Ухвала суду № 4605574, 17.07.2008, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17 " липня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Кузьми Р.М.

Суддів — Ходоровського М.В., Гурзеля І.В.

при секретарі - Бісовській С.Я.

з участю - представника апелянта Чабан Л.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Райфайзен Банк Аваль” на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2008 року по справі за заявою представника відкритого акціонерного товариства “Райфайзен Банк Аваль” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу за кредитом, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник відкритого акціонерного товариства (далі - банк) звернувся із апеляційною скаргою на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2008 року, якою відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . боргу в розмірі 14398,88 грн.

Банк просив скасувати ухвалу і передати питання про прийняття заяви про видачу судового наказу на новий розгляд суду першої інстанції. При цьому апелянт посилався, що суд безпідставно відмовив у прийнятті заяви, оскільки банком заявлено вимогу, що грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, а також, що ні із заяви, ні із поданих до неї документів спору про право не вбачалось.

Під час розгляду справи в апеляційному суді представник банку підтримала апеляційну скаргу.

Колегія суддів перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду - до скасування у зв’язку з порушенням судом норм процесуального права.

Відмовляючи у прийнятті заяви банку про видачу судового наказу, суд виходив з тих обставин, що між банком та відповідачами існує спір про право, оскільки крім поточної заборгованості по кредиту, банк просить стягнути заборгованість із погашення процентів, комісії та пені. При цьому суд зіслався на норму ст.100 ЦПК України./span>

Однак із таким висновком суду погодитись неможливо.

Відповідно до вимог ч.1п.1 ст.96 ЦПК судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

З матеріалів заяви вбачається, що між банком та ОСОБА_1 . було у письмовій формі укладено кредитний договір № НОМЕР_1 від 19 вересня 2007 року про надання кредиту в сумі 15000 грн. на 36 місяців з установленням кінцевого терміну погашення кредиту до 18 вересня 2010 року. Станом на дату підписання цього Договору рішенням КУАП Кредитора встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 24% річних.

Відповідно до пунктів 1.1. та 4.1. Кредитного договору, Кредитор належним чином та у повному обсязі виконав свої зобов”язання за Кредитним договором.

Згідно з пунктами 5.2., 3.13. вказаного кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов'язання:

• здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу Банка: щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, погашення заборгованості по договору: на Рахунок для погашення нарахованих процентів - в сумі нарахованих процентів за фактичне використання кредитних коштів та на Позичковий рахунок - в сумі погашення кредиту;

• не пізніше 30 днів з дати отримання письмової вимоги Банка, достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі, що визначені цим Договором.

Відповідно до пункту 6.6. кредитного договору № НОМЕР_1 від 19 вересня 2007 року, Кредитор має право вимагати дострокового погашення Позичальником заборгованості за кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконання Позичальником умов кредиту, та в інших випадках передбачених цим Договором, зокрема на загальну суму 14 398 (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто вісім) гривень 88 копійок, в тому числі:

13 397 (тринадцять тисяч триста дев'яносто сім) гривень 74 копійок – сума неповерненого кредиту;

764 (сімсот шістдесят чотири) гривні 21 копійка - сума заборгованих відсотків за користування кредитом;

64 (шістдесят чотири) гривні 37 копійок - сума пені за прострочення строків сплати кредиту;

172 (сто сімдесят дві) гривні 56 копійок - сума пені за порушення строків сплати відсотків.

Відтак, у договірні строки (терміни) та на момент подання цієї заяви Боржник не сплатив заборгованість на загальну суму 14 398 (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто вісім) гривень 88 копійок.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № НОМЕР_1 від 19 вересня 2007 року Кредитор уклав із ОСОБА_2 (надалі - Поручитель) договір поруки № НОМЕР_1 від 19 вересня 2007 року.

Пунктом 2.2. договору поруки № НОМЕР_1 від 19 вересня 2007 року встановлено, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по Борговим зобов'язанням Боржника - ОСОБА_1 , що зазначені в п. 1.3. даного Договору, які виникають з умов кредитного договору № НОМЕР_1 від 19 вересня 2007 року, в повному обсязі цих зобов'язань.

У пункті 3.1. договору поруки № НОМЕР_1 від 19 вересня 2007 року закріплено що у випадку невиконання Боржником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання Боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Пунктом 3.2. договору поруки № НОМЕР_1 від 19 вересня 2007 року встановлено, що якщо до Поручителя надійде вимога Банку про погашення суми заборгованості по Кредитному договору, але Поручитель її не виконає, то Банк має право звернути стягнення на майно Поручителя згідно норм чинного законодавства.

Тернопільська обласна дирекція "Райффайзен Банк Аваль" надіслала на адреси реєстрації та фактичного місця проживання ОСОБА_1 та місцю реєстрації ОСОБА_2 вимоги-попередження від 26 лютого 2008 року за вихідними № 927, від 28 лютого 2008 року за вихідними № 981 та від 26 лютого 2008 року за вихідними №926 направлені рекомендованою поштою 27.02.2008 року та 28.02.2008 року, щодо сплати у тридцятиденний строк Тернопільській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (м.Тернопіль, вул.Кардинала Й. Сліпого, 8; ідентифікаційний код 21139067; рахунок № 290911787 в Тернопільській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 338501), яка діє від імені відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м Київ, вул.Лєскова, 9), заборгованості в сумі 376 (триста сімдесят шість) гривень 79 копійок.

Заявлені вимоги банку грунтуються на дійсному і неоспореному договорі, який містить умови про проценти, комісію, пеню. Додані до заяви документи свідчать про належний розрахунок процентів, комісії та пені.

Із заяви та поданих до неї документів спору про право не вбачається.

За таких обставин, у суду не було підстав для відмови стягувачу у видачі судового наказу.

Суд вирішив питання про видачу судового наказу із порушенням вимог процесуального закону.

Колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду та передати питання прийняття заяви про видачу судового наказу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.307 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Райфайзен Банк Аваль” задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2008 року скасувати і передати питання видачі судового наказу на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.

Головуючий – підпис

Судді – два підписи

з оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області І.В.Гурзель