Постанова № 46053636, 02.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 р. м.ОдесаСправа № 815/5925/14

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Криничне" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Криничне" до Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

16.10.2014р. сільськогосподарський виробничий кооператив "Криничне" (далі - СВК "Криничне") звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Головного управління Міндоходів (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення рішення від 31.07.2014р. року № НОМЕР_1, яким визначено грошове зобов'язання з ПДФО на 703 624,84 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 404 593,53 грн. та штрафними санкціями - 359 031,31грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ прийшла до невірних висновків про незаконне заниження позивачем орендної плати за період 2012-2013рр., які вплинули на висновки про заниження ПДФО. Позивач вважає, що оскільки орендна плата вираховувалась ним, виходячи з умов договору та згодою сторін, беручі до уваги, що предметом оренди є землі приватної власності, доводи податкового органу про неможливість зменшення орендної плати нижче 3% є неправомірними. Також позивач зазначає, що внаслідок помилки ПДФО за 2012р. нарахований у розмірі більшому, ніж встановлено законом. Тому порушення термінів сплати заборгованості по ПДФО, який за актом перевірки мав бути перерахований до бюджету, не можуть бути підставою для нарахуванню позивачу штрафних санкцій.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою СВК "Криничне" з питань дотримання вимог податкового законодавства при виплаті орендної плати за орендовані земельні паї у громадян з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої 16.07.2014р. складений акт № 831/1703/03768954, встановлені порушення позивачем:

- п.1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 ПК України, внаслідок чого СВК "Криничне" занизило у 2012р. базу оподаткованого доходу у вигляді орендної плати на суму 1 024 742,67 грн., що призвело до ненарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 153 711,40 грн., у 2013 році - занизило базу оподаткованого доходу на суму 1 672 547,53 грн., що стало наслідком заниження ПДФО на 250 882,13 грн.,

- пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України, що пов'язано з порушенням строків сплати нарахованого, але не сплаченого ПДФО у 2012р. на суму 262 416,65 грн., у 2013р. на суму 225 010,48 грн.,

- пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, яке сталося внаслідок виплати податку з доходів фізичних осіб у 2012р. в сумі 66 172 грн. не за рахунок доходу, виплаченого на користь платників податку при виплаті орендної плати за орендовані паї, а за рахунок власних коштів підприємства, при цьому не утримавши податку із виплачених сум платникам податків,

п.51.1 ст.51 ПК України, яке виразилось у наданні до ДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платника податку) і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 3-4 квартали 2011р. з недостовірними даними, а саме не відобразило в них суми нарахованого доходу на користь платників податку у вигляді орендної плати і утриманого податку.

31.07.2014р. ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким визначила СВК "Криничне" грошове зобов'язання з ПДФО на суму 703 624,84 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 404 593,53 грн. та штрафними санкціями - 359 031,31 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведення податковим органом правомірності прийнятого рішення.

Судова колегія частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Визначаючи СВК "Криничне" за результатами перевірки грошове зобов'язання з ПДФО за основним платежем на 404 593,53 грн. та штрафними санкціями в розмірі 163 868,91 грн., податковий орган вважав, що позивачем занижений оподаткований дохід у вигляді орендної плати у 2012р. на суму 1 024 742,67 грн., що призвело до ненарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 153 711,40 грн., у 2013 році - на суму 1 672 547,53 грн., що стало наслідком заниження ПДФО на 250 882,13 грн.

В ході перевірки встановлено, що протягом 2012 року СВК «Криничне» було орендатором земельних паїв згідно 2054 договорів, укладених з орендодавцями - власниками цих земельних паїв, аналогічно 2011 року, загальною площею орендованих земель 4878,81 га із середнім розміром орендованого паю - 2,375 га та середньою грошовою оцінкою одного орендованого паю - 51 967 грн. 76 коп.

Згідно даних книги «журнал-головна» за розрахунком 685/2 «розрахунки за іншими операціями», у 2012 році позивачем нараховано доходу на користь платників податку у вигляді орендної плати за орендовані земельні паї у сумі 2 177 878 грн. 00 коп. та виплачено нарахованого доходу у сумі 2 177 878 грн. 00 коп. Розмір нарахованого та виплаченого доходу відповідно до вимог договору оренди земельних паїв складає 2%.

Відповідно до наданих письмових доказів, протягом 2013 року позивач був орендарем земельних паїв за 1 786 договорами оренди, загальною площею орендованих земельних паїв 4833,10 га. Середній розмір одного орендованого паю - 2,71 га та середня грошова оцінка одного орендованого паю склала 59 297 грн. 94 коп.

З книги «журнал-головна» вбачається, що за розрахунком 685/2 «розрахунки за іншими операціями» у 2013 році СВК «Криничне» нарахувало доходу на користь платників податку у вигляді орендної плати за орендовані земельні паї у сумі 1 500 067 грн. 50 коп. та виплатило нарахованого доходу у сумі 1 414 329 грн. 50 коп. Розмір нарахованого та виплаченого доходу відповідно до вимог договору оренди земельних паїв складає 1%.

Враховуючи, що за договорами оренди позивача з фізичними особами - власниками земельних паїв сума орендної плати складає не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі, податковий орган вважав дії позивача по виплаті орендної плати в 2012р. в розмірі 2%, в 2013р. - в розмірі 1% такими, що суперечать п.1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 ПК України, якими визначено, що об'єкт оподаткування визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановленого законодавством з питань оренди землі.

Суд першої інстанції погодився з позицією податкового органу, що оскільки п.9 договорів оренди земельних паїв встановлена мінімальна ставка орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки землі, донарахування позивачу ПДФО на суму заниженого оподаткованого доходу є правомірним.

При цьому судом не враховано, що зменшення розміру орендної плати відбулось внаслідок форс-мажорних обставин: засухи, яка призвела до пошкодження та загибелі врожаю 2012 та 2013рр., настання яких підтверджується висновками Торгово-промислової палати України від 21.08.2012р. та 22.08.2013р. (а.с.39-40). Внаслідок цих обставин СВК "Криничне" на засіданнях правління, які відбулись 06.11.2012р. та 16.12.2013р., вирішило зменшити орендну плату, що підтверджується виписками з протоколів (а.с.35-36).

Таким чином, відбулись зміни умов договорів оренди стосовно розміру орендної плати. Відомості про наявність будь-яких судових спорів за позовами фізичних осіб - власників земельних паїв щодо стягнення з СВК "Криничне" орендної плати в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль охоплюється системою заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, тому питання правомірності зміни умов оренди сторонами такого договору не входять до повноважень податкового органу.

В ході перевірки податковим органом не встановлено заниження позивачем ПДФО, виходячи з обсягу доходу, нарахованого у вигляді орендної плати за земельні паї у 2012-2013рр.

Судова колегія погоджується з доводами позивача, що встановлений п.288.5 ст.288 ПК України мінімальний розмір орендної плати в розмірі 3% стосується лише земельних ділянок державної та комунальної власності. Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 2 грудня 2014 року № 21-274а14, від 07.04.2014р. № 21-117а17, який, відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, є обовязковим для врахування в судовій практиці.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною другою статті 23 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (частина друга статті 30 Закону України "Про оренду землі").

З урахуванням наведених положень Закону України "Про оренду землі" судова колегія приходить до висновку, що заінтересована сторона (орендодавець чи орендар) може звернутися з пропозицією про внесення за погодженням сторін змін до договору оренди земельних ділянок і земельних часток (паїв), зокрема, щодо встановлення орендної плати у розмірі, визначеному Указом Президента України від 02.02.2002р. № 92/2002 з наступними змінами відповідано до Указу Президента від 19.08.2008 N 725/2008, а в разі недосягнення згоди - передати спір на вирішення суду.

Тому, доводи податкового органу про порушення позивачем п.1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" від 02.02.2002р. № 92/2002 з наступними змінами, якими встановлено, що плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має бути у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, не спростовують можливість зменшення орендної плати за землю приватної власності нижче мінімальної ставки орендної плати, оскільки положення вказаного Указу мають рекомендований характер. Висновок, що положення Указу № 92/2002 щодо визначення мінімальної ставки орендної плати землі мають рекомендаційних характер, викладені у постанові Верховного Суду України від 26.01.2011р. № 6-17цс11.

Аналізуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що доводи податкового органу про заниження позивачем оподаткованого доходу у вигляді орендної плати у 2012-2013рр. не ґрунтуються на законі та не підтверджені матеріалами справи. Тому є незаконним нарахування СВК "Криничне" при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 31.07.2014р. № НОМЕР_1 грошового зобов'язання по ПДФО за основним платежем на суму 404 593,53 грн. та штрафними санкціями на суму 163 868,91 грн.

Неправомірним судова колегія вважає нарахування позивачу при прийнятті оскаржуваного ППР штрафної санкції в розмірі 16 543 грн. за виплату податку з доходів фізичних осіб у 2012р. в сумі 66 172 грн. не за рахунок доходу, виплаченого на користь платників податку при виплаті орендної плати за орендовані паї, а за рахунок власних коштів підприємства.

Відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України нарахування штрафних санкцій в розмірі 25% від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджет, має місце лишу у випадку ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта про те, що оскільки в ході перевірки встановлений факт сплати позивачем ПДФО в розмірі 66 172 грн., відсутні підстави для нарахування штрафної санкції на сплачений розмір податку.

Не ґрунтуються на законі и вимоги податкового органу щодо сплати штрафу в розмірі 510 грн. за подання до ДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платника податку) і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 3-4 квартали 2011р. з недостовірними даними.

Згідно з п.119.2 ст.119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), тягнуть за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу лише в тому випадку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Оскільки перевіркою встановлені факти правильності нарахування сум ПДФО при виплаті доходу у вигляді орендної плати за орендовані земельні паї у 2011р., що підтверджується даними перевірки (стор.3-4 акту), відсутні підстави для відповідальності позивача за подання податкових розрахунків сум доходу з недостовірними (неповними) даними.

Щодо правильності нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДФО у 2012-2013рр., які згідно поданого розрахунку складають: у 2012р. - 65 604 рн., у 2013р. - 112 505,24 грн. (а.с.241), судова колегія зазначає наступне.

В ході перевірки ДПІ встановлено, що у 2012р. з нарахованого ПДФО 328 588,65 грн. позивачем сплачено лише 66 172 грн., у 2013р. - нараховано 225 010,48 грн., сплачено 0 грн., тобто недоїмка ПДФО за 2012р. складає 262 416,65 грн., за 2013р. - 225 010,48 грн.(стор.5-7 акту перевірки).

Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що позивачем у 2012р. фактично сплачений ПДФО в розмірі 66 172 грн., у 2013р. - 150 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.46-56).

Таким чином, податковим органом невірно визначена недоїмка по ПДФО за 2013р., яка складає 75 010,48 грн., а не 225 010,48 грн., та штрафні санкції в розмірі 50% за несвоєчасну сплату податку мають складати 37 505,24 грн., а не 112 505,24 грн. Зазначені обставини підтверджуються актом перевірки, з якого вбачається, що станом на 01.01.2014р. заборгованість по ПДФО за даними бухгалтерського обліку на рахунку 641/2 "Розрахунки за податками й платежами" складає 337 427,13 грн. (262 416,65 + 75 010,48) (стор.7 акту).

За несвоєчасну сплату ПДФО за 2012р. податковим органом вірно нарахована штрафна санкція в розмірі 25% від суми недоїмки, а саме 65 604,16 грн.

Загальна суму штрафної санкції за недоїмку по сплаті ПДФО за 2012-2013рр. має становити 103 109, 40 грн.(65 604,16 + 37 505,24), яка і підлягає стягненню.

Доводи апелянта щодо помилкового визначення ПДФО за 2012-2013рр. через невірне застосування нового розміру грошової оцінки землі при визначенні орендної плати, що призвело до завищення сум податку, колегія суддів вважає неспроможними, враховуючи наступне.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Оскільки сума податкового зобов'язання по ПДФО самостійно визначена позивачем у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф № 1 ДФ) за 2012-2013рр., що підтверджується позивачем та даними перевірки, відсутні підстави для оскарження задекларованого грошового зобов'язання.

Тому в задоволенні позову в частині нарахування штрафних санкцій за недоїмку по ПДФО за 2012-2013рр. на суму 103 109, 40 грн. має бути відмовлено.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 31.07.2014р. № НОМЕР_1 підлягає скасуванню на всю суму основного платежу та штрафних санкцій на суму 255 921,91 грн.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі, неврахування наведених норм права призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким позовні вимоги задовольняє частково.

Частина 3 ст.94 КАС України передбачає, що в разі часткового задоволення позову, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позову та апеляційної скарги понесені витрати на оплату судового збору всього в розмірі 2 924 грн. Частина задоволених позовних вимог складає 93,87%. Тому позивачу підлягають відшкодуванню з Держбюджету України 93,87% від понесених витрат на оплату судового збору, а саме в розмірі 2 744,76 грн.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Криничне" - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову про часткове задоволення позову сільськогосподарського виробничого кооперативу "Криничне".

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Головного управління Міндоходів від 31.07.2014р. року № НОМЕР_1 на суму 660 515,44 грн., в т.ч. на суму основного платежу 404 593,53 грн. та штрафних санкцій на 255 921,91 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу "Криничне" (код за ЄДРПОУ 03768954) судовий збір в розмірі 2 744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) грн. 76 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий:Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя:С.Д.Домусчі