Рішення № 46060978, 02.07.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 р. Справа № 909/669/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ Україна", юридична адреса: вул. Кутузова, 139, м. Бровари, Київська область, 07400; поштова адреса: вул. Симоненка, 4, м.Бровари, Київська область, 07400

до відповідача: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства ДАК "Автомобільні дороги України", вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76004

про стягнення заборгованості в сумі 793660,63 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Смірнов О.С. - представник, довіреність № 24 від 03.04.14р.

від відповідача: Федорів В.І. - начальник юридичного відділу, довіреність № 01/01-ю-02 від 12.01.15р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САТ Україна" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 793660,63 грн., в тому числі 785802,6 грн. основного боргу та 7858,03 грн. інфляційних та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.06.15 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.07.15.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про виконання робіт №7/13 від 01.06.13 в частині здійснення розрахунку за поставлену теплову енергію, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 7972970,20 грн.

Представник відповідача подав суду клопотання №627/01-10 від 02.07.15 (вх.№7123/15 від 02.07.15), в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розстрочити виконання рішення терміном на 10 місяців.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.06.13 між сторонами по справі укладено договір про виконання робіт №7/13.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що за даним договором відповідач доручає, позивач зобов"язується виконати роботи по поточному дрібному ремонту автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення (фрезерування асфальтобетонного покриття загальною площею 63119 м.кв.), а відповідач зобов"язується прийняти та оплатити такі роботи.

Вартість виконаних робіт становить 793740 грн. (п.3.1. договору). Також вказана сума погоджена у довідці про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2013 року, яка підписана і скріплена печатками обох сторін (а.с.15).

На виконання умов вказаного договору позивач виконав роботи з фрезерування асфальтобетонного покриття на загальну суму 793740 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року, який підписаний і скріплений печатками обох сторін без жодних зауважень (а.с.16-17), що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань. Заборгованість в сумі 793740 грн. підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за вересень - грудень 2014 року (а.с.18).

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування відповідачем відповідних коштів на рахунок позивача після підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3), а також після одержання від позивача документів, зазначених п.4.2. договору та виключно після отримання повного розрахунку від замовника.

Субпідрядник (позивач) сплачує генпідряднику (відповідачу) 1% від вартості виконаних робіт за послуги генпідряду (п.4.12. договору).

З врахуванням п.4.12. договору, предметом спору є стягнення 785802,6 грн. основного боргу за мінусом 7937,4 грн. (1% від вартості виконаних робіт за послуги генпідряду).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 785802,6 грн. за виконану роботу, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та визнається представником відповідача в судовому засіданні, а тому є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив иконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Обгрунтованою є також сума 7858,03 грн. інфляційних та 3% річних з врахуванням п.7.3.11 договору, яким передбачено, що загальний розмір відповідальності відповідача за цим договором не може перевищувати 1% від загальної вартості порушених відповідачем зобов"язань, що позивачем дотримано.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 785802,6 грн. основного боргу та 7858,03 грн. інфляційних та 3% річних.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 10 місяців, слід зазначити наступне.

Згідно приписів п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до пункту 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування клопотання про розстрочення виконання рішення суду відповідачем зазначено, що в нього є істотна заборгованість перед позивачем та іншими контрагентами, має заборгованість перед бюджетом, по сплаті заробітної плати, у зв"язку із чим стягнення всієї суми боргу на користь позивача негативно вплине на законні майнові інтереси відповідача і, як наслідок, погіршить його фінансове становище.

Представник позивача щодо розстрочки виконання рішення покладається на розсуд суду.

За наведених обставин та правових норм, беручи до уваги пояснення представника відповідача, суд, враховуючи інтереси обох сторін, уникнення можливих негативних наслідків на господарську діяльність відповідача, з метою реального виконання рішення, вважає за доцільне частково задоволити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду терміном на шість місяців.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 15873,21 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ Україна" до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 793660,63 грн. задоволити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства ДАК "Автомобільні дороги України" (вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76004, код 31790584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ Україна" (юридична адреса: вул. Кутузова, 139, м. Бровари, Київська область, 07400; поштова адреса: вул. Симоненка, 4, м.Бровари, Київська область, 07400; код 35612320) - 15873 (п"ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 21 коп. - судового збору.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства ДАК "Автомобільні дороги України" (вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76004, код 31790584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ Україна" (юридична адреса: вул. Кутузова, 139, м. Бровари, Київська область, 07400; поштова адреса: вул. Симоненка, 4, м.Бровари, Київська область, 07400; код 35612320) заборгованість в сумі 793660 (сімсот дев"яносто три тисячі шістсот шістдесят) грн. 63 коп., в тому числі 785802 (сімсот вісімдесят п"ять тисяч вісімсот дві) грн. 60 коп. основного боргу та 7858 (сім тисяч вісімсот п"ятдесят вісім) грн. 03 коп. інфляційних та 3% річних.

Розстрочити стягнення 793660 (сімсот дев"яносто три тисячі шістсот шістдесят) грн. 63 коп. заборгованості на шість місяців.

Стягнення проводити по 132276 (сто тридцять дві тисячі двісті сімдесят шість) грн. 00 коп. щомісячно протягом липня - листопада 2015 року та 132280 (сто тридцять дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 63 коп. в грудні 2015 року.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.15

Суддя Цюх Г.З.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_____помічник судді Шунтов О.М. 03.07.15