Рішення № 46061062, 26.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2015Справа №910/10817/15

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"

про стягнення 2 089,76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Городецький А.К. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий союз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2 089,76 грн. відповідно до Договору добровільного комплексного страхування автотранспортних засобів від 15.11.2012 № 0107/0001/12/ТЗ.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягав на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 15.11.2012 між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий союз", далі Страховик, та Гермаком Олександром Леонідовичем, далі Страхувальник, було укладено Договір добровільного комплексного страхування автотранспортних засобів № 0107/0001/12/ТЗ, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем "Dacia Logan", державний реєстраційний номер АА4329АХ, 2005 року випуску.

18 серпня 2013 року в м. Києві по вул. Шумського-Березняківській відбулася дорожньо - транспортна пригода, далі ДТП, у часниками якої стали, зокрема:

- автомобіль марки "Dacia Logan", державний реєстраційний номер АА4329АХ, під керуванням водія Гермака Олександра Леонідовича;

- автомобіль марки "Daewoo Lanos", державний реєстраційний номер АА9264ВК, під керуванням водія Крікун Олени Василівни.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП Крікун Олени Василівни, за ознаками пункту 124 КУпАП підтверджено постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.09.2013 по справі № 3/755/5612/13, яке в розумінні вимог статті 35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для справи.

Вартість матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу склала 3 089,76 грн., що підтверджується страховим актом від 03.10.2013 № 2/155. Позивач виплатив страхове відшкодування Страхувальнику в розмірі 3 089,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.10.2013 № 3677.

Згідно полісу АВ/8528728 наданого МОТОРНИМ (ТРАНСПОРТНИМ) СТРАХОВИМ БЮРО УКРАЇНИ, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобілю марки "Daewoo Lanos", державний реєстраційний номер АА9264ВК, була застрахована відповідачем з франшизою 1 000 грн. та лімітом по майну в 50 000 грн. Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи в розмірі 2 089,76 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвим умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Рішення суду з цивільної справи (постанова Дніпровського районного суду міста Києва від 13.09.2013 по справі №3/755/5612/13), що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Складова шкоди доведена позивачем, а вина Крікун Олени Василівни установлена постановою суду про адміністративне правопорушення у цивільної справі, і є фактом, який не потребує доказуванню.

Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою від 27.08.2014 № 28 про виплату страхового відшкодування. Відповідач суму страхового відшкодування позивачу не відшкодував, що і було підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та охоронювальних законом інтересів.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведений факт заподіяння шкоди в розумінні вимог статті 1166 ЦК України, а саме право регресного відшкодування виплаченої ним суми в розмірі 2 089,76 грн. на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України. Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю "Dacia Logan", державний реєстраційний номер АА4329АХ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, в тому числі докази відсутності вини у заподіяних позивачеві шкоди.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" щодо стягнення з останнього суми матеріальної шкоди в розмірі 2 089,76 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн. покладаються на відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інкомстрах", згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.06.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 627, 629, 979, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 35, ч.3 ст. 43, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах", 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, оф. 32-33, код ЄДРПОУ 31282951, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз", 01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, оф. 1, код ЄДРПОУ 33552636, матеріальну шкоду в розмірі 2 089,76 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 01.07.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко