Рішення № 46060041, 13.01.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2010 р. Справа № 07/159-38

за позовом Підприємця ОСОБА_1, м.Ковель

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Волинська продуктова компанія», м.Луцьк

про стягнення 281000грн.

Суддя Суряк О.Г.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1 - підприємець

від відповідача: ОСОБА_3 - директор

Суть спору: Позивач Підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ТзОВ «Волинська продуктова компанія» 281000грн. заборгованості за надані консультаційно-маркетингові послуги згідно договору про надання маркетингових та консультаційних послуг від 03.01.2009р.

В судовому засіданні позивач підтримав позов.

Представник відповідача в судовому засіданні та у листі від 13.01.2010р. позовні вимоги визнає повністю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

03.01.2009р. між позивачем - підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та відповідачем - ТзОВ «Волинська продуктова компанія» (Замовник) укладено договір про надання маркетингових та консультаційних послуг, відповідно до якого Виконавець зобовязується надавати Замовникові маркетингові послуги, а Замовник зобовязується оплачувати Виконавцеві зазначені послуги відповідно до умов даного Договору.

03.03.2009р. між сторонами укладено додаток до Договору про надання маркетингових та консультаційних послуг, згідно якого сторони погодили, що оплата за надані послуги за весь період з моменту укладення договору і до вересня 2009р. буде здійснена Замовником у строк до 20.09.2009р.

На виконання договірних зобовязань позивач надав відповідачу консультаційно-маркетингові послуги на загальну суму 281000грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 10.07.2009р., від 10.08.2009р. та від 10.09.2009р., підписаними обома сторонами.

В силу ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Проте, відповідач своїх зобовязань по оплаті наданих послуг не виконав, у звязку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі 281000грн.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

На день розгляду спору заборгованість відповідача на суму 281000грн. не погашена, не оспорена, визнана відповідачем, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 193 ГК кодексу України, ст. 509 ЦК України ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (м.Ковель вул..Відродження, 4/104, ідент код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Волинська продуктова компанія» (м.Луцьк вул..8-го Березня, 1/18, р/р2600601032204 в відділенні №4 ВАТ БМ Банк, код ЄДРПОУ 30659280) 281 000грн. заборгованості, а також 2810грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Сур'як О. Г.