 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.05.2002року №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»з подальшими змінами).

Висновок місцевого господарського суду щодо порушення залізницею вимог п.7 Правил складання актів, яким передбачено, що недостача або надлишок вантажу, відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням у дорозі і прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі, визначається за результатами перевірки усієї партії одночасно виданого вантажу і оформляється одним комерційним актом, який також став підставою для відмови у задоволенні позову, колегія суддів вважає помилковим, оскільки вимоги цього пункту стосуються вантажів, які доставляються від станції відправлення до станції призначення з перевалкою чи перевантаженням у дорозі, тобто перевезень через порти, або із перестановкою вагонів із однієї ширини колії на іншу у пунктах переходу через кордон, що не має відношення до перевезення вантажу у спірному вагоні.

В п.2 зворотної сторони накладної №45988952 є відмітка про складання чотирьох комерційних актів, кожен з яких складався на кожен вагон, що перевірявся і який перевозився за цією маршрутною відправкою із 56 вагонів. Бланк комерційного акту передбачає його складання саме на кожен вагон окремо. Отже, порушення порядку складання комерційного акту АА №035571/161 від 03.10.2010 року в даному випадку колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд Дніпропетровської області в оскарженому рішенні неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства Придніпровська залізниця задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011 року у справі №5005/4189/2011 скасувати.

Позовні вимоги державного підприємства Придніпровська залізниця задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_3»(50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5, код ЄДРПОУ 00191329, р/р 2600930136978 у ПАТ «Промінвестбанк», МФО 305437) на користь державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26006000012 у ДФ АБ «Експрес-Банк», МФО 306964) 2 470 грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній відомостей про масу вантажу, 153 грн. державного мита, в тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.О. Чимбар

(Повний текст постанови складено 26.07.2011р.)