Ухвала суду № 46059389, 22.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 року м. Київ К/9991/20453/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Агро»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012

у справі №2а-5331/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Агро»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова від 06.04.2011 №000197700/0 та 0000200700/0. В решті позову про зобов?язання відповідача надати органу державного казначейства висновку про відшкодування ПДВ відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2011 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 скасовано, прийнято нову про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 06.04.2011 №0000200700/0, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування на суму 98461,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 74056,00 грн. та №0000197700/0, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 88628,00 грн. та визначені штрафні санкції у розмірі 66471,00 грн. стали висновки акта камеральної перевірки поданих позивачем декларацій з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень та лютий 2011 року №712/07-013/30589815 від 21.03.2011.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог п.195.1.1 ст.195, п.п.200.1-200.4, п.п.200.6-200.8 ст.200 ПК України, які призвели до завищення суми бюджетного відшкодування за січень-лютий 2011 року на суму 187089,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовував свої висновки порушенням відповідачем вимог п.56.18 ст.56 ПК України, з огляду на звернення позивача до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2011 №0000070700/0, яким була встановлена сума завищення задекларованої підприємством у грудні 2010 року до відшкодування з бюджету ПДВ на рахунок платника податку у розмірі 93500 грн., що є підставою вважати ці суми неузгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, обґрунтовував свої висновки тим, що позивачем надано докази звернення 27.04.2011 з позовом до Харківського окружного адміністративного суду про скасування податкових повідомлень-рішень №000610700/0 та № 000620700/0 від 17.12.2010, з направленням повідомлення про оскарження відповідачу 27.04.2011. Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення №0000070700/0 від 24.02.2011, покладеного в основу висновків суду першої інстанції, позивачем не надано.

Відповідно до п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 56.19 ст.56 ПК України передбачено, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

При цьому згідно п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Аналогічні приписи містились і в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 якого, при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

У той же час податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку.

Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина п'ята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами2).

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.4.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції, що на час проведення перевірки та прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень у відповідача не існувало підстав вважати неузгодженими зобов?язання, визначені ним податковими повідомленнями-рішеннями від 24.02.2011 №0000070700/0 та від 17.12.2010 №000610700/0 та №000620700/0, є правильними.

За встановлених обставин, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Агро» відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун