Рішення № 46063301, 03.07.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2015 р.Справа № 924/591/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" смт.Теофіполь, Хмельницька область

до Державного підприємства "Хмельницьке" м. Старокостянтинів

про стягнення 353386,33 грн., з яких 291550 грн. основного боргу, 59152,48 грн. інфляційних втрат, 2683,85 грн. 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: Войцещук В.І. за довіреністю №25 від 15.04.2015р.

від відповідача: не з'явився

встановив: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 353386,33 грн., з яких 291550 грн. основного боргу, 59152,48 грн. інфляційних втрат, 2683,85 грн. 3% річних, посилаючись на порушення відповідачем умов договору на виконання сільськогосподарських робіт №04-14/П від 02.06.2014р., положення ст.ст.16,526,530,536,549,610,624,625,627,1214 ЦК України, ст.ст.20,193,216,217,218,220,222,230,231,232,234 ГК України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав.

Ухвали суду від 20.04.2015року про порушення провадження у справі, від 19.05.2015р., від 11.06.2015р., 22.06.2015р. про відкладення розгляду справи надсилались відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому судом враховано положення ст. 64 ГПК України, відповідно до якої вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена стороні належним чином, якщо вона надіслана за адресою місцезнаходження сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин , відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (Виконавець) та Державним підприємством "Хмельницьке" (Замовник) 02.06.2014р. укладено договір №04-14/П за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується власними силами та засобами виконати технологічні операції в обсягах, в строки та за розцінки згідно з Додатком №1, який є невід'ємною частиною цього договору. ( п.1.1. договору).

Вартість послуг становить 99190 грн. (п. 1.3 договору).

Відповідно до п.2.4 договору Замовник приймає роботу в день її закінчення та підписує акт приймання-передачі робіт за формою згідно додатку №2. Акт підписується уповноваженими особами сторін є підставою для проведення розрахунків.

Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оформити разом із Виконавцем акт приймання-передачі виконаних робіт. Розрахуватися в повному обсязі за виконані роботи (послуги) до 25.12.2014р. коштами на розрахунковий рахунок Виконавця або в касу (п.п.3.2.3,3.2.4 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (Виконавець) та Державне підприємство "Хмельницьке" (Замовник) підписали додаток №1 до договору на виконання сільськогосподарських робіт №04-14/П від 02.06.2014р. на загальну суму 99190 грн.

12.06.2014р. замовником - Державним підприємством "Хмельницьке" та Виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" було підписано акт прийму - передачі виконаних робіт про фактичні обсяги механізованих робіт, наданих Виконавцем згідно договору на надання послуг №04-14/П від 02.06.2014р.

Відповідно до цього акту Виконавець передав роботи по внесенню ЗЗР мікродобрив цукрового буряку, кукурудзи, сої на загальну суму 99190 грн. відповідно до договору №04-14/П від 02.06.2014р.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (Виконавець) та Державним підприємством "Хмельницьке" (Замовник) 13.06.2014р. укладено договір №05-14/П за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується власними силами та засобами виконати технологічні операції в обсягах, в строки та за розцінки згідно з Додатком №1, який є невід'ємною частиною цього договору. ( п.1.1. договору).

Вартість послуг становить 99960 грн. (п. 1.3 договору).

Відповідно до п.2.4 договору Замовник приймає роботу в день її закінчення та підписує акт приймання-передачі робіт за формою згідно додатку №2. Акт підписується уповноваженими особами сторін є підставою для проведення розрахунків.

Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оформити разом із Виконавцем акт приймання-передачі виконаних робіт. Розрахуватися в повному обсязі за виконані роботи (послуги) до 25.12.2014р. коштами на розрахунковий рахунок Виконавця або в касу (п.п.3.2.3,3.2.4 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (Виконавець) та Державне підприємство "Хмельницьке" (Замовник) підписали додаток №1 до договору на виконання сільськогосподарських робіт №05-14/П від 13.06.2014р. на загальну суму 99960 грн.

19.06.2014р. замовником - Державним підприємством "Хмельницьке" та Виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" було підписано акт прийму - передачі виконаних робіт про фактичні обсяги механізованих робіт, наданих Виконавцем згідно договору на надання послуг №05-14/П від 13.06.2014р.

Відповідно до цього акту Виконавець передав роботи по внесенню ЗЗР мікродобрив пшениці озимої, кукурудзи, сої на загальну суму 99960 грн. відповідно до договору №05-14/П від 13.06.2014р.

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (Виконавець) та Державним підприємством "Хмельницьке" (Замовник) 20.06.2014р. укладено договір №06-14/П за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується власними силами та засобами виконати технологічні операції в обсягах, в строки та за розцінки згідно з Додатком №1, який є невід'ємною частиною цього договору. ( п.1.1. договору).

Вартість послуг становить 92400 грн. (п. 1.3 договору).

Відповідно до п.2.4 договору Замовник приймає роботу в день її закінчення та підписує акт приймання-передачі робіт за формою згідно додатку №2. Акт підписується уповноваженими особами сторін є підставою для проведення розрахунків.

Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оформити разом із Виконавцем акт приймання-передачі виконаних робіт. Розрахуватися в повному обсязі за виконані роботи (послуги) до 25.12.2014р. коштами на розрахунковий рахунок Виконавця або в касу (п.п.3.2.3,3.2.4 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (Виконавець) та Державне підприємство "Хмельницьке" (Замовник) підписали додаток №1 до договору на виконання сільськогосподарських робіт №06-14/П від 20.06.2014р. на загальну суму 92400 грн.

30.06.2014р. замовником - Державним підприємством "Хмельницьке" та Виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" було підписано акт прийму - передачі виконаних робіт про фактичні обсяги механізованих робіт, наданих Виконавцем згідно договору на надання послуг №06-14/П від 20.06.2014р.

Відповідно до цього акту Виконавець передав роботи по внесенню ЗЗР мікродобрив цукрового Буряку, кукурудзи, сої та обробіток ЗЗР польових доріг на загальну суму 92400 грн. відповідно до договору №06-14/П від 20.06.2014р.

Відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо сплати заборгованості за виконані роботи. Борг відповідача склав 291550 грн.

В зв'язку із несплатою боргу позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 353386,33 грн., з яких 291550 грн. основного боргу, 59152,48 грн. інфляційних втрат, 2683,85 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно матеріалів справи виконавець виконав та передав механізовані роботи відповідно до договорів №04-14/П від 02.06.2014р., №05-14/П від 13.06.2014р., №06-14/П від 20.06.2014р., а замовник прийняв та зобов'язався оплатити їх до 25.12.2014р. Однак відповідач не розрахувався із позивачем за виконані роботи, утворивши борг в сумі 291550 грн.

Доказів про сплату відповідачем боргу позивачу суду не подано.

З огляду на вищезазначене позовні вимоги в частині стягнення у 291550 грн. боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2683,85 грн. за період з 26.12.2014р. по 16.04.2015р. згідно поданих розрахунків.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних судом встановлено, що останні нараховано правомірно та в межах можливої до стягнення суми, а тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 59152,48 грн. інфляційних втрат згідно поданих розрахунків за період січень 2015р.- березень 2015р.

При перерахунку інфляційних втрат судом приймається до уваги п. п. 3.1,3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року №14 відповідно до яких інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд зазначає, що позивач правомірно нарахував 59152,48 грн. інфляційних нарахувань у відповідності до поданих розрахунків за період січень - березень 2015р..

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

При поданні позову позивачем згідно платіжного доручення №22382 від 17.04.2015р. сплачено 7068 грн. судового збору.

Частиною другою статті 4 зазначеного Закону встановлено розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи ціну позову, сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 7068 грн. (платіжне доручення №22382 від 17.04.2015р.), судовий збір в розмірі 0,27 грн. сплачений згідно з платіжним дорученням №22382 від 17.04.2015 року відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу, як сплачений у більшому розмірі, ніж встановлений законом.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" смт.Теофіполь, Хмельницька область до Державного підприємства "Хмельницьке" м. Старокостянтинів про стягнення 353386,33 грн., з яких 291550 грн. основного боргу, 59152,48 грн. інфляційних втрат, 2683,85 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Хмельницьке" м.Старокостянтинів (вул. Заїкіна,10, код 14173158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" смт.Теофіполь Хмельницька область (вул. Леніна, 37В, код 35080933) 291550 грн. (двісті дев'яносто одна гривна п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 59152,48 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві гривни 48 коп.) інфляційних нарахувань, 2683,85 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят три гривні 85 коп.) 3% річних, 7067,73 грн. (сім тисяч шістдесят сім гривень 73 коп.) відшкодування сплаченого судового збору. Видати наказ.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу (30600, смт.Теофіполь вул.Леніна,37В), 3 - відповідачу (31100, м.Старокостянтинів вул.Заїкіна,10).