Рішення № 46060206, 15.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2010 р. Справа № 07/101-38 за позовом Приватного акціонерного товариства «Агроконтракт», м.Луцьк

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

про стягнення 4285,63 грн.

Суддя Суряк О.Г.

Представники :

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №61 від 01.03.10р.

від відповідача: н/з

Суть спору: Позивач Приватне акціонерне товариство «Агроконтракт» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1 4285,63 грн., з них 3009,00грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №178-06 від 01.04.2006р., 339,92грн. інфляційних нарахувань, 115,50грн. 3 % річних відповідно до ст.625 ЦК України та 821,21грн пені згідно п.5.2. договору.

Розгляд справи 30.06.2010р. відкладався у звязку із неявкою в судове засідання відповідача.

Відповідач повторно не зявився в судове засідання, відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) не подав, суму позовних вимог не оспорив.

Ухвали суду, що направлялися відповідачу за адресою зазначеною в договорі та у свідоцтві про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фізичної особи (м.Луцьк, вул.Володимирська, 99/4), повернулися на адресу суду з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання».

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про вчинення процесуальних дій.

Відповідно до ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

01.04.2006року між Приватним акціонерним товариством «Агроконтракт» та Приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки №178-06, згідно якого Постачальник зобовязується передавати у власність Покупця товар згідно накладних відповідно до замовлень Покупця, а Покупець в свою чергу зобовязується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

На виконання умов договору Приватне акціонерне товариство «Агроконтракт» поставило Приватному підприємцю ОСОБА_1 товар за загальну суму 6139,23грн.

Про належну поставку і отримання відповідачем продукції свідчить підписана обома сторонами видаткова накладна №51220/375 від 20.09.2008р.

Відповідно до п.п.4.3., 4.4 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється готівкою або в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. Датою оплати за договором вважається дата надходження грошових коштів на рахунок або в касу Постачальника.

Відповідач свої зобовязання по договору виконав частково, сплативши 3130,23грн. за поставлену продукцію, що підтверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

На момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 3009,00грн., не погашена, не оспорена відповідачем, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом п.п.5.2., 5.4. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленої продукції відповідач, зобовязаний сплатити на користь позивача неустойку(пеню) в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання продовжується протягом всього строку позовної давності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 339,92грн. інфляційних нарахувань, 115,50грн. 3 % річних та 821,21грн пені.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (м.Луцьк, вул.Володимирська, 99/4, ідент.№ НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Агроконтракт» (м. Луцьк, вул.Конякіна, 18а, код ЄДРПОУ 20136032, р/р.26006002309006 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300526) 4285грн.63коп. ( в тому числі 3009,00грн. заборгованості, 339,92грн. інфляційних, 115,50грн. 3 % річних та 821,21грн пені), а також 102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Сур'як О. Г.