Ухвала суду № 46059296, 30.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 року м. Київ К/800/390/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

4.01.2013р. до суду з позовом про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності звернувся ОСОБА_3 Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що за наслідками проведеної перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі Інспекція) 13.12.2012р. прийнято постанови про застосування до нього штрафу за порушення містобудівного законодавства. Вважаючи, що висновки Інспекції щодо порушення ним чинного законодавства є помилковими, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Інспекцією 7.12.2012р. складено акт, в якому зазначено, що за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 на праві власності експлуатується приміщення у якості кафе, яке має корисну площу 92,51 м2 та площу забудови 104,24 м2 без введення в експлуатацію. На цій підставі відповідачем складено протоколи про правопорушення та постановами від 13.12.2012р. №192 та №193 застосовано штраф в сумі 40824 гр. за вчинення правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та 51030 гр. за вчинення правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Спірні правовідносини регулюються положеннями Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон N3038-VI), «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011р. N553 (далі Порядок №553).

Відмовивши в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що перевірку було проведено органом, який відповідно до положень Закону N3038-VI має необхідні повноваження, а саму перевірку здійснено у відповідності до приписів Порядку №553. Під час розгляду справи відповідачем надано докази обґрунтованості своїх висновків щодо порушення позивачем вимог містобудівного законодавства та відповідності застосованих штрафних санкцій приписам чинного законодавства.

Судами дано належну оцінку доводам позивача про те, що об'єкт перевірки є тимчасовою конструкцією, а відтак до нього не можуть застосовуватися приписи Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та зроблено правильний висновок про те, що ці твердження спростовуються залученими до справи доказами.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального права, що регламентують спірні правовідносини, зводяться до переоцінки достовірності доказів, прийнятих судами попередніх інстанцій, та не дають підстав для скасування чи зміни судових рішень.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 2201,223,224,230,231,254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз