Ухвала суду № 46053359, 01.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 р.Справа № 820/2735/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - Бєлєвцової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Сальдо" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2015р. по справі № 820/2735/15

за позовом Приватного підприємства "Сальдо"

до Державниого реєстаратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Полтавець Дмитра Володимировича , Державного реєстаратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Коротич Максима Миколайовича , Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області

про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Сальдо" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Полтавець Дмитра Володимировича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Коротич Максима Миколайовича, Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що представником Приватного підприємства "Сальдо" в період з 11.02.2015 року по 16.02.2015 року було подано до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області 27 заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Заяви подані ПП "Сальдо" з метою реєстрації виникнення права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме 27 квартир у чотирьох багатоквартирних житлових будинках літер А, Б, В, Г, розташованих в Автономній Республіці Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, Шосе Гурзуфське, будинок 6 "А".

Розглянувши подані заяви та додані до них документи Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Полтавець Д.В. прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 27.02.2015 р. №19686225, №19686400, №19686135, №19686161, від 02.03.2015 р., №19722949, №19722912, №19722912, №19722880, від 03.03.2015 р. №19759944, №9759443, №19758747, №19757112, від 05.03.2015 р. №19801225.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Коротич М.М. прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 27.02.2015 р. №19683156, №19682471, №19682811, №19682973, від 02.03.2015 р. №19722451, №19722274, №19700124, №19716840, від 03.03.2015 р., №19751493, №19751107, №19749995, №19759208, №19758320, №19749573.

Підставою для прийняття рішень державними реєстраторами є не відповідність вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 20, 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868.

Не погодившись з діями та прийнятими за їх наслідками рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рішення Державних реєстраторів прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Полтавець Дмитра Володимировича, Коротич Максима Миколайовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за позивачем є обґрунтованими, а дії відповідачів відповідають положенням п. 3 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком сулу першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п.15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та відповідність відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

У кожному з прийнятих рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державними реєстраторами були виявлені певні не відповідності.

Щодо будинку за літ. "А" за адресою: шосе Гурзуфське, смт. Гурзуф, м.Ялта, Автономна Республіка Крим судовим розглядом встановлено.

Як вбачається з договору оренди укладеного між Гурзуфською селищною радою (в якості орендодавця) та ПП "Сальдо" (в якості орендаря) №5588 від 22.11.2006 року орендодавець надає, а орендар приймає в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку кадастровий номер 0111946800:01:006:0115 площею 0,9994 га, з земель під житловою забудівлею одно- і двох поверхові, за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м.Ялта, смт. Гурзуф, шосе Гурзуфське, 6А (а.с.151-158 том 1).

Відповідно до розділу 3.2. договору за згодою орендодавця проводити покращення земельної ділянки, зводити в встановленому законом порядку споруди, закладати багаторічні насадження без застосування цільового призначення земельної ділянки.

В порушення умов договору згоди орендодавця на будівництво нових об'єктів нерухомого майна до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області не надано.

Також в декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КР143140870459 від 28.03.2014 року вказано дату закінчення будівництва - 25.02.2014 р. проте в технічному паспорті від 30.10.2013 року вказано рік побудови 2013 р., що суперечить вимогам інструкції "Про порядок проведення технічної інвентаризації".

Крім того, відповідно до даних декларації загальна площа будівлі складає 2985,36 м.кв., в декларації вказана площа трьох, яка дорівнює - 2749 м.кв., а відповідно до даних технічної інвентаризації площа трьох будинків дорівнює - 2928 м.кв.

Відповідно до технічної інвентаризації від 30.10.2013 року площа будинку літ. А дорівнює 599,1 м.кв., але в декларації також не співпадає площа з технічним паспортом, оскільки в ній зазначено площу 551,2 м.кв, та вбудовані-прибудовані приміщення площею 47,8 м.кв.

Таким чином, ПП "Сальдо" не підтверджено відповідність будинку проектній та технічній документації.

За своєю суттю оскаржувані рішення є ідентичними та мають однакове формулювання підстав для відмови у державній реєстрації прав на нерухоме майно, серед яких:

- не вірне зазначення в декларації "нове будівництво" замість "реконструкція";

- неможливість встановлення відповідності дати закінчення будівництва, року забудови;

- відсутність згоди орендодавця на будівництво нових об'єктів нерухомого майна;

- відсутність додаткового обґрунтування щодо загальної площі будівлі.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами ч.7 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв (ч.5 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно вимог ч.1 ст. 6 вищевказаного Закону систему органів державної реєстрації прав становлять:Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав;органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Процедура проведення державної реєстрації прав, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №868.

Відповідно до п.49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 р., є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону №1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор здійснює розгляд документів, поданих для реєстрації прав, та приймає рішення про реєстрацію права на відповідний об'єкт нерухомості.

Згідно ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;5 2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень .

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 - 5-6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" чітко визначено, що єдиним достатнім документом, що підтверджує відповідність збудованого/ реконструйованого об'єкту проекту, технічній документації та діючим технічним вимогам є декларація про готовність об'єкта до експлуатації. Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є підставою оформлення права власності на нього.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч.4.ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державні реєстратори при прийнятті рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень діяли з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та відповідно до чинного законодавства України, а позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими..

Отже, доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сальдо" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2015р. по справі № 820/2735/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.07.2015 р.